WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи - Курсова робота

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи - Курсова робота

Покарання за злочин:

за ч. 1 ст. 155 - обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на том сгмий строк;

за ч. 2 ст. 155 - позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.

РОЗДІЛ 5

Розбещення неповнолітніх

Згідно статті 156 ККУ розбещення неповнолітніх полягає у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла 16-річноіго віку. Розпусні дії носять сексуальний характер і спрямовані на задоволення статевої пристрасті винного або на збудження статевого інстинкту у потерпілої особи. Вони, проте, не можуть полягати в природних або неприродних статевих зносинах, відповідальність за них встановлена в статтях 152 ККУ, 155 ККУ і 154 ККУ.

Об'єкт злочину - статева недоторканність і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілими від цього злочину є особи чоловічої або жіночої статі, які не досягли 16-річного віку. Відповідальність за ст. 156 ККУ не виключається і при згоді потерпілої особи на вчинення розпусних дій з нею. Не має також значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, чи ні. Добровільна згода, проте, може мати значення для оцінки неприродних статевих зносин з дівчиною, яка не досягла 16-ти років. Вчинення таких дій підпадає під ознаки ст. 156 ККУ лише за наявності добровільної згоди на це потерпілої. За цією самою статтею кваліфікується добровільне мужолозтво з особою, яка не досягла 16-ти років. За відсутності такої згоди винний відповідає за статтями 152 ККУ чи 153 ККУ.

З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

Розпусні дії можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними.

Фізичне розбещення - це, зокрема, оголення статевих органів винної або потерпілої особи, мацання їх, інші непристойні дотики, які викликають статеве збудження, навчання онанізму, вчинення у присутності потерпілого статевого акту, акту онанізму, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, схилення або примушення потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою або щодо винного тощо. Диспозицією ст. 156 ККУ охоплюється також задоволення статевої пристрасті винного неприродним способом (наприклад, оральний або анальний секс), якщо при цьому щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, не застосовується фізичне чи психічне насильство та не використовується безпорадний стан потерпілої особи.

Природні статеві зносини з особою, якій не виповнилось 16 років і яка не досягла статевої зрілості, за її згодою кваліфікуються за ст. 155 ККУ.

Вчинення розпусних дій фізичного характеру щодо особи, яка досягла 16-річного віку, може розглядатись як хуліганство, що відзначається винятковим цинізмом (ст. 296 ККУ), лише у разі, коли ці дії поєднуються з грубим порушенням громадського порядку і викликані прагненням продемонструвати явну неповагу до суспільства.

Розбещення неповнолітніх, яке поєднується з побоями і мордуваннями, заподіянням тілесних ушкоджень, погрозою вбивством, зараженням вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ст. 156 ККУ і відповідною статтею про злочин проти здоров'я особи.

Інтелектуальне розбещення може полягати, наприклад, у цинічних розмовах з потерпілим на сексуальні теми, розповіді відвертих, натуралістичних сексуальних історій, фотографуванні потерпілих у різних сексуальних позах, демонстрації порнографічних предметів. Використання в процесі вчинення розпусних дій творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, а також примушування до участі у їх створенні потребує додаткової кваліфікації за відповідною частиною ст. 301ККУ.

Розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені безпосередньо перед її зґвалтуванням, насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або статевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості, повністю охоплюються відповідними частинами статей 152 ККУ, 153 ККУ, 155 ККУ, оскільки у подібних випадках розбещення неповнолітніх з урахуванням спрямованості умислу винного розглядається лише як етап у вчиненні інших статевих злочинів. Наявність істотного розриву у часі між розпусними діями і вчиненням стосовно однієї й тієї ж потерпілої особи іншого статевого злочину, що виключає переростання одного злочинного діяння в інше, означає, що вчинене треба кваліфікувати за сукупністю відповідних злочинів.

Якщо винний, маючи намір зґвалтувати неповнолітню особу, здійснив щодо неї розпусні дії, а закінчене зґвалтування не вчинив з причин, не залежних від його волі, скоєне потрібно кваліфікувати не за ст. 156 ККУ, а за ст. 15 ККУ і частинами 3 або 4 ст. 152 ККУ. У разі, коли розбещення неповнолітнього передувало зґвалтуванню, від доведення до кінця якого особа добровільно відмовилась, її дії, за наявності підстав, слід кваліфікувати за ст. 156 ККУ.

Розбещення неповнолітніх є закінченим злочином з моменту вчинення розпусних дій. Згода потерпілого на вчинення щодо нього таких дій на кваліфікацію за ст. 156 ККУ не впливає.

Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку. Винний і потерпілий можуть бути особами як однієї, так і різної статі.

З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом.

Розпусні дії, передбачені ст. 156 , звичайно спрямовані на задоволення винним статевої пристрасті, на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту або його задоволення. Але мотиви цього злочину не впливають на його кваліфікацію. Винний може керуватись не лише сексуальними, а й іншими спонуканнями (помста близьким, наступне втягнення у проституцію тощо).

У частині 2 ст. 156 КК встановлена відповідальність за наявності таких кваліфікуючих ознак: якщо потерпілий є малолітнім або такі дії вчинені щодо сина або дочки батьком, матір'ю або особою, що їх замінює. В останньому випадку в законі вказаний спеціальний суб'єкт злочину за родинною ознакою.

Покарання за злочин:

за ч. 1 ст. 156 - арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років;

за ч. 2 ст. 156 - обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.

ВИСНОВОК

Стати жертвою сексуального насильства це велике горе, яке крім можливих фізичних вад залишить психологічну травму на все життя. Звичайно, як і від будь-яких інших злочинів від сексуального насильства ні хто не застрахований, навіть при максимально обережній поведінці та правильному образу життя у суспільстві.

Злочини, метою яких є сексуальне насильство, звичайно, мають статус кримінальних, важких злочинів та виділені в окремий розділ Кримінального кодексу України. Законодавство України відносить до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи п'ять злочинних діянь:

1) зґвалтування (ст. 152 ККУ);

2) насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 ККУ);

3) примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 ККУ);

4) статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 ККУ);

5) розбещення неповнолітніх (ст. 156 ККУ).

В курсовій роботі описані загальні риси принизливих та бездушних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Ці головні риси та кваліфікацію злочинів повинен знати кожен обачний громадянин нашої держави. Необхідно також застерегти, що немалий відсоток таких злочинів здійснюється в зв'язку з віктимними, необачливими та можливо розпусними діями жертви сексуального насильства, від яких бажано утримуватися.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року №2341-ІІІ в редакції від 11 січня 2007 року № 578-V

  2. Книги Бажанов Кримінальне право України Особлива частина-Ю Юрінком-Інтер Укр. - 2005

  3. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В.А.Клименка. – Київ: Юридична думка, 2004. – 656 с.

  4. Книги Бажанова М.І., Сташиса В.В., Тація В.Я. (за ред.) Кримінальне право України: особлива частина. Підручник для ВНЗ (доп. МОН України).- 2-е вид. К. Юрінком Інтер 2005

  5. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. — 3-тє вид., перероблене та доповнене / За редакцією М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К.: "Атака", 2004.

  6. Книги Александров Ю.В., Клименко В.А. Кримінальне право України: загальна частина. Підручник для ВНЗ (затв. МОН України) К. МАУП 2004

  7. Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер, 2003. – 496 с.

  8. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К.: ТОВ "Атіка": Академія: Ельга. – Н., 2001.

Loading...

 
 

Цікаве