WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Докази та доказування у цивільному процесі - Курсова робота

Докази та доказування у цивільному процесі - Курсова робота

Стосовно терміну докази, то для визначення найбільш конкретного та обґрунтованого поняття, необхідно дослідити позиції вчених, що займались теорією доказування. Так, більшість авторів встановлює і надає переваги, в основному одній, на їх думку, характерній особливості доказів, що стає основою для визначення поняття доказів.

Д.М. Чечот розглядає докази як "будь-які факти і відомості про них, які опинились на орбіті судового дослідження" [10], хоча, на наш погляд, таке широке розуміння цього поняття потребує тлумачення через передбачені законодавством обмеження. Можна погодитися з тим, що при визначенні питань належності доказів та допустимості засобів доказування (за ст.59 ЦПК доказів) суд або суддя можуть припуститися помилки і, навіть, після ухвали суду про неприйняття таких доказів, вони можуть бути розглянуті судом апеляційної або касаційної інстанції. Отже абсолютно "відкидати" доказ, який подавався стороною можна тільки в тому випадку, коли рішення суду набрало законної сили.

Російське законодавство передбачає регламентування аспекту, яким впорядковується порядок отримання доказів. Так, раніше у російському законодавстві (ч.3 ст.49 ЦПК РСФСР) докази, отримані з порушенням закону, не мають юридичної сили та не можуть бути взяті за основу рішення суду, а нині (ч.2 ст.55 ЦПК РФ). У чинному ЦПК України таке положення відсутнє, але нині ч.1 ст.59 нового ЦПК також закріплено положення аналогічне російському процесуальному законодавству, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Повертаючись до наукових концепцій, слід зазначити, що суттєвої уваги, заслуговує позиція А.А. Давлетова, який пропонує розглядати інформаційний підхід як результат розвитку теорії відображення і виділяти три елементи ретроспективного пізнання: факт, інформацію, знання.28 З цього напряму дослідження інші процесуалісти роблять ще більш істотні висновки, що докази по цивільній справі - це відомості про факти, що підлягають встановленню для вирішення цивільної справи, отримані з указаних в законі засобів і в порядку, передбаченому ЦПК, з чим однозначно погодитись важко. [6.18]

Для більш детального розуміння процесу доказування Фурса С.Я. та Цюра Т.В. пропонує поділяти докази на матеріальні та інформаційні та витлумачувати термін "фактичні дані", застосований у ст.57 ЦПК відповідно до характеру засобів доказування.

Засоби доказування можуть поділятись на:

інформаційні (пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків);

речові;

змішані (письмові докази, висновок експерта).

Доказ - окремий елемент засобу доказування, що містить інформацію про обставину справи, з існуванням якої особа пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

2. Класифікація доказів

Класифікація доказів - це відношення доказів в окремі групи за визначеною ознакою. [8.100]

В.А. Кройтор пропонує класифікацію за двома ознаками:

за джерелом походження він поділяє їх на:

особисті, джерелом яких є люди (показання свідків, третіх осіб, сторін);

речові, джерело - речі, письмові докази;

змішані (висновок експерта).

за засобом утворення:

первинні - докази, отриманні з першоджерел (фактичні дані свідка-очевидця, оригінали документів);

похідні - докази, отримані "з других рук", тобто дані, отримані з копій документів, фотографії.

За характером висновку:

прямі - докази, з яких можна зробити достовірний висновок про наявність або відсутність юридичного факту;

непрямі - можливо зробити лише припущення щодо існування чи відсутності юридичного факту.

Васильєв С.В. відзначає "практическое значение деления доказательств на прямые и косвенные состоит в том, что:

а) различие между этими доказательствами учитывается сторонами и представителями при собирании доказательств. Косвенные доказательства должны быть в таком объеме, чтобы имелась возможность исключения всех предположений, вытекающих из них, кроме одного;

б) наличие прямых доказательств не исключает возможности опровержения их содержания, поэтому требование всесторонности исследования всех обстоятельств по делу должно выполняться судом и при наличии прямых доказательств;

в) природа прямых и косвенных доказательств влияет на содержание судебного доказывания: использование косвенных доказательств удлиняет путь доказывания, вводит для суда дополнительные промежуточные ступени на пути к решению основных вопросов дела." [7.151]

Фурса С.Я. та Цюра Т.В. пропонує поділяти докази не тільки на особисті та речові, а й на отримані за допомогою технічних засобів і змішані. В цьому разі можна буде більш чітко провести межу між різними видами доказів за джерелом доказу. Це положення з урахуванням способу отримання доказу може певною мірою свідчити про їх юридичну вірогідність.

Так, до особистих доказів пропонується віднести:

пояснення сторін;

третіх осіб;

представників;

заявників та заінтересованих осіб (окреме провадження та за чинним ЦПК - провадження, що виникає з адміністративно-правових відносин);

заявника та боржника (за новим ЦПК - наказне провадження);

показання свідків;

висновки експертів;

письмові докази, якщо при їх формуванні не застосовувались технічні прилади комп'ютерної техніки.

До речових доказів, на нашу думку, необхідно відносити ті речі, доказове значення яких у цивільному процесі не залежить від певних технічних та інших наукових знань і які можуть бути досліджені судом для отримання інформації, що матиме значення для вирішення справи.

Докази, отримані за допомогою технічних засобів, пропонується виділити в самостійний вид через необхідність особливого ставлення до їх доказового значення.

До них можна віднести:

звуко- і відеозапис;

фотографії;

інформацію отриману через Інтернет;

комп'ютерні програми, наприклад, бухгалтерські розрахунки, висновки експерта, що ґрунтуються в першу чергу не на його досвіді або знаннях, а на комп'ютерній обробці наданого матеріалу тощо. Це положення зумовлено тим, що в багатьох випадках такі висновки залежатимуть не тільки і не стільки від досвіду експерта або особи, яка застосовувала техніку, скільки від досконалості програми та надійності роботи самої комп'ютерної техніки. Так, в багатьох розвинених країнах світу комп'ютерна техніка застосовується не тільки для обробки певного об'єкту, а нею пропонується й певний готовий висновок, що позбавляє користувача потреби і, головне, можливості робити власні узагальнення та висновки.

До змішаних пропонується зараховувати ті, що які неможливо без певного наближення віднести до певного виду. Наприклад, суд або сторони може цікавити при дослідженні висновку експерта, на чому базується його висновок і якою мірою: чи він зроблений ним особисто; чи за допомогою певних апробованих програм; чи перевірялись зроблені висновки за допомогою інших програм тощо.

Виходячи із матеріальної та процесуальної природи справ окремого провадження запропонована класифікація доказів для даного виду провадження залежно від відношення доказів до предмету доказування. Оскільки окреме провадження є самостійним видом цивільного судочинства і характеризується специфічним порядком розгляду та вирішення цивільних справ, то доцільно розширити загальноприйняту систему класифікації доказів, шляхом доповнення, новою підставою для класифікації, а саме: за характером зв'язку доказу з предметом доказування. Доцільно виділити два види доказів:

предметні докази - будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність даного факту, безпосередньо пов'язані з предметом доказування та які залежать від мети встановлення певного факту;

Loading...

 
 

Цікаве