WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кабінет Міністрів України - Курсова робота

Кабінет Міністрів України - Курсова робота

В той же час, Закон України "Про Кабінет Міністрів України" має і деякі слабкі сторони. Серед них важливо відмітити наступні [7]:

  1. Несхвалення парламентом Програми діяльності Кабінету Міністрів України не тягне будь-яких правових наслідків для уряду. У більшості зарубіжних країн несхвалення Програми діяльності Уряду означає відмову уряду в довірі і має наслідком формування нового складу уряду або розпуск парламенту. У законопроекті доцільно передбачити, що несхвалення парламентом Програми діяльності Кабінету Міністрів має наслідком дострокове припинення повноважень парламенту.

  2. Законопроект не конкретизує процедуру контрасигнації актів Президента. Незрозуміло, зокрема, чи є контрасигнування обов'язком відповідного члена КМУ, чи лише його правом.

  3. Законопроект не дає чіткої відповіді на питання про те, з якого моменту уряд вважається сформованим і, відповідно, несформованим. Між тим, як випливає з Конституції, якщо Кабінет Міністрів не було сформовано протягом 2 міс., його повноваження можуть бути достроково припинені Президентом.

  4. За Конституцією України парламент не може висловити уряду недовіру протягом року з дня схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів. Проте законопроект не дає чіткої відповіді на питання про те, чи може парламент скасувати постанову про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України. У 2004 році ВРУ, як відомо, скасувала своє рішення про схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України через декілька місяців після її затвердження, що дало парламенту можливість знівелювати відповідне конституційне обмеження і достроково припинити повноваження Кабінету Міністрів. Тому у законопроекті доцільно прямо передбачити, що постанова ВРУ про схвалення Програми діяльності КМУ не може бути скасована.

  5. Згідно з Конституцією, члени уряду, повноваження якого було припинено, продовжують виконувати свої обов'язки до сформування нового складу уряду, але не довше, ніж 60 днів. Законопроект відповідних часових обмежень не передбачає, створюючи тим самим умови для необмеженого у часі обіймання посад членами уряду, повноваження якого було достроково припинено.

  6. Законопроект передбачає, що акти міністерств можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів. Однак процедура їх скасування законопроектом не врегульована.

  7. Встановлення заборони на входження членів КМУ до складу консультативних і дорадчих органів при Президенті України не сприятиме налагодженню ефективної взаємодії між президентом та урядом.

  8. Проектом передбачається, що Кабінет Міністрів проводить обов'язкову експертизу законопроектів, які вносяться на розгляд парламенту, і у разі негативного висновку уряду щодо впливу проекту закону на дохідну та/або видаткову частину бюджетів він не включається до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України без погодження з Кабінетом Міністрів України. Хоча закріплення відповідного положення в законопроекті загалом позитивно вплине на якість законодавчого процесу і сприятиме розвантаженню діяльності законодавчого органу, дана норма обмежує конституційні права суб'єктів права інших суб'єктів законодавчої ініціативи (Президента, народних депутатів України). Наділення уряду відповідним правом ставить Кабінет Міністрів України „над" главою держави і парламентом. Крім того, на практиці може мати місце ситуація, коли законопроекти, визначені Президентом як невідкладні, всупереч Конституції не будуть включатись до порядку денного засідань ВРУ через наявність негативних урядових висновків на законопроекти.

  9. Основний Закон чітко передбачає, що Верховна Рада України має право звільнити з посади будь-якого члена уряду шляхом прийняття відповідної постанови. Натомість законопроектом пропонується обмежити дію відповідного конституційного положення, передбачивши, що відповідне право парламент може реалізувати лише за ініціативи глави держави (щодо міністрів, призначених „за квотою" Президента) та глави уряду (щодо інших членів Кабінету Міністрів).

  10. Невиправданим видається встановлення особливого порядку пенсійного забезпечення нинішніх та колишніх членів Кабінету Міністрів – хоча б з огляду на те, що за своєю природою члени уряду не є державними службовцями, а їх посади належать до категорії політичних посад. Передбачені проектом пільги і привілеї, на наш погляд, мають поширюватись лише на період перебування члена Кабінету Міністрів на посаді.

  11. У більшості зарубіжних країн із змішаною та парламентською формою правління на законодавчому рівні проведено розмежування між політичною та адміністративною складовою діяльності уряду і міністерств. Натомість законопроект такого розмежування не передбачає. Більше того, практично весь керівний склад міністерств, за логікою законопроекту, відноситься до політичних посад і може звільнятись у разі формування нового складу Кабінету Міністрів. Хоча достатніх передумов для ефективного функціонування інституту державних секретарів в Україні поки що не створено, у законопроекті було б доцільно передбачити запровадження відповідних посад в уряді та міністерствах, визначити вичерпне коло підстав звільнення державних секретарів із займаних посад, строки їх діяльності, компетенцію та порядок призначення на посади.

Тому Закон України "Про Кабінет Міністрів України", як і більшість інших Законів України потребує удосконалення. Хто виграє від прийняття законопроекту? Кабінет Міністрів України, члени уряду, коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України. Хто програє від прийняття законопроекту? Формально Президент України, тому що конкретизація засад взаємодії глави держави з урядом сама по собі звужує можливості Президента впливати на діяльність Кабінету Міністрів України; ряд положень законопроекту позбавляє Президента важелів впливу на виконавчу вертикаль. Проте можна впевнено стверджувати, що все це є умовним і владні повноваження не повинні бути самоціллю жодної гілки влади.

Висновки

Законодавче закріплення системи органів виконавчої влади, організації, повноважень та порядку діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади, яке передбачається у Законі, приведе до:

  1. зміцнення принципу законності в Україні;

  2. виконання Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні свого конституційного обов'язку;

  3. посилення спроможності Уряду щодо формування та реалізації державної політики з метою вирішення суспільних проблем;

  4. сприяння покращенню організації надання адміністративних послуг громадянам, підприємствам, установам та організаціям;

  5. сприяння формуванню політичне нейтральної державної служби;

  6. зменшення конфліктів між Президентом України та Кабінетом Міністрів України у сфері вироблення та реалізації державної політики;

  7. наближення системи органів виконавчої влади України до європейських стандартів.

Все вище перераховане позитивно вплине на стан політичних відносин, економічного розвитку, ефективності використання публічних ресурсів, турботу держави про права та свободи людини.

Список літератури

  1. Конституція України // http://portal.rada.gov.ua/control/uk/index

  2. Про Кабінет Міністрів України Закон України від 21 грудня 2006 року // http://portal.rada.gov.ua/control/uk/index

  3. Ведєрніков Ю.А., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 336 с.

  4. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг. ред. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова думка; Прецедент, 2006. — 344 с.

  5. http://www.president.gov.ua/

  6. http://rada.gov.ua/

  7. http://www.icps.kiev.ua/

  8. http://parlament.org.ua/

Loading...

 
 

Цікаве