WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Захист прав споживачів в Україні - Курсова робота

Захист прав споживачів в Україні - Курсова робота

Органами виконавчої влади, що здійснюють державну політику у сфері захисту прав споживачів, є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики та підпорядковані йому територіальні підрозділи — управління у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Відповідно до Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 12 вересня 2007 р. № 217, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2007 р. за № 1219 / 14486, територіальні органи Держспоживстандарту відповідно до покладених на них завдань: перевіряють у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції; здійснюють контроль за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами норм законодавства про рекламу; перевіряють додержання вимог технічних регламентів та обов'язкових вимог нормативних документів на продукцію (сировину), що виробляється та реалізується суб'єктами господарювання; ведуть облік виявлених порушень технології виробництва, поставки і продажу товарів неналежної якості; розглядають скарги, заяви і пропозиції громадян з питань, що належать до компетенції територіальних органів, консультують споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів та про рекламу; здійснюють інші функції відповідно до законодавства України. [8]

3.2 Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

До одного з фундаментальних прав споживачів, проголошених Генеральною Асамблеєю ООН, належить право на безпеку товарів (робіт, послуг), що купуються. Суть його полягає в тому, що споживач має право на те, щоб товари (роботи, послуги) в звичайних умовах їх використання, зберігання і транспортування були безпечними для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавали шкоди його майну. Це право гарантується державою шляхом встановлення в стандартах обов'язкових вимог до товарів (робіт, послуг).[10]

Але не всі товари, які реалізуються торгівельними підприємствами, мають сертифікати, що підтверджують їх безпечність для життя і здоров'я споживачів; велика кількість фальсифікованих товарів, товарів із простроченими термінами придатності, без відповідних інструкцій реалізуються через торгівельну мережу.

Придбання споживачем товару неналежної якості призводить до небажаних негативних наслідків. Для цього законодавством передбачаються відповідні санкції щодо продавців (виготівників) та певний порядок задоволення вимог споживачів.Законодавство України передбачає:

• цивільно-правову відповідальність (Цивільний кодекс , ст. 14, 17 Закону України від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів");[3]

• адміністративно-правову відповідальність (ст. ст. 156-1, 167-172, 188-2, 244-4 та інші норми Кодексу України про адміністративні правопорушення);

• фінансово-економічну відповідальність (ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів");[7]

• кримінальну відповідальність (ст. ст. 225, 227 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. № 2341-ІІІ) та інші примусові заходи, спрямовані на захист прав споживачів-пoкупців.

Стаття 23 цілком присвячена відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживача. Вона докладно описує скільки стягується за кожне правопорушення. Я вважаю, що більш наглядно і зрозуміло буде оформити це у вигляді таблиці. Всі вище наведені штрафи стягуються з суб'єктів підприємницької діяльності до державного бюджету.[9]

Зміст порушення

Майнова відповідальність

Розмір мінімальної відповідальності

Відповідальності у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат

1

Відмова споживачеві в реалізації його прав при виконанні робіт (наданні послуг), та права на належну якість продукції

Десятикратний розмір вартості продукції, виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції

2 неоподатковані мінімуми доходів громадян

2

Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів

50% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги

10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

3

Реалізація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це не встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції

50% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги

10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

4

Виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів та навколишнього природного середовища

300% вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги

25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

5

Реалізація продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання)

500% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги

100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

6

Реалізація небезпечного товару (отрути, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила та умови безпечного його використання

100% вартості одержаної для реалізації партії товару

20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

7

Відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію

30% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги

5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

8

Реалізація товару, строк придатності якого минув

200% вартості залишку одержаної для реалізації партії товару

5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

9

Порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги

100% вартості виконаної роботи (наданої послуги) за попередній календарний місяць

5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

За порушення законодавства України про захист прав споживачів Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за такі правопорушення, як: порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг (ст. 155), порушення працівником підприємства торгівлі чи громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст. 156), випуск чи реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків якості (ст. 167) та ін.[7]

У теорії кримінального права недоброякісною визнається продукція, що не відповідає вимогам, які характеризують її властивості, тобто продукція, виготовлена з порушенням затверджених для неї стандартів, норм і правил, в результаті чого така продукція або взагалі не може бути використана за її цільовим призначенням, або вимагає істотної переробки

Кримінальна відповідальність полягає у застосуванні заходу кримінального покарання щодо фізичних осіб, винних у скоєнні злочину. Така відповідальність передбачається нормами Кримінального кодексу України, зокрема, ст. ст. 225, 227 — за обман покупців та замовників, випуск або реалізацію недоброякісної продукції тощо.

При порушенні своїх прав споживачі можуть звертатися і до суду, який здійснює захист їхніх прав, передбачених законодавством. При задоволенні вимог споживача він одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Слід пам'ятати: споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.[5]

3.3 Практика розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів

Важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист.

Вивчення практики розгляду судами справ даної категорії показало, що вони вирішуються в основному правильно. Поряд з цим є випадки неоднакового застосування чинного законодавства, деякі суди допускаються помилок при визначенні підвідомчості та підсудності справ, неповно з'ясовують їх дійсні обставини, не реагують окремими ухвалами на причини правопорушень, вирішують справи невиправдано тривалий час. [14]

Loading...

 
 

Цікаве