WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Античні міста-держави - Реферат

Античні міста-держави - Реферат

Античні міста-держави
Численні осілі та кочові племена, що населяли Північне При-чорномор'я, вступаючи у торгові, воєнно-політичні відносини з ан-тичними державами Середземномор'я, тією чи іншою мірою зазнали впливу античної рабовласницької цивілізації. Причому найважливішу роль у цих відносинах відіграли грецька колонізація причорноморських земель і утворення тут грецьких міст-колоній. Переселенці з Стародавньої Греції стали південними сусідами скіфів та сарматів. Вони вступали у взаємовідносини як з грізними степовиками, так і з землеробами українського Полісся та Лісостепу .
Колонізація приносила значні прибутки. Через грецькі міста-колонії у метрополію надходили хліб, сировина, раби, забезпечувався збут продукції власного ремесла. Слід зазначити, що ці міста-держави стали необхідною складовою частиною всього історичного процесу в Північному Причорномор'ї. Вони мали великий вплив на скіфські та інші племена, встановлювали з ними тісні економічні зв'язки. Крім того, існування таких міст на Північному березі Чорного моря було могутнім стимулом для прискорення процесу соціально-економічного розвитку племен, що їх оточували.
Перше поселення грецьких колоністів з'явилося ще у VII ст. до н.е. на невеликому острові Березань біля гирла Дніпро-Бузького лиману .
У VI ст. до н.е. вже було засновано ряд міст: на березі Бузького лиману - Ольвія, у східному Криму - Феодосія, Пантікапей (на місці сучасної Керчі). Пізніше (в останній чверті 1 ст. до н.е.) виникають Херсонес (поблизу Севастополя), Тіра (м. Бєлгород-Дністровський) та багато інших .
Свого розквіту грецькі міста-держави досягають у V-IV ст. до н.е., після чого починається їх занепад. Він був зумовлений рядом факторів: появою у Причорномор'ї нових великих племінних об'єднань, пересуванням кочових племен, загостренням внутрішніх класових суперечностей у містах-колоніях та ін. Залежність від Римської імперії, що розпочалася з І ст. до н.е., не могла істотно змінити це становище, оскільки римляни розглядали ці міста лише як джерело одержання продуктів і рабів, як передаточні пункти у торгових і дипломатичних зносинах з "варварським світом", а тому процес романізації незначною мірою зачепив грецьке населення античних міст-держав Північного Причорномор'я .
У III ст. н.е. міста-колонії на території Північного Причорномор'я вступають у період загального економічного та соціально-політичного розкладу, що призвів через сто з лишнім років до їх остаточної загибелі. Найсильнішого удару міста зазнали від навали готських і гуннських племен. У IV ст. припиняє своє існування як місто-держава Ольвія. Херсонес, хоч і вцілів, але потрапив під владу Візантійської імперії. Відомий як місто Корсунь, він був знищений золотоординськими завойовниками в середині XV ст. Така ж участь спіткала Пантікапей і Феодосію.
Грецькі міста-колонії Північного Причорномор'я були рабов-ласницькими полісами, які за своєю суттю мало чим відрізнялися віл метрополії.
Важливе місце в економічному житті Ольвії, Херсонесу та інших міст займало землеробство і скотарство. Наприклад, Ольвія мала свою сільськогосподарську територію - хору, на якій її мешканці могли вирощувати хліб і городину, пасти худобу. Хліборобством і скотарством займалися також мешканці поселень, що оточували Ольвію. У прибережних районах було значно розвинуте рибальство, хоч воно і не носило товарного характеру . Херсонес з самого початку розвивався як центр сільськогосподарського виробництва. Жителі міста володіли значним сільськогосподарським районом. Західне узбережжя Криму, яке херсонесці називали "рівниною", було житницею Херсонесу, що поставляла місту зерно. Територія на крайньому південному заході Криму, що називається тепер Гераклійським півостровом, була поділена на велику кількість наділів - клерів розміром від 17 до 26 гектарів. Кожний клер являв собою земельний наділ з укріпленою садибою, що складалася з будинку, різних господарських будівель, цистерни для води. Садиба була огороджена стіною. Головним заняттям власників клерів було виноградарство, але до складу клерів входили також сади, пасови-ська і поля. Такі клери легко поділялися на 3 або 4 менші ділянки, які здавалися в оренду, і тому в Херсонесі переважало саме дрібне землеволодіння .
Значну роль відігравало ремісниче виробництво. Так, великих успіхів досягли ольвійські майстри у виготовленні металевих виробів, відлитих із бронзи або міді, дзеркал, прикрас, статуеток, які часто виконувались у "скіфському звіриному стилі". Розвивалися в Ольвії керамічне виробництво, ювелірне, деревообробне, ткацьке та інші ремесла. Металургійні, ювелірні, текстильні підприємства працювали у Херсонесі. Вироблялася різноманітна кераміка. Херсо-неські ремісничі вироби збувалися не тільки у самому місті, а й за його межами - у скіфських поселеннях Криму. По ріках Південної України багато з цих товарів розходилися вглиб суходолу .
Причорноморські міські центри вели жваву заморську торгівлю Основною статтею у торговому балансі (за винятком Херсонесу) був вивіз хліба. Крім того, купці продавали у Грецію, а потім в Рим худобу, шкіри. Експортувалися сіль, риба, рибні продукти . Поширеним товаром були також раби. У свою чергу, ці міста ввозили із Греції вино і оливкову олію, різні металеві вироби, тканини, мармур і вироби з нього, предмети розкоші та мистецтва.
Грецькі міста мали високу культуру. Тут споруджувалися кам'яні будинки, театри, оздоблені скульптурою, розписом і мозаїкою. На вулицях стояли кам'яні стовпи з висіченими на них офіційними текстами.
Класове розшарування на рабовласників і рабів проявлялося досить виразно.
Панівний клас складався з судновласників, купців, господарів ремісничих майстерень, землевласників, лихварів та ін.
Було також багато вільних землеробів, ремісників, дрібних торговців. У ремісничому виробництві Херсонесу переважали, наприклад, дрібні та середні майстерні. Тому не можна недооцінювати тут роль дрібних виробників, що складали значну частину населення .
Вільними повноправними громадянами були тільки чоловіки - уроженці міста. Лише вони користувалися політичними правами, могли обіймати державні посади. Набуваючи повноліття і політичних прав у повному обсязі, мешканець Херсонесу приймав присягу, в якій говорилося: "Я буду однодумним про врятування і волю держави і громадян... Я не буду скидати демократичного ладу... Якщо я узнаю про якусь змову, що існує або зароджується, я доведу про це до відома посадових осіб" . Чужоземці, навіть ті, що постійно мешкали тут, політичних прав не мали. Однак в окремих випадках за зроблену місту значну послугу їм могли бути надані права повноправних громадян.
З часом склад міського населення поступово змінювався: у містах з'являлося все більше майстрів або багатих громадян з "варварського світу".
Основну масу експлуатованих становили раби. Джерелами рабства були військовий полон, народження від рабині, купівля на невільничих ринках або у сусідніх племен. Праця рабів використовувалася уремісничому виробництві, на розробках солі, у домашньому господарстві, а частково і в сільському господарстві. Так, раби працювали на клерах Херсонесу, де кам'янистий грунт Герак-лійського півострова вимагав дуже великих затрат праці для створення сприятливих умов для землеробства. До того ж раби становили значну частину експорту.
Державний лад грецьких міст Причорномор'я будувався на тих же засадах, що і політичний устрій античних полісів Греції. За формою правління ці міста були демократичними або аристократичними республіками. Причому, якщо у V-1I ст. до н.е. тут псрсважаь демократичний елемент і вирішальна роль у політичному житті належала демосу, то, починаючи з І ст. до н.е., основні посади і фактичне управління опиняються у руках невеликої групи аристократичних сімей, влада зосереджується у нової рабовласницької аристократії, демократична республіка замінюється аристократичною .
Вищим органом державної влади у містах Північного Причо-рномор'я були народні збори, які, наприклад у Ольвії, скорочено називалися "Народ" . У роботі цих зборів брали участь лише повноправні громадяни міста (як правило, греки), які досягли 25 років. Раби, чужоземці, жінки були усунуті від управління. Практично це були збори міської общини повноправних вільних громадян.
Loading...

 
 

Цікаве