WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Інститут обласної ради в структурі органів місцевого самоврядування - Курсова робота

Інститут обласної ради в структурі органів місцевого самоврядування - Курсова робота

3

Реферат з предмету державне управління на тему:

Інститут обласної ради в структурі органів місцевого самоврядування

Система місцевого самоврядування є важливою складовою територіальної організації влади будь-якої демократичної за своїм розвитком країни. Сама ж система місцевого самоврядування як така, в Україні, де-факто, ще не склалася, оскільки механізм влади ще не працює в самоврядному режимі, остаточно не сформована територіальна організація влади, не створено фінансово-економічного підґрунтя [31, с. 35].

Однак елементи цієї системи присутні та продовжують розвиватися за умов існуючих політичних традицій та історичного досвіду; фінансово-економічної кризи; особливостей політично-правового розвитку держави, нестабільного конституційного та законодавчого регулювання; подолання психологічних стереотипів патерналістського мислення.

В Україні існують три основні ланки адміністративного поділу на територіальному рівні: область, район (сільський), район (міський).

До елементів місцевого самоврядування, що складають його систему відповідно до ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування", належать:

    • Територіальна громада;

    • Сільська, селищна, міська рада;

    • Сільський, селищний. міський голова;

    • Виконавчі органи сільської, селищної, міської рад;

    • Районні (в місті) ради, які утворюються у містах із районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради;

    • Районні та обласні ради, що представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

    • Інституції самоорганізації населення [19].

Первинним елементом системи місцевого самоврядування є територіальна громада – жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Під цим розуміються жителі, об'єднані постійним місцем проживання, та територіальна основа місцевого самоврядуванням – село, селище та місто. Це означає, що до територіальної громади можуть належати не лише громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в межах села, селища, міста і користуються, відповідно до ст. 26 Конституції, такими ж правами і свободами, а також виконують такі ж обов'язки, як і громадяни України [26].

У пункті 1 ст. 6 Закону "Про місцеве самоврядування" чітко закріплено принципове положення про статус територіальної громади. Зокрема, вказується, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста [19].

Територіальна громада наділена конкретною правосуб'єктністю: правом формування відповідних органів, проведення місцевих референдумів, управління місцевими бюджетами та комунальною власністю тощо.

Право представляти свої інтереси та приймати рішення від її імені територіальна громада наділяє представницькі органи місцевого самоврядування. Представницькі органи є виборними органами і складаються з депутатів. Враховуючи особливості адміністративно-територіального устрою нашої держави, система представницьких органів місцевого самоврядування складається з двох рівнів:

    1. Сільські, селищні, міські ради – місцеві ради;

    2. Районні та обласні ради.

Наявність цих двох рівнів не дає підстав підпорядковувати органи першого рівня – другому. Відповідно до ст. 10 Конституції України можна зробити висновок, що місцеві ради – єдині представницькі органи територіальних громад. Саме ці ради безпосередньо працюють з людьми та представляють найближчий до громадян рівень управління.

В той же час обласні та районні ради не виступають представницькими органами обласних і районних громад, оскільки Конституція України не визнає наявності таких громад і не розглядає населення області, району як суб'єкт місцевого самоврядування. Обласні та районні ради конституюються (ст.10) як органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст у межах повноважень, передах їм сільськими, селищними, міськими радами [26].Тому вони утворюють так званих вторинний (похідний) рівень самоврядування, який умовно можна назвати регіональним [5 ].

Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання (ст.43):

  • прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, які стосуються їх спільних інтересів;

  • здійснення відповідно до закону повноважень щодо організації проведення всеукраїнських референдумів та виборів органів державної влади і місцевого самоврядування;

  • затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання;

  • затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання;

  • розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді субвенцій, а районі ради – відповідно до Закону розподіл трансфертів вирівнювання між бюджетами міст районного значення, сіл, селищ;

  • вирішення питань управління об'єктами спільної власності, що перебувають в управлінні обласних та районних рад;

  • прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначеному законом;

  • обрання голови ради, заступника голови ради, звільнення їх з посади;

  • затвердження за пропозицією голови ради структури, чисельності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату [19].

Вибори депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району. Вибори депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. Загальний склад ради визначається відповідно до кількості виборців не пізніше, як за 90 днів до виборів.

Структура районної, обласної, районної в місті ради, як вже зазначалося, відрізняється від структури представницьких органів відповідних територіальних громад. У першу чергу, відрізняється статус голів цих рад – вони обираються відповідними радами з числа самих депутатів таємним голосуванням строком на 4 роки і є значно більше залежними від ради у порівнянні з сільськими, селищними, міськими головами. Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. Він виконує свої обов'язки до обрання голови ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень голови ради [19].

У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як 2/3 депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Голова районної, обласної, районної в місті ради може мати заступника, який обирається радою за поданням голови з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування. Заступник голови ради в разі відсутності голови ради або неможливості виконання ним своїх обов'язків з інших причин здійснює повноваження голови відповідної ради.

Районні і обласні ради можуть створювати президію (колегію). Президія (колегія) обласної, районної ради являє собою факультативний, дорадчий орган, до складу якого входять голова ради, заступник і голови постійних комісій (за посадою), а також уповноважені представники депутатських груп і фракцій. Цей орган покликаний виконувати внутрішні, допоміжні функції. Президія ради попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що виносяться на розгляд ради, і може приймати рішення, які мають дорадчий характер. Президія діє на основі Положення про неї, що затверджується радою. Відкриває і веде засідання президії голова ради, а в разі його відсутності – заступник голови ради. Президія ради не дублює діяльності постійних комісій ради; на її розгляд зазвичай виносяться питання, щодо яких є істотні розбіжності у позиціях депутатських груп і фракцій. Як свідчить практика, діяльність президії ради може бути ефективною лише у випадку, коли кількість депутатських груп і фракцій є невеликою, а їх позиції не є полярними [42, с.96].

Сьогодні районні й обласні ради не мають виконавчих органів, а тільки виконавчі апарати. Обласна та районна рада не утворюють власних виконавчих органів, а відповідні повноваження делегуються нею обласній, районній державній адміністрації. Організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів здійснює апарат ради, який утворюється відповідною радою. Він сприяє здійсненню відповідною радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування [3, с. 35]. Виконавчий апарат ради за посадою очолює голова відповідної ради.

Loading...

 
 

Цікаве