WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Конституційно-правовий статус АРК - Курсова робота

Конституційно-правовий статус АРК - Курсова робота

2). Електронні засоби масової інформації АРК

На території автономії приймаються програми всіх трьох загально-національних каналів телебачення (УТ-1 охоплює 97% території АРК; Студія "1+1" - 87%; "Інтер" - 80%).

До найбільш впливових регіональних телерадіокомпаній належать ТРК "Чорноморська", передачі якої приймають на 52% території АРК (15% ефірного часу займають передачі українською мовою); Державна ТРК"Крим" - 10-15% території автономії (27% ефірного часу займає мовлення українською мовою); Севастопольська регіональна ТРК і телерадіоцентр "Бриз" ведуть мовлення в М.Севастополі (українською мовою - 15% і 60%, відповідно).

В 2000р. в ефірний простір Криму активно ввійшли центральні телерадіокомпанії - СТБ (мм.Сімферополь, Севастополь) та ІСТУ (мм.Сімферополь, Армянськ). Станом на початок 2006 р. в Криму представлені повною або частковою мірою всі загально українські телеканали.

За даними соціологічного опитування УЦЕПД, кількістю україномовних періодичних видань задоволені 43,7% опитаних кримчан, радіопередач - 45,2%, телепередач - 42,2%. Із тих, хто не задоволений кількістю україномовних ЗМІ, 7,7% респондентів вважають, що україномовних періодичних видань повинно бути більше; 24,8% - переконані, що їх повинно бути менше. Лише 3,5% опитаних вважають, що в Криму повинно бути більше україномовних радіопередач, 4,2% - телепередач.

3). Заклади освіти та культури.

Із 583 загальноосвітніх шкіл, що функціонують у Криму, лише чотири школи – з українською мовою навчання; 98,2% учнів навчаються за російськомовними програмами. Примітно, що на випускних іспитах у 2005р. 47% дев'ятикласників обрали диктант, а 25% випускників 11 класу – виявили бажання писати твір українською мовою. До того ж, за даними Міністерствавіти АРК, бажання навчати своїх дітей російською мовою виявляють 89% кримчан, що на 10% менше, ніж реально навчається. Наведені дані свідчать про недостатню кількість українських шкіл в АРК. Існує певна потреба у вчителях української мови та літератури – більше 100 вакансій на ці посади.

В АРК функціонують лише дві українські бібліотеки, причому на громадських засадах; книжковий ринок автономії на 99,9% заповнений виданнями російською мовою. В репертуарі Українського музичного театру українською мовою йдуть лише два спектаклі. На грані розвалу знаходиться Державний вокально-хореографічний ансамбль України "Таврія".

Отже, українська культура і мова займають вузький сектор у суспільному житті АРК. Центральним органам державної влади України, органам державної влади АРК необхідно сприяти розвитку української культури і мови в Криму, утримуючись при цьому від примусових заходів.

3.5. Складна міжконфесійна та між національна ситуація в Криму

Станом на 1 квітня 2006р., в Криму функціонувало 945 релігійних громад, які представляють 46 церков, конфесій, течій і напрямів. З них Українська Православна Церква має 349 громад; Духовне управління мусульман Криму – 296 мусульманських общин. Протестантські Церкви нараховують 207 громад; Українська Православна Церква Київського патріархату має 14 общин; Римо-Католицька Церква – 11; євангелісти-лютерани – сім; Вірменсько-Апостольська Церква – сім; Українська Греко-Католицька Церква – дві.

Мусульманським громадам повернуто 94 мечеті, передані під мечеті 24 будинки. Порівняно з мусульманами (забезпеченість культовими спорудами складає 47,4%), прихильники православних Церков забезпечені культовими спорудами дещо краще – 53% громад УПЦ мають свої храми.

Основними конфліктуючими сторонами в АРК виступають Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) і Кримська єпархія УПЦ. Останнім часом ситуація загострилася через припинення в липні 2000р. членства ДУМК в міжконфесійному об'єднанні "Мир – дар Божий" на знак протесту проти встановлення Сімферопольською і Кримською єпархією УПЦ поклінних хрестів та щитів "Крим -колиска православ'я". 23 жовтня 2000р. у с.Морське Судакського району кримські татари демонтували такий хрест. Сутички між ними і православним населенням вдалося уникнути завдяки втручанню правоохоронних органів. З іншого боку, невідомими були сплюндровані могили на мусульманському цвинтарі м.Бахчисарая, внаслідок чого кримські татари пікетували районну державну адміністрацію.

Хоча майже дві третини (63,4%) кримчан вважають, що в автономії рівною мірою дотримуються права на свободу совісті для всіх релігійних конфесій, все ж 60,5% опитаних не виключають можливості виникнення в Криму релігійних конфліктів із застосуванням сили.

Ситуація загострюється внаслідок окремих радикальних дій. Національний рух кримських татар (НРКТ) ще в 1999р оголосив збір підписів під вимогою скликання міжнародного трибуналу з розслідування злочинів геноциду та етноциду проти кримських татар. У своїй заяві до міжнародних організацій НРКТ вимагав притягнути Україну "як головного відповідача на трибунал як державу, що незаконно володіє та розпоряджається територією кримськота-тарського народу і не здатна забезпечити права жителів півострова".

На 4-й сесії III Курултаю кримсько-татарського народу (січень 2001р.) заступник голови Центральної ради Організації кримсько-татарського національного руху Е.Куртієв запропонував винести Президенту України Л. Кучмі ультиматум з вимогою негайно вирішити питання про національний суверенітет кримськотатарського народу.

Основною метою новостворюваного Союзу кримських тюрків "Азат Кырым" є "ліквідація колоніальної системи в Криму і побудова незалежної національної держави кримських татар, де основна влада повинна належати кримсько-татарській національності". Відповідно до його статуту, Союз для досягнення цієї мети не може бути обмеженим у виборі засобів для порятунку кримсько-татарського та інших тюркських народів.

У свою чергу, представники проросійських об'єднань півострову (Русская община Крыма "Отечество", партія "Союз", Русский молодежный центр Крыма, Русский национальньш сьезд, Русская община Севастополя, Русское движение им.Стольпина, Севастопольское обьединение русской культури им.Пушкина) в боротьбі за лідерство та право одноосібного доступу до фінансових потоків намагаються представити себе носіями історичних цінностей у регіоні. Для цього вони вдаються до широкомасштабних пропагандистських акцій з нагоди важливих історичних подій і дат (приєднання Криму до Росії, день народження О.Пушкіна і т.ін). Так, 18 травня 1999р. проросійські організації широко відзначили 216 роковини приєднання Криму до Росії та вимагали створення російської автономії на півострові. "Союз русских Тавриды", який об'єднав представників близько 18 політичних партій і рухів, прийняв звернення до керівництва Росії, України та Криму з проханням сприяти створенню російської національної автономії в АРК.

Примітно, що найменше, на думку кримських респондентів, в автономії забезпечені права російськомовного населення. Більше половини (52,3%) опитаних вважають, що ці права забезпечені недостатньо. Лише трохи більше третини (37,1%) - вважають, що ці права забезпечені достатньою мірою: 6% - переконані, що права російськомовного населення взагалі не забезпечені.

З результатів опитування видно, що населення Криму більш прихильно ставиться до радикальних дій проросійських політичних сил, порівняно з радикальними діями деяких представників кримсько-татарського народу: виправдовують такі дії проросійських сил 11,2% респондентів, дії кримських татар - 5,5%.

Однак, загалом більшість кримчан не виправдовують радикальних дій взагалі: радикальні дії представників кримських татар не виправдовують 78,7% опитаних, проросійських сил - 60,2%[52].

Міжконфесійне протистояння в Криму призводить до загальної дестабілізації політичної ситуації на півострові, може спричинити силові зіткнення між православним і мусульманським населенням АРК. Більшість населення Криму не виключає можливості конфліктів із застосуванням сили на релігійному грунті. Діяльність радикальних організацій, хоча й менш чисельних і впливових, ніж у попередні роки, загострює політичну ситуацію на півострові.

3.6. Вплив кримінальних угрупувань на діяльність органів влади АРК

В період 1998-2005рр. вдалося значно обмежити вплив кримінальних груп на розвиток політичних процесів в АРК. Були ліквідовані відомі організовані злочинні групи – "Сейлем", "Башмаки", "Імдат" "Руляка"; відкриті кримінальні справи проти 10 колишніх високих посадових осіб автономії та депутатів Верховної Ради АРК, клькох мерів міст.

Особливу зацікавленість криміналітету викликають рішення органів державної влади щодо приватизації санаторно-курортного комплексу, інших економічно привабливих об'єктів на території Криму.

Loading...

 
 

Цікаве