WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга половина XVII ст. — друга половина XVIII ст.) - Реферат

Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (друга половина XVII ст. — друга половина XVIII ст.) - Реферат

частину фінансових. Через відсутність нових органів влади на місцях вплив цих обмежень був незначним. Як і раніше, зберігало силу "ліберум вето" - право депутата виступити проти прийняття будь-якого акта чи рішення. Постановою сейму 1764 p. було відмінено застосування "ліберум вето" при вирішенні економічних питань*. Обмеження цього права викликало значний опір верхівки магнатів.
Остаточно "ліберум вето" було відмінено конституцією Польщі 1791 p.
На початку XVIII ст. істотним елементом політичного життя Речі Посполитої стали конфедерації - об'єднання шляхти окремих земель чи воєводств, скріплене присягою. Акт конфедерації заносився до судових книг. Конфедерація обирала свої керівні органи
- генеральності. Верховним їх органом були Вільні ради, утворення, аналогічні сейму чи сеймику. Життєдіяльність конфедерації, незважаючи на їх формальну заборону, була наслідком слабкості державної влади.
Адміністративно-територіальними одиницями земель були повіти і староства. Кордони повітів відповідали минулим князівствам, воєводствам, волостям. Староства існували тільки у державних володіннях. До їх складу входили міста, містечки та села. На чолі повітів і староста стояли старости (капінани) й представники короля, які виконували адміністративні, судові та інші функції. Заступниками старост були бургграфи, каштеляни. Найнижчою адміністративною одиницею були сільські громади (гмини). Гмин очолював солтис. Аж до кінця XVIII ст. для вирішення справ громади збирався сільський сход (копа).
В окремих гірських районах Закарпаття тривалий час зберігалися селянські громади, організація яких грунтувалася на волоському праві - звичаєвому молдавському праві, їх органами були збори громади і сільське управління на чолі з старостою (кенезем). Група сіл об'єднувалася під владою войди.
Міське управління. Міста західноукраїнських земель за своїм правовим становищем розподілялися на самоврядні, які користувалися магдебурзьким правом, державні (королівські) і приватновласницькі. У Східній Галичині до середини XVIII ст. нараховувалося понад 50 міст з магдебурзьким правом, з них тільки сім одержали магдебургію. Міста з магдебурзьким правом мали власні органи самоврядування і суди. Органами міського становогоуправління були магістрати, які відали адміністративними, господарськими, поліцейськими та судовими справами. До складу магістрату входили бургомистр (бурмістр), войт, райці (радці), лавники.
У 1658 p. Львову були пожалувані шляхетські привілеї, на підставі яких місто одержало право направляти своїх послів до Сейму Речі Посполитої, щоправда, з обмеженими повноваженнями
- вони не брали участь у голосуванні*. В 1676 р. у Львівській, Перемишлянській, Холмській та Галицькій землях нараховувалося 160 міст і містечок, понад половина яких перебувала у власності феодалів.
У Північній Буковині і Закарпатті кількість міст із магдебурзьким правом була досить обмеженою, більшість з них вважалася державними або приватновласницькими.
Суд. За часів польського панування на західноукраїнських землях суди мали чітко виражений становий характер. У кожному повіті шляхта обирала суди земські (в цивільних справах), громадські (в кримінальних справах) і підкоморські (в земельних спорів). Усі вони були судами першої інстанції. Скарги на їх рішення розглядалися коронним трибуналом у Варшаві, а з 1764 p. - Люблінським трибуналом. У містах діяли лавні суди, наступною інстанцією для яких був асесорський суд на чолі з канцлером.
У другій половині XVII ст. одержали свій розвиток конфеде-ратські суди. Вони діяли на території окремої конфедерації. На час їх дії звичайні суди припиняли свою роботу. На період, коли королівський престол залишався вакантним, створювалися спеціальні кримінальні, так звані, каптурові суди.
Право. Джерелами права на західноукраїнських землях середини XVII ст. і до кінця XVIII ст. були звичаї, пристосовані до потреб феодального суспільства, нормативні акти Литви та Польщі у вигляді привілеїв, що надавалися окремим соціальним групам, інші акти центральної влади та магдебурзьке право. У другій половині XVI1-XVIII ст. були зроблені перші переклади збірників магдебурзького права на українську мову. Найважливішим джерелом права вважався Статут Великого князівства Литовського 1588 p.
Наприкінці XVIII ст. зусиллями імперської, антинаціональної політики російського царату було ліквідовано найцінніше завоювання українського народу - його національну державність, яка проіснувала 135 років (1648-1783 pp.) Одним із відчутних ударів, завданих їй царатом, було скасування гетьманства, яке з часів Б.Хмельницького символізувало національний державний суверенітет України. А з скасуванням полково-сотенного устрою, українські землі було зведено до становища звичайної російської провінції. По всій Україні насильницьким шляхом встановлювалися органи управління Росії, впроваджувалося загальноімперське законодавство.
Українська правова система у XVIII ст. у рамках феодаль.'іо-го суспільства набула свого найвищого розвитку. Орієнтована на європейську континентальну систему права вона пережила період узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду, пройшла найвищу стадію систематизації - кодифікацію. Про глибинний, об'єктивний характер української правової системи свідчить той факт, що вона (так офіційно і не визнана російським урядом) діяла в Україні аж до 40-х років XIX ст.
Розвиток суспільно-політичного ладу і права в західноукраїнських землях кінця XVII - другої половини XVIII ст. збігся з процесом розкладу державно-правової системи Речі Посполитої, що негативно позначилося на розбудові суспільно-політичного життя українського населення. Внаслідок насильницького розподілу західноукраїнських земель між Австро-Угорською та Російською імперіями, процес консолідації української нації, об'єднання українських етнічних земель затягнувся на сторіччя.
Loading...

 
 

Цікаве