WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Конституційний статус Рахункової Палати в Україні - Курсова робота

Конституційний статус Рахункової Палати в Україні - Курсова робота

На мою думку, зважаючи на державний устрій та адміністративно-територіальний поділ України, позитивним було створити представництва (філії, відділи тощо) Рахункової палати в кожній адміністративно-територіальній одиниці та АР Крим з чітким підпорядкуванням "центральній" Рахунковій палаті [12]. Це дозволило поглибити контроль за рухом коштів у процесі виконання Державного бюджету, зробити його більш ефективним, результативним і прозорим. Проте нажаль з огляду на відсутність належного фінансування було створено лише 5 з 10 територіальних управлінь.

Головним, стрижневим елементом правового статусу будь-якого державного органу, в тому числі й рахункових палат, є завдання, для вирішення яких цей орган створено. Перелік завдань Рахункової палати України визначає ст. 3 Закону про Рахункову палату:

— організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

— контроль за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

— контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

— контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

— контроль за законністю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах Національного банку України та уповноважених банках;

— аналіз установлених відхилень від показників Державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

— регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

— виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати чинним законодавством України.

Як видно з перелічених вище завдань, Рахункова палата здійснює не тільки контрольно-ревізійні, а й аналітичні функції з визначеного кола питань і, крім того, готує пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.

Розглянемо склад і структуру Рахункової палати (рис. 31). До її складу входять голова Рахункової палати та члени Рахункової палати: перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати, які утворюють Колегію Рахункової палати. Колегія розглядає питання планування й організації роботи Рахункової палати, методики контрольно-ревізійної діяльності, приймає колегіальні рішення і готує висновки за матеріалами перевірок, ревізій, обстежень та експертиз, а також звіти та інформаційні повідомлення.

Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України за поданням її голови терміном на сім років з правом призначення на другий термін. Призначення голови Рахункової палати проводиться таємним голосуванням через подання бюлетенів. Кандидат на посаду голови вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати також призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на сім років у порядку, установленому для призначення голови Рахункової палати. Такий порядок обрання голови та членів Рахункової палати дає можливість цьому контрольному органу бути достатньо незалежним і рівновіддаленим від усіх гілок влади, забезпечує професійну захищеність його працівників. Професійну незалежність голові та членам Рахункової палати гарантує і чітко визначений порядок їх дострокового звільнення. Так, вони можуть бути достроково звільнені з посади за поданням Голови Верховної Ради України у разі:

1) порушень ними законодавства України або допущення зловживань на службі — за рішенням Верховної Ради України;

2) особистої заяви про відставку;

3) тривалої хвороби, підтвердженої медичною установою, що перешкоджає їх діяльності на посаді, яку вони обіймають;

4) досягнення ними 65-річного віку.

Рішення Верховної Ради України про звільнення з посади названих осіб ухвалюється більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради України.

Головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати.

Залежно від функцій, які виконують департаменти, їх можна згрупувати у три блоки: ревізійний, контрольно-аналітичний і забезпечувальний.

У перший блок входять департаменти, які здійснюють контрольно-ревізійну діяльність щодо витратної частини Державного бюджету України за такими напрямами: на державне управління; на промисловість та енергетику; на судову владу, оборону, правоохоронну діяльність та безпеку держави; на АІЖ та виробничу інфраструктуру; на соціальну сферу та науку. Крім того, вони контролюють використання коштів державного бюджету в регіонах, питання, пов'язані з діяльністю банківських установ та державним боргом України, використанням коштів цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів.

Другий блок — контрольно-аналітичний — відстежує процес підготовки проекту бюджету, вносить свої пропозиції щодо цього процесу, здійснює експертизу проекту бюджету на наступний рік та законодавчих актів, що стосуються виконання поточного бюджету, тощо. Крім того, він, відстежуючи видатки бюджету в цілому, визначає напрями для ревізійної роботи іншим департаментам, ставить перед ними певні завдання, а потім, після контрольних перевірок, використовує отриману інформацію для узагальненого аналізу результатів проведених департаментами контрольно-аналітичних заходів та підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів керівництву та Колегії Рахункової палати, Верховній Раді, Президенту й Уряду України.

Останній, третій блок Рахункової палати, забезпечує її діяльність у частині контролю за дотриманням законодавства з питань бюджету, управління комп'ютерного та інформаційного забезпечення, зв'язків з громадськістю та міжнародного співробітництва тощо.

Отже, Рахункова палата займає особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Саме з цієї причини з самого початку створення Рахункової палати ставлення до неї було неоднозначним. Так, Верховній Раді України довелось тричі долати вето Президента України на Закон України "Про Рахункову палату", після цього Закон розглядався в Конституційному суді України, на підставі рішення якого були значно обмежені повноваження Рахункової палати, її завдання та функції. Наприклад, з кола повноважень Рахункової палати були вилучені такі, як контроль за виконанням дохідної частини Державного бюджету України, контроль за використанням об'єктів права державної власності, грошовою емісією, використанням золотого запасу тощо.

Розділ 2:ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

Для організації своєї діяльності Рахункова палата має апарат, який здійснює організаційну, інформаційно-довідкову та іншу роботу під керівництвом секретаря Рахункової палати. Структуру і штатний розпис апарату затверджує Колегія за поданням голови Рахункової палати в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

Здійснюючи державний фінансово-економічний контроль, Рахункова палата керується такими засадами:

• законності — діяльність Рахункової палати ґрунтується виключно на законодавстві і будь-яке втручання в цю діяльність категорично забороняється;

•плановості — діяльність Рахункової палати є послідовною, прогнозованою та системною. Ця діяльність організується і проводиться Рахунковою палатою на основі річних і поточних планів;

•об'єктивності — діяльність Рахункової палати є достовірною. Вона відповідає характерові суспільних відносин, економічним, політичним та ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві;

•незалежності — у межах своєї компетенції Рахункова палата самостійно вирішує всі питання, пов'язані зі здійсненням контролю, проведенням перевірок, ревізій та обстеження;

•гласності — робота Рахункової палати є відкритою. Рахункова палата відповідно до цього принципу регулярно поширює інформацію про свою діяльність у засобах масової інформації, а Щорічний звіт про роботу Рахункової палати перед Верховною радою України навіть підлягає обов'язковому опублікуванню.

Робота Рахункової палати організовується на основі річних і поточних планів, які складаються з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності цієї установи та конкретних доручень Верховної Ради України, її Комітетів. До плану роботи Рахункової палати обов'язково входить виконання звернень, прийнятих не менш як однією третиною конституційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом останньої. У процесі формування планів роботи Рахункової палати враховується обов'язковий розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень її Комітетів та запитів народних депутатів України, з яких Верховна Рада приймає рішення.

Loading...

 
 

Цікаве