WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Тимчасовий уряд та його органи в Україні - Реферат

Тимчасовий уряд та його органи в Україні - Реферат

Тимчасовий уряд та його органи в Україні
Після перемоги Лютневої революції Росія залишалася унітар-державою, яка ігнорувала інтереси національних регіонів. Усі управлялися з одного центру. Тимчасовий уряд Росії на чолі з Г.Львовим, утворений 2 березня 1917 р, був органом буржуазних партій і близьких до буржуазії поміщиків (П.Мілюков, С , чков та ін.). Найміцніші позиції в уряді займала партія кадетів - головна партія російської буржуазії. Посаду міністра юстиції іаймав трудовик О.Керенський.
Тимчасовий уряд вважав себе правонаступником царського уряду і прагнув зберегти контроль над усіма територіями імперії, у тому числі і над Україною. Як і в інших районах, тут він спирався на політичне близькі йому елементи - членів губернських, міських і повітових управ, активістів місцевих організацій земського союзу, союзу міст, військово-промислового та біржового комітетів тощо.
Тимчасовий уряд, за задумом його організаторів, мав не тільки зосередити в своїх руках урядову владу. Він утворювався як виший орган держави в галузі законодавства, нагляду і верховного управління, який повинен був, таким чином, замінити верховну владу скинутого царя та інших вищих органів царизму. Тимчасовий комітет Державної думи, проголосивши передачу всієї влади Тимчасовому уряду, обумовив тільки неможливість видання ним законодавчих актів, які вносять докорінні зміни в державний і соціальний лад.
Есеро-меншовицькі лідери Петроградської Ради згідно з своїми політичними установками схвалили утворення Тимчасового уряду. Проте спочатку вони відмовилися увійти до складу уряду і обмежилися розробкою політичної платформи для нього. Ця політична платформа з деякими поправками була схвалена Тимчасовим урядом і надрукована 3 березня у вигляді програмної Декларації. Уряд заявив про своє прагнення довести війну до переможного кінця і неухильно виконувати договори та угоди, укладені царем з союзними державами. В галузі внутрішньої політики було обіцяно ввести демократичні права і свободи, здійснити повну політичну амністію, підготувати скликання Установчих зборів, замінити поліцію народною міліцією. Уряд виявив певну нерішучість, відкладаючи реалізацію кардинальних заходів, а також вирішення питання про землю та національних проблем аж до скликання Установчих зборів. Така непослідовність та нерішучість підривали авторитет уряду в очах народу, полегшували більшовицьку агітацію.
Незадоволення значної частини населення політикою Тимчасового уряду призвело до масових антиурядових виступів, які, в свою чергу, обумовили кризу уряду. Квітнева криза потягла утворення 5 травня першого коаліційного уряду. Із складу Тимчасового уряду було виведено кадета П.Мілюкова і октябриста О.Гучкова, а в уряд за угодою між Тимчасовим урядом та виконкомом Петроградської Ради включено 6 міністрів-соціалістів. Партії меншовиків та есерів перетворилися на урядові партії, безпосередньо відповідальні за політику уряду. Загострення зовнішньої та внутріполітичної обстановки внаслідок невдалого червневого наступу на фронті викликало на початку наступного місяця нову політичну кризу, котра призвела до встановлення в державі єдиновладдя Тимчасового уряду. Ради втратили реальну владу.
Тимчасовий уряд, котрий розпочав діяльність на початку березня, здійснив деякі зміни в апараті управління і утворив нові установи, продемонструвавши тим самим своє прагнення до демократизації політичного ладу Росії. Разом з тим слід підкреслити жорсткість політики уряду в галузі національно-державного будівництва, його прагнення зберегти унітарність країни. Державність, яка встановилася в Росії після Лютневої революції та протистояла Радам, була державністю буржуазної республіки. Від царизму була успадкована Державна дума. Тільки в умовах наростання революційної кризи Тимчасовий уряд на початку жовтня видав указ про п розпуск. Така ж доля спіткала і Державну раду, хоча спочатку Тимчасовий уряд обмежився тим, то вивів з нього осіб, найтісніше пов'язаних з колишнім царем і найбільш йому відданих.
Апарат міністерств і відомств зазнав незначних змін. Самі міністерства - центральні органи галузевого управління - Тимчасовий уряд залишив в основному недоторканними. З числа центральних відомств царської Росії було скасоване лише міністерство імператорського двору. З утворенням першого коаліційного уряду було засновано декілька нових міністерств - пошт і телеграфів, праці, продовольства та державного піклування. Бюрократичне чиновницький апарат, наскрізь пройнятий антидемократичним духом, залишився старим навіть у міністерствах, які були передані міністрам-соціалістам.
Свою керівну участь у державному житті буржуазія зміцнювала також через особливі наради, воєнно-промислові комітети і ради при уряді та міністерствах, утворені ще на початку війни. Тимчасовий уряд зберіг, зокрема, воєнно-промислові комітети та особливі наїв ради з оборони, палива, перевезень та інші державно-монополістичні органи. Були утворені також нові наради, необхідність яких диктувалася економічною та політичною обстановкою в країні. Кожній особливій нараді доручалося визначене коло питань державного управління. 21 червня при Тимчасовому уряді була утворена економічна нарада (або Економічна рада), якій Тимчасовий уряд доручив розробку "загального плану організації народного господарства і праці", а також "законопроектів та загальних заходів по врегулюванню господарського життя". Виконавчим органом Економічної ради був Головний економічний комітет, рішення якого міг відмінити тільки Тимчасовий уряд. Головою комітету був глава уряду, а членами - представники міністерств. Ці економічні органи були бюрократичними установами, які не зробили нічого істотного, щоб подолати розруху в країні.
Новим регулюючим органом був і утворений наприкінці березня загальнодержавний продовольчий комітет, сформований замість центральних продовольчих органів, які існували при царизмі. Йому доручалася розробка продовольчого плану, керівних принципів і загальних заходів щодо продовольчої справи.
Особливі економічні наради і комітети мали свої установи на місцях, у тому числі в Україні. Так, 13 березня міністерство торгівлі та промисловості утворило Тимчасовий комітет Донецького басейну для об'єднання діяльності у цьому регіоні особливих нарад з палива, оборони, перевезень і продовольства. Особлива нарада з оборони утворила у великих економічних районах спеціальні міжзаводські наради. Такі наради функціонували, наприклад, в
Loading...

 
 

Цікаве