WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державний суверенітет як важлива ознака держави - Курсова робота

Державний суверенітет як важлива ознака держави - Курсова робота

Висновок.

Після розгляду теми „Державний суверенітет як важлива ознака держави" можна зробити такі висновки.

У юридичних літературних джерелах дана тема висвітлена досить повно, цікавим є визначення поняття і ознак суверенітету, що надається О.Ф. Скакун, В.М. Кравчуком, П.М. Рабиновичем, Ж. Мере. У періодичній літературі цікавим є дослідження Ю. Тодики та Є.Назаренко, щодо розвитку державного суверенітету, його місця і ролі в державному механізмі та реалізації механізму поділу влади.

Отже, слід відзначити, що державний суверенітет пройшов довгий історичний шлях, теоретиками суверенітету були і Н. Маккіавелі, і Ж. Боден, і Спіноза, і Ш.Монтеск'є, і Ж.Ж. Руссо, проблема суверенітету постає і в працях К.Маркса та В.Леніна.

Слід зауважити, що суверенітет є властивістю не всієї держави, а її державної влади. На території країни державна влада є вищою, верховною, і ніяка інша (партійна, суспільна, церковна тощо) не може диктувати їй свою волю. Усередині країни суверенітет обмежений лише основними правами людини. У роки радянської влади верховенству державної влади протистояла закріплена в Конституціях Української РСР 1937 року і 1978 року керівна роль Комуністичної партії. Це було рівнозначним юридичному визнанню несуверенності державної влади.

Зовнішній суверенітет позначає ті межі, в рамках яких повинні відбуватися типові для сьогоднішніх умов міждержавні інтеграційні процеси. Отже, принцип незалежності влади однієї держави від влади іншої за всіх політичних режимів має винятково велике практичне значення.

Ознаками суверенітету є його єдність, неподільність і невідчужуваність. Єдність суверенітету полягає в тому, що в державі може бути одна суверенна влада, яку здійснює вся система державних органів. Неподільність суверенітету полягає в тому, що державній владі, яка діє на території певної країни, належить вся повнота суверенітету. В Україні, які у більшості країн світу органи держави функціонують за принципом поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, оскільки саме він вважається однією з основоположних засад організації і діяльності державного апарату. Але окрім безпосередньо поділу влади в Україні функціонує механізм взаємних стримувань і противаг між гілками влади.

Стосовно юридичних засад суверенітету я дійшла висновку, що державний суверенітет базується на нормах як національного та міжнародного законодавства. Серед джерел національного законодавства Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. та Конституція України від 28 червня 1996 року. На міжнародному рівні юридичні засади державного суверенітету знайшли своє закріплення у багатьох нормативно-правових актах, але головними з них є Статут ООН та Декларація про недопустимість втручання у внутрішні справи держав, про забезпечення їх незалежності і суверенітету, на сонові яких і прийняті інші нормативно-правові акти міжнародного значення.

Я дійшла висновку, що першоджерелом влади, і передусім державної, в демократичних країнах є народ. Тому в основі державного суверенітету лежить народний суверенітет. Саме народ, здебільшого через вільні вибори, легітимує державну владу. Оскільки джерелом державної влади є народ, то йому і повинна належати влада. Народний суверенітет здійснюється через виборний представницький орган і безпосередньо народом через вибори, всенародні обговорення, референдум. Отже, в умовах демократії державний суверенітет фактично збігається з народним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Наукова література:

  1. Автор-упорядник Кравчук М.В. Теорія держави та права. Проблеми теорії держави та права: Навчальний посібник – 3-тє вид., змін. Й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002 – 247 с.

  2. Венгеров А.Б. Теория государства и права, М., 1998. 186 с.

  3. Загальна теорія держави та права/ За редакцією академіка АпрН України, доктора юр. Наук професора В.В. Копєйчикова – К.: Юрінком, 1997 – 320 с.

  4. Загальна теорія держави і права: Підручник для студ. юр. спеціальностей ВНЗ / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина – Х.: Право 2002 – 324 с.

  5. Конституційне право України/ за ред. В.Ф. Погорілка – К.: Наукова думка, 2002. – 315 с.

  6. О.Ф. Фрицький Конституційне право України. Підручник: К.: Юрінком Інтер, 2002 – 536 с.

  7. Рабинович П.М. „Загальна теорія держави та права". М. Юридична літратура, 1987, - 380 с.

  8. Скакун О.Ф. Теорія держави і права. К. Юрінком. 1999 - 704 с.

  9. Теорія держави і права: Навч. посібник/ за заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. К.: Юрінком Інтер, 2003 – 368 с.

  10. Теорія держави і права (опірні конспекти) авт. –упорядн. Кравчук М.В. К.: Атика, 2003 - 288 с.

  11. Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Учебное пособие для высших учебных заведений ( под ред. В.Г. Стрекозова): М.И.П.П. "Родина" ; 1993. - 295 с.

  12. Шульга А.М. Теорія держави та права. Навчальний посібник для підготовки до державного іспиту. Х. Вид –во Університету внутрішніх справ. 2003 – 146 с.

Матеріали періодичних видань:

  1. Антонович М. Демократичний розвиток держави: здобутки і проблеми // Право України. 2003. № 12

  2. Назаренко Є. До питання про конституційну реформу державної влади України//Право України, 1998 № 10

  3. Тодика Ю. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества// Симферополь.: Таврия, 1997 - 105 с.

Нормативно-правові акти:

  1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року N 55-XII

  2. Декларація про недопустимість втручання у внутрішні справи держав, про забезпечення їх незалежності і суверенітету, що прийнята 21.12.1965 Резолюцією 2131 (XX) на 20 сесії Генеральної Асамблеї ООН

  3. Загальна декларація прав і свобод людини і громадянина від 9 грудня 1948 р. // Права людини. Сб. міжнародних договорів. Нью-Йорк, 1989.

  4. Конституція України. Київ. Феміна. 1996 - 64 с.

  5. Міжнародний пакт про цивільні і політичні права // Права людини. Сб. міжнародних договорів. Нью-Йорк, 1989. – 602 с.

  6. Статут Організації Об'єднаних Націй // Организация Объединенных Наций сборник документов. Наука: Москва - 1981 – 500 с.

1 Автор-упорядник Кравчук М.В. Теорія держави та права. Проблеми теорії держави та права: Навчальний посібник – 3-тє вид., змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002 – С. 94

1 Ж.Мере Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади. / перекла Л.Кононовича, Львів: Кальварія, 2003 – С. 26

1 Рабинович П.М. Загальна теорія держави та права. - М., 1987. - С. 114-115

1 Хропанюк В.Н. Теория государства и права. Учебное пособие для высших учебных заведений ( под ред. В.Г. Стрекозова): М.И.П.П. "Родина" ; 1993. - С. 97-98

1 Антонович М. Демократичний розвиток держави: здобутки і проблеми // Право України. 2003. № 12 - С. 14

1 Венгеров А.Б. Теория государства и права, М., 1998. - С. 87-88

1 Ж.Мере Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади. / переклад Л.Кононовича, Львів: Кальварія, 2003 – С. 44-46

2 Скакун О.Ф. Теорія держави і права. К. Юрінком. 1999 - С. 247

1 Алексеев С. С. Государство и право. М., 1994.- С. 33.

2 Тодика Ю. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества// Симферополь.: Таврия, 1997 - с. 38-39

1 Скакун О.Ф. Теорія держави і права. К. Юрінком. 1999 - с. 164-165

1 Рабинович П.М. Загальна теорія держави та права. М. 1987, - с. 123-125

1 Загальна теорія держави і права: Підручник для студ. юр. спеціальностей ВНЗ / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина – Х.: Право 2002 – С. 151-152

1 Тодика Ю. Конституция Украины – основа стабильности конституционного строя и реформирования общества// Симферополь.: Таврия, 1997 - С. 17-19

1 Конституційне право України/ за ред. В.Ф. Погорілка – К.: Наукова думка, 2002. – с. 56-58

21 Алексєєв С.С. Теорія держави та права: М. Юридична література 1993 с. 105

1 Хропанюк В.М. Теорія держави і права. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ( за редакцією професора В.Г. Стрекозова): М.И.П.П. "Батьківщина" ; 1993. с. 54-56

1 Алексеев С. С. Государство и право. М., 1994. С. 33.

2 Хропанюк В. Н. Теория государства и права. М., 1995. С. 61.

1 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року N 55-XII

1 Конституція України. Київ. Феміна. 1996 - С.3

1 Назаренко Є. До питання про конституційну реформу державної влади України//Право України, 1998 № 10 – С. 17-19

1 Ж.Мере Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади. / переклад Л.Кононовича, Львів: Кальварія, 2003 – С. 106-109

Loading...

 
 

Цікаве