WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Захист прав і свобод людини та карний процес - Курсова робота

Захист прав і свобод людини та карний процес - Курсова робота

Про провадження прослуховування і звукозапису переговорів орган кримінального переслідування складає протокол з дотриманням вимог статей 260 і 261, в якому додатково вказуються наявність санкції, виданої суддею по кримінальному переслідуванню, номер або номери телефонів, адреси телефонних станцій, радіостанцій або інших технічних засобів, через які проводилися переговори, імена осіб, які проводили їх, якщо вони відомі, дата і час кожної окремої розмови і порядковий номер касети, на яку здійснено звукозапис.

Переговори, записані на аудіокасету, повністю відтворюються у письмовій формі, затверджуються органом кримінального переслідування, перевіряються і підписуються другим підписом прокурором, що проводить кримінальне переслідування або керує їм, і додаються до протоколу. Переговори, що здійснювалися іншою, ніж та, якою ведеться кримінальне переслідування, мовою переводяться перекладачем. До протоколу додається також касета з оригіналом звукозапису переговорів, опечатана печаткою органу кримінального переслідування.

Касета із звукозаписами переговорів, відтворений у письмовій формі варіант і протокол прослуховування і звукозапису переговорів направляються протягом 24 годин прокуророві, який визначає, які із зібраних відомостей мають значення для даної справи, і складає про це протокол.

Касети з оригіналом звукозапису переговорів разом з їх повністю відтвореним у письмовій формі варіантом і копіями протоколів передаються судді по кримінальному переслідуванню, що видав санкцію на прослуховування, для зберігання в спеціальному місці в опечатаному конверті.

Звукозаписи, що не мають значення для справи, знищуються на підставі постанови або вироку судової інстанції. Решта звукозаписів зберігається до передачі справи в архів.

Статтею 174 Кримінально-процесуального кодексу Республіки Таджикистан регулюється виїмка поштово-телеграфної кореспонденції.

Відповідно до якої накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах може проводитися тільки з санкції прокурора або за ухвалою чи постановою суду.

При необхідності накласти арешт на кореспонденцію і провести її огляд і виїмку слідчий виносить про це мотивовану постанову. Після санкціонування прокурором або його заступником вказаної постанови слідчий направляє відповідній поштово-телеграфній установі постанову, пропонує затримувати кореспонденцію і повідомляє про час свого прибуття для огляду і виїмки затриманої кореспонденції. Огляд і виїмка проводиться у присутності понятих з числа працівників поштово-телеграфної установи. У необхідних випадках для участі в проведенні виїмки поштово-телеграфної кореспонденції слідчий має право викликати відповідного спеціаліста. Накладення арешту на кореспонденцію припиняється постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпадає подальша необхідність.

Прослуховування переговорів, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв в Республіці Узбекистан проводяться відповідно до ст. ст.169, 170, 171 розділу 21 Кримінально-процесуального кодексу.

Якщо зібрані у справі докази дають достатньо підстав, що можуть бути отримані відомості, що мають значення для справи, орган дізнання, слідчий має право винести постанову про прослуховування переговорів, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв.

Прослуховування переговорів, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв підозрюваного, обвинуваченого, підсудного проводиться за постановою органу дізнання, слідчого, санкціонованою прокурором або за ухвалою суду. За наявності загрози здійснення насильства, вимагання або інших протиправних дій відносно потерпілого, свідка, а також відносно їх рідних і близьких за заявою цих осіб або з їх письмової згоди і з санкції прокурора або за ухвалою суду може проводитися прослуховування переговорів, що ведуться з їх телефонів або інших переговорних пристроїв.

У випадках, що не терплять зволікання, орган дізнання, слідчий має право направити органам служби національній безпеки постанову про проведення прослуховування без санкції прокурора з подальшим його негайним письмовим повідомленням. Не санкціонована прокурором постанова про прослуховування переговорів має законну силу протягом однієї доби. Постанова або ухвала про прослуховування переговорів, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв, в якій визначається характер і об'єм інформації, що прослуховується, а також форма фіксації ходу і результатів прослуховування переговорів, направляється для виконання органам служби національній безпеки. Прослуховування переговорів не може продовжуватися більше шести місяців. При прослуховуванні переговорів, що ведуться з телефонів і інших переговорних пристроїв, повинен застосовуватися звукозапис. Магнітна стрічка з фонограмами переговорів підлягає залученню до протоколу слідчої дії.

Особа, що проводила прослуховування і звукозапис, складає протокол з коротким викладом змісту фонограми переговорів, що мають відношення до справи. Фонограма опечатується і залучається до протоколу, а її частина, що не має відношення до справи, знищується після набрання вироком законної сили. У протоколі прослуховування і звукозапису також відбиваються номер абонента, час і місце прослуховування і звукозапису, вигляд і модель використаних технічних засобів, відомості про осіб, які їх здійснювали, а також інші відомості, що можуть мати значення для справи.

Кримінально-процесуальним кодексом Республіки Естонія передбачено наступний порядок виїмки поштово-телеграфної кореспонденції відповідно до ст.145.

Накладення арешту на кореспонденцію і виїмка її в поштово-телеграфних установах можуть проводитися тільки з санкції або за ухвалою судді повіту або міського судді.

При провадженні виїмки повинен бути присутнім представник даної поштово-телеграфної установи. У необхідних випадках для участі у провадженні виїмки поштово-телеграфної кореспонденції слідчий має право викликати спеціаліста.

В свою чергу, в західноєвропейських країнах право прослуховування телефонних розмов - телефонний контроль (що отримав назву "трете вухо") має поліція Австрії, Бельгії, Великобританії, Іспанії, Італії, Франції, ФРН та ін. При дослідженні цієї проблеми слід звернути увагу на те, що в ряді цих країн спеціального законодавчого поняття "оперативно-розшукова діяльність" взагалі немає, не оперують ним і теорія кримінального процесу та криміналістика. Заходи поліції з розкриття злочинів у правових актах цих країн називаються "поліцейським дізнанням", "поліцейським розслідуванням", "поліцейським процесом", "діями по збиранню доказів для суду", "поліцейською розвідкою", "поліцейським розшуком".

В західноєвропейських країнах (особливо у Великобританії, меншою мірою - у ФРН і Франції) законодавство й судова практика передбачають спрощений порядок збору доказів у справах про значну частину злочинів. Відсутність у законодавстві вказаних країн чіткої регламентації форми поліцейських заходів призводить до того, що по суті вони є певним гібридом слідчих, розшукових і оперативних заходів, якщо оцінювати їх з точки зору стандартів теорії вітчизняного кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності. Окрім того, в деяких західноєвропейських країнах мають свої особливості стадія порушення кримінальної справи та досудового (попереднього) слідства, що також суттєво впливає на досліджувану проблему.

Так, згідно з англійським законодавством така поліцейська дія, як "перехоплення повідомлень", що включає, зокрема, прослуховування телефонних розмов, результати якої можуть бути використані як докази в кримінальному процесі, була передбачена Законом 1985 р. "Про перехоплення повідомлень", відміненим у зв'язку з прийняттям 28 липня 2000 р. Закону "Про регламентацію повноважень по розслідуванню". До Закону 2000 р. інкорпоровані основні положення попереднього Закону, в тому числі й щодо перехоплення телефонних розмов. Ця поліцейська дія провадиться без судового наказу. Дозвіл на провадження цієї дії відповідно до Закону видає терміном на З місяці (якщо мова йде про інтереси національної безпеки, а у деяких інших випадках - до 6 місяців) міністр внутрішніх справ, але лише у справах про "значні злочини", які він самостійно визначає в інструкціях, що ним видаються. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до вказаного Закону поліція може самостійно виконувати лише ті дії, пов'язані з втручанням у права громадян, які законодавством чи іншими нормативними актами віднесені до її компетенції, як це має місце, наприклад, щодо "перехоплення повідомлень". В інших випадках вона повинна звертатися до суду з проханням про видачу судового наказу - процесуального акта, який дозволяє вчинити відповідну дію.

Loading...

 
 

Цікаве