WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Звільнення від кримінальної відповідальності - Курсова робота

Звільнення від кримінальної відповідальності - Курсова робота

Нормами ст.49 КК також встановлюються умови зупинення та переривання перебігу строку давності. Відповідно до ч.2 цієї статті: "Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.". Під ухиленням від слідства або суду як обставиною, що зупиняє перебіг строку давності (ч. 2 ст. 49), розуміються будь-які умисні дії, вчинені особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин (нез'явлення без поважних причин за викликом до правоохоронних органів, недотримання умов запобіжного заходу, зміна місця проживання, зміна документів, які посвідчують особу, і перехід її на нелегальне становище тощо) [Коментар, 126]. Аналізуючи друге речення ч.2 ст.49 ККУ, можна дійти висновку, що особа звільняється від кримінальної відповідальності через 15 років після вчинення злочину, навіть якщо вона ухилялася від слідства або суду.

Перебіг давності переривається у разі скоєння особою нового злочину, окрім злочинів невеликої тяжкості. Виходячи із ч.3 ст.49 КК, при перерві давності строк, який минув від дня вчинення злочину до дня вчинення нового злочину, скасовується, і строки давності починають обчислюватися з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Необхідно сказати, що при звільненні неповнолітніх від кримінальної від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності застосовується ст..106 ККУ, у якій встановлені менші, порівняно із ст..49 ККУ, строки давності.

У цій роботі було розглянуто один із важливих інститутів кримінального права – інститут звільнення від кримінальної відповідальності. Підсумовуючи вищевикладене, варто означити головні риси та значення цього інституту. Як видно із статистичних даних, із кожним роком застосування звільнення від кримінальної відповідальності застосовується до все більшої кількості осіб, що скоїли суспільно небезпечні діяння. Щорічно кількість закритих постановою суду кримінальних справ із звільненням підсудного від кримінальної відповідальності перевищує 20 тис. Цей факт свідчить про досить широке розповсюдження звільнення від кримінальної відповідальності у судовій практиці. Особливо значним є обсяг застосування загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема, передбачених статтями 45-49, 97 Кримінального кодексу України. Важливим є те, що у цих випадках звільнення можливе у значній кількості справ, без прив'язування до конкретних складів злочинів. Досить впливовим інструментом звільнення від кримінальної відповідальності в Україні є також закони про амністію. Варто лише згадати, що, наприклад, у 2005 р. було звільнено із амністуванням 12,1 тис. осіб. Завданням звільнення від кримінальної відповідальності за статтями Особливої частини Кримінального кодексу, передусім, є позитивні наслідки посткримінальної поведінки особи, що часто допомагають відверненню більш тяжких злочинів.

Найважливішим значенням інституту звільнення від кримінальної відповідальності є поширення гуманного впливу держави на осіб, що порушили закон та права інших осіб, але завдяки звільненню отримують можливість стати на шлях поваги перед законом та правопорядності. Інститут звільнення від кримінальної відповідальності є складовою сукупності правових засобів та явищ, що мають наслідком встановлення режиму демократії та верховенства права, стану переваги права над державним апаратом, дотримання прав та свобод людини і громадянина. Не можна також недооцінювати виховне значення, пов'язане із звільненням від кримінальної відповідальності: не дивлячись на винність особи, держава дає їй "другий шанс", зменшує потенційну "криміналізацію" суспільства. Окрім цього дуже суттєвим є такий наслідок застосування інституту кримінальної відповідальності як економія заходів кримінально-правового впливу. Це сприяє як заощадженню ресурсів кримінально-виправної (пенітенціарної) системи держави, так і вивільненню засобів правоохоронних органів, що можуть бути спрямовані на більш ефективну боротьбу із злочинами, що мають особливо негативні наслідки.

Можна сказати, що у масштабі України інститут звільнення від кримінальної відповідальності через його гуманну, виховну дію і утвердження поваги до закону, вносить свою частку у справу розбудови режимів законності та верховенства права, створення передумов громадянського суспільства.

Список нормативного матеріалу та літератури

Нормативно-правові акти

  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141.

  2. Кримінальний кодекс України (редакція вiд 01.10.2007), закон вiд 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України вiд 29.06.2001 - 2001 р., № 25, стаття 131

  3. Кримінально-процесуальний кодекс України (редакція вiд 01.07.2007), закон вiд 28.12.1960 // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 12.01.1961 - 1961 р., № 2, стор. 15

  4. Закон України "Про амністію" вiд 19.04.2007 № 955-V // Відомості Верховної Ради України вiд 03.08.2007 - 2007 р., № 31, стор. 1048, стаття 401

  5. Закон України "Про застосування амністії в Україні" вiд 01.10.1996 № 392/96-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 26.11.1996 – 1996 р., № 48, стаття 263

  6. Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" вiд 01.12.1994 № 266/94-ВР // Відомості Верховної Ради України вiд 03.01.1995 - 1995 р., № 1, стаття 1

  7. "Положення про порядок здійснення помилування", затверджене Указом Президента України від 12 квітня 2000 р // Офіційний вісник України вiд 28.04.2000 - 2000 р., № 15, стор. 58, стаття 610, код акту 15649/2000

  8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27.10.1999 № 9-рп/99 // Офіційний вісник України вiд 19.11.1999 - 1999 р., № 44

  9. "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", Постанова Пленуму Верховного Суду №12 від 23.12.2005 // Рішення Верховного Суду України – 2005 р., № 2

Література

  1. Александров Ю.В. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник –К.: МАУП, 2004. –328 с

  2. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -152 с.

  3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ–Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.

  4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.- К.: Атіка, 2005.- 1064 с

Правозастосовча (судова) практика3

  1. Постанова Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.03.2007 р. по справі № №1-399/6-07 (звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45 ККУ)

  2. Постанова Дворічанського районного суду Харківської області від 27.02.2007 р. по справі №1-35/07 (звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 ККУ)

  3. Постанова Дергачівського районного суду Харківської області від від 19.01.2007 за справою №1-76/2007 (звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 ККУ)

1 Офіційний сервер Державної судової адміністрації України (http://court.gov.ua)

2 Офіційний сервер Державної судової адміністрації України (http://court.gov.ua)

3 Використано Єдиний державний реєстр судових рішень Державної судової адміністрації України, створений згідно закону "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 р. (http://reyestr.court.gov.ua)

Loading...

 
 

Цікаве