WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції - Курсова робота

Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції - Курсова робота

2. Розділ 2. Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС

2.1 Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)

Аналіз завдань і функцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієї служби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод, законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце. Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь у вирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значна відповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод та громадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця служба тісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займається охороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпечення суспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.

Взаємодія державних правоохоронних органів між собою — важлива частина процесу, побудови в Україні правової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов'язки. [33]

Уміння працівників міліції будувати внутрішні взаємовідносини розглядається як важливий критерій оцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку. Для виконання завдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохоронній діяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новий рівень.

Нині в нашій країні ситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельності населення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративні дільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниці з найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним. Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старший дільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходів з профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.

Позитивним прикладом може служити робота дільничного, який раціонально організував взаємодію між громадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничних інспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку.

Тому дуже важливим моментом є взаємодія ДІМ з іншими підрозділами. У зв'язку з цим було проведено анкетування працівників міліції.

У травні 2008 року було проведено анкетування співробітників міліції в Києві. Було опитано більше 100 чоловік із служби дільничних інспекторів міліції (ДІМ), понад 100 співробітників Державної автомобільної інспекції (ДАІ) стільки ж співробітників патрульно-постової служби міліції (ППСМ).

Будувалася анкета за принципом трифазності: адаптаційні запитання; запитання, покликані досягти поставленої мети; запитання, що знімають напругу після спілкування з інтерв'юером.

Запитання були двох типів – змістові та функціональні. До функціональних були віднесені запитання-фільтр і контрольне запитання. Змістові запитання поділялися на: 1) запитання про факти, 2) запитання про думки, настановлення, мотиви поведінки. Помилка вибірки – 1-1,5%.

Мета дослідження – виявити достовірну, територіально закріплену інформацію щодо означеної правоохоронної галузі та з'ясувати проблемні вузли для подальшого їх розв'язання; з'ясувати стан громадської думки в міліцейському середовищі щодо об'єкта позиціонування – міліції та її ролі в соціумі.

Оцінка рівня забезпечення законності співробітниками міліції під час виконання своїх обов'язків розподілилася за різними службами.

Рисунок 9. Оціночні судження дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов'язків

Рисунок 9. Оціночні судження співробітників Державтоінспекції щодо забезпечення ними законності під час виконання службових обов'язків

За результатами опитування можна зробити висновок, що співробітники ДАІ практично не мають сумнівів щодо якісного виконання своїх обов'язків: 100% респондентів упевнені в безпомилковості своєї правозастосовчої діяльності. Близькі до цього й результати опитування співробітників підрозділів патрульно-постової служби: лише 3% з них сумніваються в законності власних дій під час несення служби. Але ж численні факти, що оприлюднюються в ЗМІ, та свідчення громадян переконують у протилежному! І лише дільничні інспектори міліції дали на поставлене запитання відповіді, що свідчать про здатність критично мислити: сумарно 87% дільничних переконані у власній правоті під час здійснення службових повноважень. Однак 6% співробітників цієї служби не мають такої впевненості (відповідь „скоріше не забезпечую, ніж забезпечую") і 7% не знали, що відповісти.

Рисунок 9. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка дільничних інспекторів міліції)

Рисунок 9. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ДАІ)

Було спрогнозовано розбіжності у відповідях щодо ефективності роботи міліції, тому в анкету було вміщено так зване контрольне запитання, відповідаючи на яке, респондент міг оцінити не ефективність роботи всієї міліції (абстракція), а ефективність власної роботи на довіреній йому ділянці (конкретика). Відповіді на контрольне запитання подано в порівняльному рисунку.

Рисунок 9. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ППСМ)

Отже, співробітники ДАІ та ППСМ дали знову позитивні відповіді на запитання щодо ефективності роботи (вже не лише міліції взагалі, а й власної). Дільничні інспектори мали сумніви: 17% зазначили, що скоріше не справляються, ніж справляються з покладеними на них обов'язками, 3% визнали, що повністю не справляються і 7% вагалися.

Виникає запитання: чому така велика розбіжність в оцінках ефективності діяльності міліції взагалі та ефективності власної діяльності в середовищі представників різних служб?

На мою думку, тут є два фактори.

1. Співробітники ДАІ та ППСМ є членами досить великих і відносно сталих колективів. А колективам притаманні такі ознаки, як корпоративний дух, корпоративна ідеологія, взаємовиручка (а, отже, допомога у виконанні службових обов'язків), а також кругова порука. Крім того, в колективах побутує сформована колективна думка та оціночні судження (можливо, й помилкові) щодо тих чи інших явищ або подій. А колективна думка завжди менш критична, ніж індивідуальна, що підтверджують і результати соціологічних досліджень. Що стосується дільничних інспекторів, то вони виконують свої обов'язки переважно самостійно, навантаження на одну людину при цьому нерідко зростає до граничної межі – дільничних інспекторів катастрофічно не вистачає. І в їхньому середовищі важче сформувати колективну думку і корпоративний дух. Саме тому, на мій погляд, дані опитування різних служб так відрізняються.

Рисунок 9. Оцінка ефективності власної роботи дільничними інспекторами міліції, співробітниками ДАІ і ППСМ

Другий фактор – реакція престижу. Респондент (на підсвідомому рівні) видає бажане за дійсне, спотворюючи в такий спосіб реальність. На мою думку, корпоративний дух може активізувати реакцію престижу в кожного члена колективу, який відчуває відповідальність за певний „показник по службі", а, отже, намагається (на підсвідомому чи свідомому рівні) його завищити. Так, негативна відповідь на запитання щодо ефективності власної діяльності або законності чи незаконності своїх рішень та дій під час служби може вплинути на думку про роботу всієї служби (ДАІ, ППСМ), цілого колективу. У дільничних інспекторів, які діють індивідуально, реакція престижу спостерігається меншою мірою.

Ще одним підтвердженням цих тез є відповіді на запитання анкети щодо того, чи спроможна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хто потребує захисту.

По 71% респондентів з ДАІ та ППСМ дали однозначно ствердну відповідь на це запитання. Ще по 25% респондентів цих служб відповіли, що скоріше так, ніж ні. Сумніви на негативні відповіді спостерігалися лише в 1-2% респондентів. Натомість дільничні інспектори позитивно відповіли лише в 22% анкет, елемент сумніву („скоріше так, ніж ні") мали ще 34% (отже, сумарно позитивні відповіді склали 56%). Водночас про повну нездатність прийти на допомогу громадянам зазначили 12% опитаних дільничних інспекторів та 26% відповіли, що міліція „скоріше не спроможна, ніж так", 6% вагалися з відповіддю.

Loading...

 
 

Цікаве