WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Тимчасовий уряд та його органи в Україні - Реферат

Тимчасовий уряд та його органи в Україні - Реферат

Катеринославському промисловому районі.
21 квітня для розв'язання земельного питання був утворений Головний земельний комітет - дорадчий орган при міністрі землеробства. Цьому органу доручалася підготовка проекту реформи, він також спрямовував діяльність місцевих земельних комітетів. Діяльність Головного земельного комітету продемонструвала нерішучість та непослідовність Тимчасового уряду в розв'язанні аграрного питання.
Юридична нарада, утворена 22 березня на основі Конституційного бюро, заснованого ЦК кадетської партії, складалася з її відомихпредставників. Юридичній нараді доручалося обговорення правових проблем, які поставали у зв'язку з розробкою економічних і державних планів. Тут розроблялися законопроекти для Тимчасового уряду. На Юридичну нараду покладалися також підготовчі роботи, пов'язані з відкриттям Установчих зборів.
Влада величезного центрального державного апарату, який очолювався Тимчасовим урядом, природно, повністю поширювалася і на Україну, оскільки він негайно проголосив лозунг "єдиної та неподільної" Росії.
Буржуазні місцеві органи влади в Україні, як і в усій Росії, стали утворюватися відразу ж після одержання звістки про революцію у Петрограді. Цей процес відбувався паралельно і організацією Рад робітничих і селянських депутатів. У березні спочатку у великих промислових і адміністративних центрах, а згодом - в усій Україні були створені комітети громадських організацій. Вони складалися переважно з членів міських дум, хоч до участі у формуванні буржуазної влади на місцях залучались також представники інших організацій.
Партійний склад комітетів був переважно кадетський. Представники меншовиків і есерів також входили до складу рад об'єднаних громадських організацій і брали участь у їх діяльності.
Буржуазія прагнула до того, щоб її органи на місцях мали вигляд законних спадкоємців влади. Голова Катеринославської земської управи на нараді земців і фабрикантів, звертаючись ло губернатора, заявив, що зібрання просить "його превосходительство про утворення комітету громадських діячів... при їхньому прево-сходительстві" Цей місцевий орган влади в Катеринославі одержав назву "Комітет представників громадських демократичних організацій".
Буржуазія утворювала власні комітети, щоб з їх допомогою прибрати владу до своїх рук. Місцеві комітети негайно заявили про своє визнання Тимчасового уряду і зверталися до населення із закликом підкорятися цьому уряду.
Проте у деяких центрах України комітети громадських організацій поступово виходили з-під контролю Тимчасового уряду. 4 березня у приміщенні Київської міської думи було утворено Раду об'єднаних громадських організацій у складі представників від губернської, міської та повітових управ, земського союзу, союзу міст, воєнно-промислового комітету, біржового комітету, кооперативів тощо. Виконком цієї Ради протягом перших пореволюційних місяців вважався найвищою владою у місті. З будинку думи було знято біло-синьо-червоний триколір Російської імперії та вивішено жорстоко гнаний самодержавним режимом синьо-жовтий український прапор, а також прапори численних у місті національних меншин.
Громадські ради і комітети створювались в усіх губерніях України. Вони розглядалися як представницькі органи місцевої влади. Панівне становище в них зайняли представники торгово-промислових кіл і управлінської бюрократії.
У громадських комітетах, як уже зазначалось, велику роль відігравали представники партії кадетів, які спочатку користувалися в українських містах великим впливом. Партія кадетів, яка після Лютневої революції виступала за республіканську форму правління і називала себе партією народної свободи, закликала до припинення класової боротьби і доведення світової війни до переможного кінця. В Україні близьким за рядом програмних положень до партії кадетів було "Товариство українських поступовців" (ТУП), перетворене у червні 1917 р. в Українську партію соціалістів-федералістів (УПСФ). Але ТУП на відміну від кадетів вимагало автономії для України.
Громадські комітети утворювалися і на селі. У березні розпочалася масова ліквідація колишніх управ. Замість старих волосних управ утворювалися волосні та сільські виконавчі громадські комітети - органи Тимчасового уряду. Наприклад, було сформовано виконавчий громадський волосний комітет у с. Миропіллі Харківської губернії. Тимчасовий уряд зберіг у волосних виконкомах вплив буржуазії та ліберальних поміщиків. 20 березня він розіслав циркуляр, згідно з яким пропонувалось утворювати волосні виконавчі громадські комітети під керівництвом і наглядом комісарів уряду, а до їх складу залучати "місцевих землевласників і усі інтелігентні сили села". З волосними та сільськими громадськими комітетами співробітничали також меншовики і есери.
Про характер місцевих органів Тимчасового уряду свідчить соціальний склад губернських і повітових комісарів. Уже в перші дні Лютневої революції повсталі маси вигнали царських губернаторів, багато з них були заарештовані. Тимчасовий уряд видав 4 березня з цього приводу постанову, згідно з якою губернатори та віце-губернатори усувалися від посади, а їх обов'язки покладалися на голів губернських земських управ - губернських комісарів. Обов'язки повітових справників цією ж постановою було покладено на повітових комісарів - голів повітових земських управ. Голів земських управ було обрано до революції на основі антидемократичного царського закону. За своєю соціальною суттю вони в основному були обуржуазненими поміщиками. Більшість комісарів належала до октябристів і кадетів. Вони у значній частині зберігали на місцях старий державний апарат і його діячів, за винятком найбільш скомпрометованих прибічників царизму. Губернські та повітові комісари вживали всіх заходів, щоб припинити дальший розвиток революції та демократії, не допустити розширення національно-визвольного руху. Про це свідчать, наприклад, численні донесення губернських і повітових комісарів в Україні Тимчасовому уряду, міністерству внутрішніх справ та іншим органам центральної влади.
Великі надії у зміцненні своєї влади на місцях буржуазія покладала на органи земського і міського самоврядування. Були утворені волосні земства ~ зібрання і управи та дільничні міські управління (районні думи). Останні утворювалися в містах з населенням не менше 150 тис. чоловік. Вони допомагали міській думі управляти господарством в окремих районах міста. Шляхом демократизації виборів у земські та міські установи був
Loading...

 
 

Цікаве