WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державне пенсійне страхування в Україні - Курсова робота

Державне пенсійне страхування в Україні - Курсова робота

рис. 1.1

Необхідною умовою пенсійного реформування є підготовка суспільства, його свідомості до сприйняття нової пенсійної системи. Реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності і необоротності, а головне, позитивного впливу на умови життя і добробут людей[21, C.-69].

Інформаційне забезпечення реформи передбачає:

  • надання громадянам вільного доступу до інформацій про принципи, засади та цілі реформування пенсійної системи;

  • широку роз'яснювальну роботу щодо необхідності пенсійної реформи і переваг нової пенсійної системи;

  • конструктивний діалог та консультації з соціальними партнерами;

  • регулярні дослідження громадської думки;

  • щорічне інформування застрахованих осіб про стан їхніх персональних пенсійних рахунків та забезпечення безперешкодного доступу до такої інформацій;

  • створення при обласних і районних державних адміністраціях інформаційно-консультативних центрів, а в населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях - інформаційно-консультативних пунктів з питань пенсійної реформи[26].

Проте досі не створено належних умов ефективного функціонування нової пенсійної системи через фінансову незбалансованість Пенсійного фонду, відсутність зв'язку між розміром пенсії та страховими внесками впродовж трудової діяльності, неналежний розвиток накопичувального пенсійного забезпечення тощо.

Основні причини фінансової незбалансованості Пенсійного фонду такі:

  • тіньова заробітна плата та зайнятість;

  • поширення пільг щодо сплати пенсійних внесків, дострокового виходу на пенсію та переваг для деяких категорій щодо обчислення розмірів пенсій;

  • заборгованість із внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ і організацій;

  • високий рівень демографічного навантаження на працездатне населення з боку осіб пенсійного віку (397 пенсіонерів на тисячу працюючих). Частка пенсіонерів у загальній чисельності населення дорівнює нині 28,6%, а в 2015 році досягне 31%;

  • постійне збільшення розмірів пенсійних виплат незалежно від фактичної сплати страхових внесків;

  • підвищення мінімального розміру пенсії за віком до рівня прожиткового мінімуму, що не узгоджено із зростанням заробітної плати та реальними фінансовими можливостями Пенсійного фонду.

За прогнозними розрахунками в найближчі кілька років чисельність пенсіонерів буде стабільною і навіть трохи зменшиться, оскільки пенсійного віку в цей період досягне покоління, яке народилося у воєнні та перші післявоєнні роки, коли рівень народжуваності був досить низький. Але починаючи приблизно з 2015 р., чисельність пенсіонерів почне стійко зростати за рахунок людей, які народились у період так званого "демографічного буму" 50—60-х років. Водночас унаслідок зниження народжуваності, яке спостерігається з початку 90-х років, буде зменшуватись і кількість працездатного населення, і, таким чином, уже після 2030 р. чисельність пенсіонерів може перевищити кількість зайнятого населення, що своєю чергою зробить проблематичним забезпечення достатнього рівня пенсій у солідарній системі[21, C-104].

Радою з вивчення продуктивних сил України, НАН України розроблено комплексний прогноз демографічного розвитку України з урахуванням даних Всеукраїнського перепису населення та параметрів прогнозу демографічного розвитку України до 2026 року, поданого у Посланні Президента України до Верховної Ради України 2003 року "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2002 році"[26], та прогнозу демографічного розвитку України до 2050 року, здійсненого фахівцями ООН (табл. 1). За цим прогнозом очікується зростання чисельності населення пенсійного віку на фоні скорочення загальної чисельності мешканців країни та чисельності населення працездатного віку[20, C.-87].

Відповідно передбачається помітне зростання демоекономічного навантаження на систему державного пенсійного забезпечення (як за співвідношенням чисельності населення пенсійного та працездатного віку, так і чисельності пенсіонерів та платників внесків до Пенсійного Фонду України) практично протягом усього 40-річного періоду

Табл. 1. Прогноз чисельності населення України (тисяч осіб у середньому за рік)

Роки

Усього

Усього

працездатного віку

пенсійного віку

2001

48 415,5

27 984,7

11 492,8

2005

47 448,8

28 706,1

11 204,9

2010

46 008,5

28 091,9

11 377,5

2015

44 616,5

26 570,7

11 840,1

2020

43 150,8

24 905,7

12 273,8

2025

41 741,2

23 716,9

12 534,4

2030

40 536,2

22 566,3

12 950,5

2035

39 280,5

21 066,1

13 475,8

2040

36 526,3

19 533,0

14 328,0

Такий демографічний прогноз є однією з основних причин для запровадження в процесі пенсійної реформи другого рівня — обов'язкової накопичувальної пенсійної системи, яка практично не піддана демографічним ризикам[22, c.54]

Висновок. Пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення. Пенсійна реформа, що розпочалася в 2004 році запровадженням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"[2], передбачає суттєве збільшення рівня доходів осіб пенсійного віку, забезпечення максимальної залежності пенсійних виплат від персоніфікованих страхових внесків застрахованих осіб, посилення стимулів до праці та детінізації заробітної плати і зайнятості, а також заохочення застрахованих осіб до заощаджень на старість, диверсифікацію джерел фінансування пенсій шляхом поєднання внесків на соціальне страхування та обов'язкових і добровільних накопичень[25].

2. Державне регулювання та нагляд у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні

2.1 Органи державного регулювання та нагляду у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Метою державного регулювання та нагляду у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є: проведення єдиної та ефективної державної політики у цій сфері; забезпечення реалізації прав громадян на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; створення умов для ефективного функціонування та розвитку системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; забезпечення дотримання cуб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування вимог законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; адаптація системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування до міжнародних стандартів[2].

Loading...

 
 

Цікаве