WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Конституційно-правовий статус АРК - Курсова робота

Конституційно-правовий статус АРК - Курсова робота

Кримчани переконані, що організовані злочинні угруповання сильно впливають на політичну ситуацію в Криму – такої думки дотримується майже половина населення (47,6%), протилежної – лише 9,1%.

Так, наприклад, за списками окремих політичних сил, після виборів 6 березня 2006р. до парламенту Криму потрапило декілька осіб яких безпосередньо пов'язують з криміналітетом.

Загалом, у 1998-2005рр. вплив кримінальних груп на розвиток політичних процесів на півострові був значно знижений, однак, повністю його обмежити не вдалося.

Розділ IV. ЗОВНІШНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ В АРК

4.1. Оцінка населення зовнішнього впливу на політичну ситуацію в АРК

Населення Криму і України в цілому по-різному оцінюють ступінь зовнішнього впливу на політичну ситуацію в АРК.

Громадяни України вважають приблизно однаковою силу впливу України (30,5% респондентів оцінюють його як сильний) і Росії (33%). Кримчани відзначають значно сильніший вплив України на ситуацію в Криму (65,2% - сильний вплив); вплив Росії сильним вважають втричі менше жителів автономії - 21,3%о. (У даному контексті зовнішній вплив України розуміється як вплив Центру на один з регіонів держави.)[52].

Досить сильно відрізняється й оцінка ступеню впливу на ситуацію в АРК з боку Туреччини. Якщо в Україні в цілому вплив Туреччини вважають незначним (сильний вплив - 5,6%, майже не впливає - 27,3%), то кримчани бачать цей вплив не набагато меншим від російського: сильний вплив -15,8%о опитаних, майже не впливає - 34,8%. Помітно відмітною є й оцінка громадянами спрямованості зовнішнього впливу. Населення всієї країни вважає переважно позитивним вплив України (40,1% респондентів вважають вплив позитивним, 9% - негативним), переважно негативним - вплив Росії (позитивний - 16,8%, негативний - 29,5%) і Туреччини (позитивний - 1,9%, негативний -13,3%). Зовсім іншою є думка населення Криму, яке вважає переважно позитивним вплив Росії (позитивний - 45,6%, негативний - 10,2%). Натомість, загалом негативним кримчани вважають вплив України (негативний - 39,5%, позитивний - 28,7%) і Туреччини (негативний - 34,8%, позитивний -5,2%)[52].

Щоб оцінити, на чому базуються такі оцінки громадян, нижче аналізуються основні зовнішні фактори впливу на політичну ситуацію в АРК.

4.2. Російський фактор

Результати соціологічного дослідження свідчать про значний потенціал проросійських настроїв в АРК, який поки що має латентну форму і не проявляється в активних діях. Майже половина (47,3%) кримчан прагне входження Криму до складу Росії (в Україні так вважають лише 4,1% респондентів). В Україні переважають думки, що Крим має бути звичайною областю в складі України (37,7% респондентів в Україні, 10% - в Криму), і що Крим повинен бути автономною республікою за територіальною ознакою (38,8% - в Україні, 25,9% - в Криму). Невисокою є підтримка статусу Криму як кримсько-татарської автономії або незалежної держави (3% і 8,2%, відповідно).

Проведений нижче аналіз доводить, що російська присутність в АРК поступово переходить із політичної в економічну площину. Важливим фактором впливу на ситуацію в АРК залишається присутність Чорноморського флоту РФ на території України.

І). Економічні відносини.

Головним торговим партнером АРК є Росія, на яку припадає третина загального обсягу зовнішнього товарообігу Криму. Росія є також головним іноземним інвестором АРК. За даними Державного комітету статистики України, станом на 1 січня 2006р., РФ інвестувала близько $162 млн. в економіку автономії, що перевищує внесок решти іноземних інвесторів. В Криму функціонують 37 українсько-російських підприємств. Діє підприємство "КримавтоГАЗ", на якому здійснюється збірка автомобілів "Волга", "Газель", "Соболь"[53].

Серед найбільш амбіційних спільних проектів - будівництво мосту через Керченську протоку вартістю від $500 млн. до $1 млрд. Введення мосту в експлуатацію дозволить інтенсифікувати економічні зв'язки з Росією, створити в автономії нові робочі місця, збільшити кількість туристів до АРК. Лише в 2005р. Крим відвідали 2,5 млн. відпочиваючих з Росії (всього було 3,2 млн. чол.), що сприяє розвитку туристичного бізнесу в АРК.

Загалом, економічна присутність Росії в АРК є досить відчутною і справляє помітний вплив на ситуацію в автономії. Розвиток економічних відносин АРК і Росії сприяє створенню в автономії нових робочих місць, розвитку туристичного бізнесу, загалом – поглибленню взаємовигідної співпраці між Україною та Росією.

2). Відносини в інформаційній і гуманітарній сферах.

Зберігається суттєва присутність Росії в цих сферах у Криму. Як показано в попередньому розділі, переважна більшість шкіл в автономії є російськомовними, лише 2% учнів навчаються українською мовою. Створений Чорноморський факультет Московського державного університету імені М.Ломоносова[32].

Переважна частина мовлення кримських телерадіоорганізацій (75-80% ефірного часу) здійснюється російською мовою. Севастопольська регіональна ТРК транслює російські авторські програми, державна ТРК "Крим" - блок новин російського каналу РТР, ТРК "Чорноморська" -новини НТВ, ТРК "ЖИСА" - програми ТВ-6. Російські телевізійні програми транслюються також у М.Севастополі. Частина російських програм передається кабельними мережами, що охоплюють біля 55 тис. абонентів.

На 2006р. для передплати в Україні, в т.ч. в Криму, було запропоновано 2095 найменувань газет і журналів Росії і лише 946 – України. Загальноукраїнський щоденний тираж газет "Аргументи и Факти. Украйна", "Комсомольская правда. Украйна", "Труд. Украйна", "Известия. Украйна" перевищує 850 тис. примірників. Ці газети зареєстровані в Україні, але публікують переважно матеріали базових (російських) видань. Деякі російські газети та журнали надходять до України контрабандним шляхом; особливо ця діяльність посилюється в період курортного сезону в Криму[32].

На книжковому ринку АРК, як і загалом в Україні, провідні позиції посідають російські видання. За підсумками 1999р., на кожного жителя України припало три книги російського походження, проданих в країні.

За даними соціологічних опитувань кількість російськомовних періодич-них видань задовольняє більшість (53,1%) населення АРК, радіопередач - 46,2%, телепередач - 42%. Водночас, респонденти, які не задоволені кількістю російськомовних ЗМІ, вважають, що їх повинно бути більше: російськомовних періодичних видань - 40,5% опитаних; радіопередач - 48,1%; телепередач - 53,6%[52].

Суттєву підтримку проросійським організаціям надає "Фонд Москва – Крым", створений за ініціативою влади Москви. За його сприяння, в 2003р. здійснено 32 гуманітарні програми; в 2004р. – 50; у 2006р. планується здійснити 70 програм. За фінансової підтримки Фонду видаються журнали "Брега Тавриды", "Крымуша", газета "Русский мир", що поширюються в АРК.

Таким чином, зберігається висока присутність Росії в інформаційній, культурній і гуманітарній сферах АРК. З одного боку, це сприяє задоволенню культурних потреб кримчан, поглибленню взаємин між Україною і Росією; з іншого – створює можливості для цілеспрямованого впливу на населення автономії з боку РФ, в першу чергу для України і Криму, як українського, в цілому.

3). Присутність в АРК Чорноморського флоту РФ.

28 травня 1997р., після шести років виснажливих переговорів, Україна і Росія підписали Угоду про статус і умови перебування Чорноморського флоту (ЧФ) Російської Федерації на території України. Фактично, мова йде про іноземне військове згрупування, яке базується на території України[11].

Попри численні декларації на найвищому рівні – про братський характер стосунків між українським і російським народами, флотами двох країн – час, що минув після підписання угод, засвідчив значну відмінність сторін в оцінках факту перебування ЧФ на території України в Криму.

Російська сторона завжди підкреслює його загальний позитивний аспект як фактора політичної стабільності в регіоні, форпосту інтересів Росії та СНД на південному фланзі.

Українська сторона раніше не виступала відкрито із запереченням аргументів росіян, однак починаючи з 2005р. ця позиція дещо змінилася. Україна почала переважно концентруватися на більш конкретних чинниках, які в основному зводяться до протиріч і негативу. Протилежність підходів частіше спостерігається в економічній сфері. Командування ЧФ наголошує на вимогах українців з питань сплати рахунків флоту за електроенергію та комунальні послуги, з питань приватизації. На противагу, наводиться як аргумент чисельність цивільних – жителів Севастополя, яких "годує" робота на ЧФ (близько 100 тис. робітників та членів їх сімей). Разом з тим, не згадується про те, які негативні наслідки має діяльність російської військово-морської бази для розвитку туризму, торгівлі, для залучення інвестиції в економіку Криму, для екології півострова тощо.

Loading...

 
 

Цікаве