WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Тимчасовий уряд та його органи в Україні - Реферат

Тимчасовий уряд та його органи в Україні - Реферат

чином, заступили земських начальників у сфері виконання останніми судових функцій, а також волосні суди, повітових членів окружного суду і міських суддів. Замість одноособового мирового судді утворювалася колегія у складі голови - мирового судді та двох членів суду. Щоб бути обраними в мирові судді і членами мирового суду треба було мати середню освіту і три роки попередньої державної служби.
Законом Тимчасового уряду від ЗО травня 1917 p. утворювалися суди по розгляду адміністративних справ. Згідно з цим законом у кожний повіт призначався адміністративний суддя. В губернських та обласних містах були сформовані особливі адміністративні відділення, а у Сенаті вищою інстанцією для адміністративних суддів став перший департамент. Вони розглядали конфлікти між державними органами, комісарами уряду та громадськими установами.
Значним демократичним, але тимчасовим заходом було санк-ціонування урядом, так званих, тимчасових судів, котрі утворювалися з перших днів революції на основі самодіяльності мас. Такі суди керувалися революційною совістю та власною правосвідомістю. Тимчасовий уряд вжив відповідних заходів, щоб ввести їх діяльність в рамки російської законності. Він поставив діяльність означених судів під контроль мирових суддів. 6 березня було розроблено інструкцію про тимчасові суди. Вони утворювалися у складі мирового судді, який виконував функції головуючого, і двох членів суду: одного представника від робітників і одного - від солдатів. Тимчасовим судам надавалося право розглядати справи про злочини, спрямовані проти особистої безпеки та майнових прав громадян, порядку і спокою.
На практиці тимчасові суди розглядалитакож інші кримінальні, а в деяких місцях - і цивільні справи. Вони виконували і функції нагляду: стежили за обгрунтованістю та правильністю тримання арештованих під вартою. Судочинство в цих судах було усним та гласним, їх вироки не підлягали оскарженню і виконувались негайно; вони могли бути скасовані лише міністром юстиції в порядку нагляду.
Суди, створені революційною творчістю народних мас, існували й в Україні. Так, у Макіївці представники шахтарів обіймали посади суддів. У Луганську при Раді бойових дружин для боротьби з провокаторами та зрадниками був утворений революційний трибунал. Судові функції іноді виконували безпосередньо Ради. Наприклад, Дружківська Рада робітничих депутатів систематично здійснювала судові функції. Катеринославський губернський комісар у травні 1917 р. в донесенні міністру внутрішніх справ Тимчасового уряду повідомляв про утворення тимчасових судів у Бахмутському повіті. Такі суди діяли в Катеринославській, Херсонській та інших губерніях України.
У травні Тимчасовий уряд повідомив про розпуск судових установ, утворених населенням за власною ініціативою. Після липневої демонстрації уряд ліквідував усі тимчасові суди.
Отже, Тимчасовий уряд зберіг частину царських судів. Старі прокурорські чини в основному теж залишилися на своїх місцях.
Разом з тим слід підкреслити, що час після перемоги Лютневої революції був позначений рядом демократичних перетворень, роз-ширенням окремих прав і свобод громадян країни, хоча, як вже зазначалося, не все (і далеко не послідовно) було зроблено в цьому напрямі.
Липнева криза викликала глибокі зміни у політичному ладі Росії, що позначалося на політичній обстановці в Україні. 2 липня група міністрів-кадетів подала у відставку. За кадетами пішов у відставку глава Тимчасового уряду князь Е.Львов; міністром-головою був призначений О. Корейський.
Не будучи впевненим у міцності своєї влади. Тимчасовий уряд маневрував і намагався залучити трудящих на свій бік обіцянками нових реформ. 24 липня був сформований другий коаліційний уряд. Він виступив із зверненням до населення, в якому проголошував "священне єднання" між класами і погрожував боротися з противниками існуючого ладу як зліва, так і справа.
У зв'язку з цими подіями був намічений новий курс більшовицької партії, спрямований на підготовку повалення влади буржуазії та встановлення диктатури пролетаріату. РСДРП(б) визначила курс на збройне повстання. Більшовицькі організації України розгорнули діяльність по виконанню рішень IV з'їзду партії, підготовці мас до збройного повстання. Ленін не виключав у боротьбі за владу можливості громадянської війни, надання прямої збройної допомоги більшовикам України.
Тимчасовий уряд ухвалив ряд постанов про наділення військового міністра і міністра внутрішніх справ надзвичайними повноваженнями у боротьбі з більшовицьким, а також національно-визвольним рухом. Для мобілізації своїх сил Тимчасовий уряд скликав 12-15 серпня у Москві Державну нараду. ЦК РСДРП(б) розцінив цю нараду як змову проти народу. Були організовані страйки та мітинги протесту. В політичному страйку 12 серпня у Києві брали участь 22 тис. робітників. Мітинги і страйки відбулися також в інших містах і районах України.
Верхівка буржуазії та військові кола не були задоволені політикою Тимчасового уряду, вважаючи її недостатньо рішучою. Лідером цих сил став верховний головнокомандуючий генерал Корнілов. 25 серпня він зчинив заколот з метою встановлення в країні військової диктатури. Трудящі України та Росії виступили проти диктатури єдиним фронтом. Вони знешкоджували контрреволюційні елементи в місцевих гарнізонах, ізолювали окремі вогнища заколоту, запобігали спробам об'єднання контрреволюційних сил.
За таких умов розпочалася нова, найгостріша і тривала урядова криза. У пошуках виходу з неї в правлячих колах Росії вирішили тимчасово передати владу "раді п'ятисот" (директорії). З метою заспокоєння народу директорія 1 вересня, нарешті, проголосила Росію республікою, одночасно піддавши репресіям ліві революційні маси та їх організації.
Конференція фабрикантів та заводчиків Півдня Росії в телеграмі воєнному міністру від 20 вересня, повідомляючи про арешт робітниками на ряді заводів Харкова адміністрації за відмову підвищити зарплату, констатувала безсилля та бездіяльність влади. З Переяслава, де у вересні "команда одужуючих" заарештувала начальника міліції, повідомляли: "...всі посадові особи Тимчасового уряду погрожують, що складуть повноваження, віддавши хід подій озброєному натовпу". "Місцева влада безсильна" - повідомляли з Ровенського, Могильовського та Ямпільського повітів. Про безсильність міліції в Ольгопольському повіті, втечу міліціонерів зі служби доповідав 22 жовтня товариш прокурора Вінницького окружного суду.
Loading...

 
 

Цікаве