WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення і взаємодії - Курсова робота

Законність і справедливість: теоретико-правові проблеми співвідношення і взаємодії - Курсова робота

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ

РАДИ УКРАЇНИ

ЗАКОННІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ І ВЗАЄМОДІЇ

12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі адміністративного і господарського права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Миколенко Олександр Іванович,Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, доцент кафедри адміністративного та господарського права

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент, член-кореспондент Академії правових наук України Орлюк Олена Павлівна,Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України, директор;

кандидат юридичних наук Греца Ярослав Васильович,Ужгородський національний університет, доцент кафедри господарського права

Захист відбудеться 1 липня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 4

Автореферат розісланий 27 травня 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.М. Биков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема законності є однією з центральних у загальній теорії держави та права. Важливість вказаної проблеми обумовлена тим, що поняття законності нерозривно пов'язане з такими інститутами й сторонами державно-правового життя суспільства як функції держави, правотворчість, форми реалізації права, демократія, права, свободи та обов'язки особистості. З наукової точки зору важливість вивчення проблематики законності полягає в тому, що вона належить до фундаментальних категорій української юридичної науки та посідає центральне місце в її понятійному апараті, слугує своєрідним інструментом наукового аналізу, забезпечує органічну єдність загальнотеоретичних і галузевих наук, втілення їх результатів в практичне життя. Особливого значення законність набуває в умовах побудови правової держави та громадянського суспільства, де забезпечується її відповідність не лише загальнолюдським ідеалам, але і вимогам справедливості.

Становлення ідеї законності та її взаємозв'язку із справедливістю починається з утвердженням державності та права, хоча уявлення про необхідність додержання конкретних правил існувало навіть в релігійно-міфологічних пам'ятках античних часів. Згодом, система римського права стала юридичною базою законності в сфері регулювання суспільних відносин, яка з часом відіграла осново утворююче значення для подальшого розвитку правових систем, в яких всі учасники суспільних відносин визнавалися рівними перед законом, що регламентувалось, охоронялось та реалізовувалось за допомогою державно-правових інституцій. Політико-правові погляди філософів на феномен справедливості та законності в епоху відродження, просвітництва і нового часу визначили багатовекторність розуміння сутності вказаних категорій, що на сьогодні стало причиною відсутності єдиного концептуального підходу до проблематики їх взаємозв'язку.

Окрім того, в період розвитку радянської юридичної науки під законністю переважно розумілося суворе та неухильне виконання законів і підзаконних нормативних актів усіма суб'єктами радянського права, а саме, державними органами, громадськими організаціями, посадовими особами та громадянами. Зазначене визначення законності було домінуючим в юридичній літературі і окремі спроби по-новому підійти до розкриття змісту категорії законності не знаходили підтримки. На нашу думку, вказане розуміння законності як суворого і неухильного виконання законів не в повній мірі характеризує сутнісні та значеннєві аспекти законності, а також не дозволяє встановити комплексне уявлення про законність, на підставі якого виробити та обґрунтувати концептуальні засади підвищення рівня законності, її забезпечення та гарантування. Вказане обґрунтовує доцільність проведення комплексного дослідження інституту законності в органічній єдності із феноменом справедливості, що виступає в якості підґрунтя розвитку законності та її сутнісного наповнення.

Значний здобуток у дослідженні проблем законності та справедливості як самостійних категорій, так і у їх органічному взаємозв'язку внесли такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, як В.Б. Авер'янов, Є.В. Аграновська, В.Д. Бабкін, Ю.М. Бисага, С.В. Бобровник, М.В. Вітрук, М.М. Вопленко, В.М. Горшеньов, А.П. Заєць, О.В. Зайчук, Р.А. Калюжний, Д.А. Керімов, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, О.Л. Копиленко, В.В. Лазарєв, О.М. Мироненко, О.Г. Мурашин, В.С. Нерсесянц, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришин, Н.С. Прозорова, П.М. Рабінович, І.С. Самощенко, В.Ф. Сіренко, О.Ф. Скакун, В.І. Степанов, Т.І. Тарахонич, О.Д. Тихомиров, Є.А. Тихонова, В.Д. Ткаченко, Р.О. Халфіна, В.М. Цвік, Ю.С. Шемшученко.

Аналіз праць згаданих вчених надав змогу зробити дисертанту висновок про те, що наукові роботи, переважно, мають загальний характер та відображають в собі проблематику поточних процесів реформування державно-правових інституцій в Україні. Окрім того, аспект співвідношення законності та справедливості майже залишився без належної уваги вчених, що ускладнює розв'язання ряду теоретичних і практичних завдань сучасної юридичної науки.

Продовжуючи зазначене, на нашу думку, в умовах поточної трансформації суспільства, реформування державно-правових інституцій в Україні, феномени законності та справедливості потребують ґрунтовного переосмислення, вироблення нових концептуальних засад їх розвитку та впровадження у життєдіяльність суспільства та держави з урахуванням сучасних правових реалій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційне дослідження є складовою частиною загальної науково-дослідної програми Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Робота пов'язана з плановою тематикою науково-дослідної роботи відділу теорії держави і права "Теоретико-правові проблеми законності" (номер державної реєстрації 0101U001010), "Теоретичні проблеми систематизації законодавства України" (номер державної реєстрації 0196U012887).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є загальнотеоретичний та історико-правовий аналіз становлення та розвитку законності як юридичної категорії, дослідження наукових підходів до співвідношення законності та справедливості, а також їх взаємодії в процесі правотворчості та реалізації права.

Відповідно до мети дослідження автор поставив перед собою наступні завдання:

  • обґрунтувати авторське бачення категорії "законність";

  • дослідити етапи становлення поглядів на проблематику сутності і значення законності і справедливості, а також їх співвідношення в працях вчених античності, середньовіччя, відродження, просвітництва та нового часу;

  • провести комплексний аналіз аспектів та сфер прояву законності і справедливості;

  • визначити та охарактеризувати особливості практичного прояву законності, що найбільш повно характеризують її взаємозв'язок із справедливістю;

  • розмежувати принципи та вимоги законності як фактори її взаємодії із справедливістю;

  • встановити соціальні фактори та умови, що характеризують зв'язок законності і справедливості як в теоретичному, так і в практико-прикладному аспектах;

  • з'ясувати взаємозв'язок та взаємодію моральності, справедливості і законності в процесі правового впливу на суспільство;

  • дослідити та охарактеризувати аспекти вияву справедливості та законності в процесі реалізації права;

  • проаналізувати особливості прояву та співвідношення принципів і вимог законності у правозастосуванні.

Об'єктом дослідження є теоретико-методологічні та практико-прикладні проблеми законності як засобу забезпечення справедливого розвитку суспільства, держави та права.

Предметом дослідження є встановлення поняття, ознак, принципів законності, аспектів співвідношення та прояву законності і справедливості у правотворчій та правореалізаційній сферах як форми вияву їх моральної природи.

Методи дисертаційного дослідження. Методологічну основу дисертації склала система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечили об'єктивний та всебічний аналіз досліджуваного предмету. Використання філософсько-світоглядних підходів надало змогу дослідити ідею законності з точки зору її співвідношення із суспільством та державою. Філософський аналіз пов'язаний із розглядом законності через призму аксіології, що обумовлює висновки про цінність, моральність та справедливість права. Враховуючи мету і завдання дослідження, було використано наступні методи:

  • формально-логічний, що надав можливість дослідити концептуальний рівень законності та визначити її особливості (поняття, ознаки, принципи, вимоги, аспекти прояву) як самостійної правової категорії;

  • історичний, що застосовувався у процесі дослідження становлення ідей співвідношення законності та справедливості у працях вчених античності, середньовіччя, відродження, просвітництва та нового часу, котрий надав можливість простежити еволюцію поглядів на законність і справедливість;

  • системний, який надав можливість визначити місце законності серед інших правових явищ та проаналізувати її як багатоаспектну категорію;

  • структурно-функціональний, за допомогою якого було визначено особливості співвідношення законності з іншими елементами правової системи;

  • порівняння, котрий застосовано для зрівняння категорій законності і справедливості, що мають спільні і відмінні риси, а також аспекти взаємодії;

  • прогностичний, що надав змогу визначити та обґрунтувати шляхи і тенденції підвищення ролі законності в сучасній державі.

Loading...

 
 

Цікаве