WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Конституційний статус Рахункової Палати в Україні - Курсова робота

Конституційний статус Рахункової Палати в Україні - Курсова робота

Такий висновок Конституційного Суду гостро поставив питання щодо того, яким чином Рахункова палата зможе реалізовувати покладені на неї функції та чи не будуть ті організації з приводу яких буде проводитись перевірка ігнорувати висновки діяльності Рахункової палати. На теперішній час, Рахункова палата України може видавати такі нормативно-правові акти:

  1. Постанови

  2. Висновки

  3. Узагальнення

  4. Пропозиції

  5. Звіти(перед Верховною Радою України)

Відповідно до ст.29 Закону України "Про Рахункову Палату" Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві.

Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання.

Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно. В необхідних випадках Рахункова палата може надавати консультації та роз'яснення з питань застосування норм чинного законодавства України щодо об'єктів, на яких проводився контроль.

У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також виявлення фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов'язана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це Верховну Раду України.

Рахункова палата систематично аналізує підсумки планових і поточних контрольних заходів, узагальнює та досліджує причини і наслідки виявлених відхилень і порушень у процесі формування доходів та витрачання коштів Державного бюджету України, зберігання та використання майна, що є об'єктами права державної власності, надання валютних і кредитно-фінансових ресурсів за їх цільовим призначенням.

У ході аналізу і узагальнення інформації, яку отримує Рахункова палата під час здійснення перевірок, ревізій та обслідувань, вона розробляє і подає Верховній Раді України пропозиції про удосконалення законодавчих актів, що регулюють бюджетні, фінансово-кредитні, цивільно-правові та інші відносини.[1;ст.29,30]

Що ж стосується звітів перед Верховною Радою, то Рахункова палата звітує перед парламентом про свою діяльність трьома основними способами:

а) шляхом надсилання народним депутатам України бюлетенів із висновками про результати проведених перевірок і ревізій, матеріалів перевірок;

б) шляхом подання на розгляд парламенту щорічного Звіту про свою діяльність;

в) шляхом надання відповідей на запити народних депутатів України, направлених Рахунковій палаті.

Щорічні звіти Рахункової палати, як правило, мають однакову структуру, яка включає:

а) узагальнення результатів контрольної діяльності Рахункової палати;

б) результати реагування на висновки і рекомендації з боку підконтрольних об'єктів;

в) інформацію про організаційне, матеріальне та кадрове забезпечення Палати у звітному році.

Закон „Про Рахункову палату" не встановлює чітких строків подання щорічних звітів та форм реагування парламенту на інформацію, викладену у звітах. Тому з 1998 року парламент не ухвалював жодних рішень за результатами розгляду звітів РП. Також слід відзначити, що в окремі роки „повноцінні" звіти Палатою взагалі не подавались. Зокрема, у 1998 році РП підготувала лише прес-реліз з викладом основних результатів своєї діяльності, у 2006 році вона прозвітувала лише про використання бюджетних коштів, виділених на її утримання у 2005 році (Звіт про діяльність РП за 2005 рік на розгляд парламенту внесений не був). Не висока ефективність в роботі з Верховною Радою пояснюється тим, що на відміну від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, в структурі Рахункової палати відсутній структурний підрозділ, відповідальний за взаємодію з парламентом на політичному рівні. Як правило, взаємовідносини Рахункової палати з парламентськими комітетами, керівництвом парламенту та фракціями здійснюються або на рівні керівництва РП і відповідних органів, або ж на рівні спеціалістів РП, які беруть участь у засіданнях парламентських комітетів під час обговорення законопроектів, по яких Рахунковою палатою підготовлено експертні висновки. Разом з тим, Голова РП наділений значним обсягом повноважень по забезпеченню діяльності РП, що не дозволяє йому постійно відволікатись на формальні та неформальні візити до керівників фракцій і груп, комітетів, окремих народних депутатів.

Отже, підсумовуючи все вищесказане можна зробити висновок, що юридична сила нормативно-правових актів, які являють результатом діяльності Рахункової палати на місцях перевірок з початку створення була більшою за теперішню. Зокрема можна зауважити ,що своїм рішення Конституційний Суд України виніс досить інтересну тему для полеміки з приводу того чи можливе якісне реагування відповідних об'єктів перевірок на висновки Рахункової палати. Проте не потрібно забувати про те, що все ж засоби впливу у Рахункової палати залишились, а отже її робота повинна бути високо професіональною та суворо відповідати вимогам закону.

Висновки:

Виконавши курсову роботу, та дізнавшись основні аспекти створення, організації і діяльності Рахункової палати України, можна підвести підсумки, що Рахункова палата займає особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Що вона має свою структуру та її діяльність(а також принципи діяльності) чітко передбачені законом. Причому слід зауважити про соціальну захищеність працівників Рахункової палати, яка в наш час має дуже велике значення. [11]

Виконуючи покладені на неї функції, користуючись для цього наданими владними повноваженнями, виконує свою роботу лише за законом. Про якість роботи Рахункової палати України можна сказати багато, проте ще сім років тому, в ході проведених фахівцями Рахункової палати(2001 р.) контрольних заходів виявлено незаконне (в тому числі нецільове) й неефективне використання коштів Державного бюджету України та загальнодержавних позабюджетних фондів на загальну суму 3432,4 млн. грн. та 17,8 млн. дол. США. З цієї суми незаконно, в тому числі, за нецільовим призначенням використовувались 2141,3 млн. грн. та 4,7 млн. дол. США, а неефективно – 1291,1 млн. грн. та 13,1 млн. дол. США. [6]

У своїй діяльності Рахункова палата видає нормативно-правові акти , причому слід зауважити, що на початку свого створення юридична сила цих актів була більшою за теперішню(рішенням Конституційного Суду надання Рахунковою Палатою приписів забиралось з її компетенції), що може вплинути на сумлінність виконання цих рішень суб'єктами нагляду.

Постає проблема щодо територіальних представництв по Україні(нагадаю, що з 10 їх було відкрито лише 5);щодо не відпрацьованості механізму звітування у Верховній Раді;щодо не закріпленості розділів державного бюджету за кожним контролером, тощо. Всі ці чинники наочно показують сьогоднішню проблематику діяльності Рахункової палати.

Отож, як бачимо, творіння України – вищий орган державного фінансового контролю Рахункова палата ствердився. Незважаючи на всі проблеми і труднощі, Рахункова палата України день за днем доводить свою дієздатність, щоразу демонструючи значні результати.

Список використаних джерел:

  1. Закон України "Про Рахункову палату" від 11 липня 1996 року, №315/96-ВР

  2. Опришко В.Ф., Шульженко Ф.П. Правознавство. 767 с.

  3. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право. 312с.

  4. Савченко В. Я. Аудит. 322 с.

  5. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях. 380 с.

  6. Мазур Т. Рахункова палата України. Проблеми вдосконалення правового статусу//Юридичний Журнал #8/2003

  7. Постанова Верховної Ради України „Про створення територіальних представництв Рахункової палати" від 15 червня 2004 року //

  8. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання створення територіальних представництв Рахункової палати" від 18 листопада 2004 року № 1577//

  9. Ю.Сколятний. Навколозакупівельний бедлам // Дзеркало тижня. – 2006. – № 14 (593).

  10. КМУ „Про оплату праці Голови, заступників Голови та членів Рахункової палати", №519 від 30 червня 2005р.

  11. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування с.70

  12. Звіт Рахункової палати за 2001 р.// затверджений постановою Колегії Рахункової палати від 29 січня 2002 р., № 2-1

3

Loading...

 
 

Цікаве