WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Дія нормативно-правових актів - Курсова робота

Дія нормативно-правових актів - Курсова робота

Нормативно-правові акти слід відрізняти від іншого різновиду правових актів – актів застосування права. Їх об'єднує загальна юридична природа, і те, що ті та інші містять державно-владні розпорядження, але у актів застосування ці розпорядження мають індивідуальний, конкретний (як за суб'єктом так і за змістом) характер.

Основне завдання нормативно-правового акта, як будь-якої форми права – зберігати правову інформацію і оптимальним чином доводити її до адресатів.

Нормативно-правовий акт виконує дві рівнозначні функції: функцію юридичного джерела права і функцію норми права, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм права.

Варто звернути увагу, що поняття акт узагалі ж вживається в теорії права в двоякому змісті. Один – це акт як дія, другий – це акт як матеріальний (письмовий, електронний) носій інформації, як документ. Саме в останньому змісті і позначається нормативно-правовий акт як джерело права.

Така форма права, як нормативно-правовий акт, породжує і безліч актуальних наукових проблем, одні з яких вирішені в теорії права, а інші знаходяться в стадії обговорення.

Насамперед, це проблема структури нормативно-правового акта і її співвідношення зі структурою самого права.

У цьому плані нормативно-правовий акт є найбільш зручною і довершеною формою для всіх суб'єктів права (громадян, держави і т. п.).

За допомогою нормативно-правового акта держава може оперативно здійснювати правове регулювання, реагувати на правові потреби суспільства, координувати всю роботу управлінню суспільними процесами. Нормативно-правові акти неоднозначні. З огляду на формальну обов'язковість, залежно від суб'єкта прийняття – ця властивість відображається юридичною силою (це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка розкриває їхнє співвідношення та залежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави).

Коталечук С.П. вмділяє таку класифікацію нормативно-правових актів за наступними підставами:

  1. За юридичною силою:

  • закони (що мають вищу юридичну силу);

  • підзаконні нормативні акти (що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання);

Юридична сила нормативно-правового акта визначається Конституцією і ЗУ "Про нормативні акти". ЮС нормативно-правового акта – це його специфічна властивість мати точно визначене місце в ієрархії інших правових актів і залежати за формальною обов'язковістю від того, який орган видав акт, тобто хто є суб'єктом нормативності. [9,109]

  1. За сферою дії:

  • загальні

  • спеціальні

  • локальні;

  1. За характером волевиявлення:

  • акти встановлення

  • акти зміни

  • акти скасування норм права;

  1. За галузями законодавства:

  • цивільні

  • кримінальні

  • адміністративні

  • адміністративно-процесуальні та інші.

Основні нормативно-правові акти за галузями законодавства іменуються галузевими кодексами (Цивільний кодекс, Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальний кодекс, Адміністративно-процесуальний кодекс та інші);

  1. За суб'єктами ухвалення:

  • на акти органів держави;

  • народу в процесі референдуму

  • громадських об'єднань, трудових колективів

  • спільні акти органів держави і недержавних утворень;

  1. За ступенем загальності правових норм на:

  • загальні

  • конкретні;

  1. За часом дії:

  • визначено-строкові;

  • невизначено-строкові;

  1. За обсягом та характером дії:

  • акти загальної дії

  • акти обмеженої дії (спеціальні)

  • акти виняткової дії

  1. За зовнішньою формою виразу:

  • зхакони

  • укази

  • постанови

  • рішення

  • розпорядження

  • накази

Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила. Вони, відповідно, поділяються на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Юридична сила – це специфічна властивість нормативно-правових актів, яка відображає їхнє співвідношення і взаємозалежність за формальною обов'язковістю та визначається місцем правотворчого органу в апараті держави.

Отже, за юридичною силою нормативно-правові акти поділяються:

Законодавчі акти:

  1. Конституція України – Основний Закон держави.

  2. закони, прийняті на референдумі;

нормативно-правові акти Верховної Ради України:

3.закони України;

Підзаконні нормативно-правові акти:

  1. постанови ВР України;

  2. нормативно-правові акти Президента України – укази Президента України;

  3. нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України – постанови Кабінету Міністрів України;

  4. нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади – накази.

  5. нормативно-правові акти державних адміністрацій – розпорядження Голови адміністрації, накази керівників відділів і управлінь,

  6. нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування – рішення відповідної ради, розпорядження сільського, селищного, міського голови, рішення виконавчого комітету відповідної ради.

  7. локальні нормативно-правові акти – нормативні накази керівників державних установ і організацій різних форм власності.

Створення нормативно-правового акта має багато передумов для його приведення в дію. [9,108] Зокрема маються такі етапи правотворчості нормативно-правового акта:

  1. Підготовка проекту НПА:

    1. Прийняття рішення про необхідність розробки проекту;

    2. Текстове викладення змісту;

    3. Обговорення проекту;

    4. Узгодження проекту з компетентними органами;

    5. Доопрацювання проекту.

  2. Прийняття НПА:

    1. а. офіційне внесення проекту на розгляд правотворчого органу;

    2. b. обговорення проекту, внесення змін та доповнень;

    3. c. введення в дію та надання документу юридичної сили;

    4. d. опублікування нормативно-правового акта (доведення до виконавців).

Структура нормативно-правового акта залежить від його специфіки і виду, припускає поділ нормативного матеріалу на підрозділи.

Основні структурні елементи нормативно-правового акта:

Преамбула – вступна частина, без статейне (таке, що не містить норм права) загальне введення, у якому дається обґрунтування закону, визначаються цілі, завдання й іноді формулюються вихідні світоглядні положення. Зараз преамбули в законах зустрічаються рідко.

Пункти, статті – містять вихідні одиниці нормативно-правового акта – нормативні розпорядження. Через нормативне розпорядження стаття співвідноситься з нормами права.

Статті можуть поділятися на частини, а пункти – на абзаци і підпункти. І статтю, і частини, із яких вона складається, прийнято позначати скорочено початковими буквами: статтю – "ст.", а частини (абзаци) статей – "ч.". Статті в законах нумеруються, нерідко нумеруються і частини (абзаци) статей, тоді вони, як правило, звуться пунктами.

Глави – є у великих за обсягом нормативно-правових актах.

Розділи – об'єднують глави у великих за обсягом нормативно-правових актах. Можлива й інша ситуація, коли статті, пункти об'єднуються в розділи, а розділи – у глави.

Частини – найбільші підрозділи закону, містяться, як правило, у кодексах. Так, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс поділяються на дві частини: Загальну і Особливу.

Розташування норм права в статтях нормативно-правового акта:

  • зазвичай правова норма міститься в одній статті, чим полегшується її ухвалення;

  • у ряді випадків для вираження складної норми права потрібні декілька статей;

  • іноді в одній статті містяться декілька норм права.

Згідно з відмінність між нормативним актом та іншими правовими актами (зокрема, актом тлумачення норм права і актом застосування норм права) полягає в тому, що:

– по-перше, нормативно-правовий акт містить у собі правові норми, встановлює нові права і обов'язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) їх. Інші юридичні акти не встановлюють нових норм права. Акт тлумачення норм права, наприклад, лише пояснює чинні норми.

– по-друге, нормативно-правовий акт містить норми права загального характеру, тоді як індивідуальний акт (акт застосування норм права) має індивідуальну спрямованість. Він стосується конкретної особи або вирішення конкретної юридичної справи (наприклад, пошкодження насаджень заборонене – адресовано до всіх, а Указ Президента призначити "такого-то" головою обласної адміністрації – це правовий, а не нормативно-правовий акт, тому що норм права в ньому немає, тобто немає прав і обов'язків, відтак, – це акт застосування норм права).

Loading...

 
 

Цікаве