WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державне конституційне право зарубіжних країн - Курсова робота

Державне конституційне право зарубіжних країн - Курсова робота

Обов'язки:

  1. платити податки.

  2. працювати і отримати середню освіту.

  3. Обов'язок захищати вітчизну.

  4. Загальновійськовий обов'язок.

  5. приймати участь у виборах і референдумах.

Політичні парва:

  • активне виборче право з 18 років не є абсолютним – кругом крім сенату ( 25 років), Сенаторів – 40 років, президентом – 50 років.

  • Позбавляються активного і пасивного виборчого права до 5 років банкрути.

Особливість:

  • дуже часто проводяться референдуми:

  • місцеві ( про зміни кордонів території ).

  • Конституційні.

  • Скасовуючи ( не може бути з питань бюджету, податків, помилування, міжнародних договорів).

4) Партійна система

Багатопартійна.

Християнсько – демократична партія – консервативна, правоцентриська.

Комуністична партія.

В 90-х перестали існувати.

"Полюс свободи" - блок увійшли ХДП – правоцентриська, "Оливкове дерево" - увійшли КП, рух зелених, ліве крило ХДП – лівеценстриські.

Північна ліга – сепаратистка партія.

Конституція детально регулює функціонування партії:

  • принципи

  • забороняється фашистське існування.

  • Держава фінансує фракції в парламенті.

  • Встановлюється гранична межа зносів.

  • Заборона іноземних зносів і анонімних.

Конституційні права:

  • рівність всіх релігій і церкви.

    1. Форма державного правління Італії.

Італія – класична парламентарна республіка.

Народ обирає парламент, парламент – Президента.

Парламент в Італії є двопалатним.

Нижня палата – весь народ.

Сенат – представник автономних територій, обидві палати рівні.

Нижня – палата депутатів 630 на 5 років.

Верхня – сенат 315р.

4% - бар'єр.

З 1993 років – 25% - за пропорційною системою і 75% - мажоритарною системою.

Сенат – крім обраних депутатів за бажанням можуть входити колишні президенти по життєво. Крім того президент може назначити 5 чоловіків – які прославили Італію.

В парламентарів мандат несумісності. Чиновники повинні за 150 днів піти у відставку перед виборами.

Депутати мають:

  • імунітет

  • індемнітет

Палати засідають окремо, крім 1-го випадку вибори президента конституції чітко визначає повноваження обох палат.

Законодавча ініціатива:

  • депутат;

  • уряд;

  • організація місцевого самоврядування;

  • група виборців ( 50 000);

  • національна рада економіки і праці ( входять представники всіх профспілок) дає висновки при прийняті бюджету).

Комісіям можуть делегуватися право законодавче.

Уряд може приймати декрети, які мають силу закону.

Парламент призначає 1/3. в суду і вищу магістратур раду.

    1. Президент Італії:

Досяг 50 років, користується правами, обирається на 7 років на першому засіданні парламенту, при завершенні терміну, за 1 місяць починаються вибори нового президента парламентом.

Вибори проходять в 3 –х турах, в першому і другому турі за нього повинні проголосувати 2/3 ( кваліфікована більшість)

В 3-му – відносна, другий № - віце президент – не має повноважень.

Повноваження президента:

  • призначає вибори в обидві палати.

  • Направляє в Парламент послання.

  • Є відкладне вето.

  • Розпуск палати депутатів

  • Головнокомандуючий ЗС

  • Виступає на між. Арені

  • Всі укази ( крім 2-х) потребують контрасигнації

  • Не може відправити уряд у відставку.

Конституційний статус уряду Італії

Уряд – Рада міністрів.

Прем'єр міністрів – голова, має 2 –х заступників.

Президент може розпустити Парламент, якщо той не затвердить уряд.

Уряд має право приймати акти делегованого законодавства.

Є обмежений імунітет для уряду – можна притягти до відповідальності лише за згоди 2-х палат.

Органи:

    1. Національна рада економіки і праці – формується з представників профспілок. Має право законодавчої ініціативи, здійснює попередній контроль за дотриманням законів.

    2. державна рада – вищий орган в системі адміністративних судів.

    3. Рахункова палата:

  • контролює за фінансовою стороною діяльності уряду.

Конституційний суд Італії – орган конституційного контролю.

Заснований 1947р, утворення 1956р – включає 15 судів на 9 раз без права на повторне зайняття. Призначається по 5 – Президент, Обидві палати Парламенту, Рада юстиції.

Вони обирають Голову КСІ на 3 роки.

Судді мають вільний мандат, не можуть займатись іншою діяльністю.

Повноваження:

  1. Відповідність НПА Конституції.

  2. КС+16 суддів розглядає питання про притягнення президента до відповідальності.

  3. До КСІ може звернутися будь-яка людина, якщо порушені їх права.

Судова система Італії:

Судді і прокурори утворюють магістратуру.

Прокуратура:

  • нагляд.

Судова система:

  1. Загальних судів:

  • мирових суддів ( консіліатори) – малозначні цивільні справи, обирається народом, не треба юридичної освіти, по 1 чоловіку на комуну.

  • Претори ( =1000) розглядають деякі цивільні і кримінальні справи в якості1-ї інстанції і як апеляцію.

  • Трибунами – апеляційні скарги на рішення претора розглядає більшість справ в 1=150, за участю присяжних.

  • Апеляційні суди – смертна кара ( є мораторій).

  • Касаційний суд – вищий орган в цій системі, 2 палати цивільна і кримінальна.

  1. Адміністративні суди:

  1. Загальних адміністративних судів – діють в районах, оскарження дій секретаріату.

  2. Суди спеціальної юрисдикції – очолює рахункова палата – спори щодо виконання бюджету.

Вища рада Магістратури – Президента, голови Касаційного суду, 9 членів обираються Парламентом.

Політико – територіальний устрій Італії:

Унітарна з широкою автономією її області.

Області – провінції – комуни = 8000

Області:

  1. З Загальним статусом – 15.

  2. З спеціальним статусом – Сицилія, Сардинія, в ін. 3-х – нац. Меншини ( всього 5).

Компетенція областей:

  1. встановлення кордонів поміж комунами.

  2. Будівництво, освіта.

Органи:

  1. Ради – від 4 до 6 років – громадянами на заяви.

  2. Джути – виконавчі органи рад.

  3. Голова – Джунта вибирає.

В деяких областях обирає народ.

Держава управляє в областях:

  • урядовий комісар – здійснює урядовий контроль.

Провінція=100- діють ради, джути.

Державний контроль – префекти ( боротьба з правопорушеннями).

Комуни = 8000, Ради Джути, Мер – взаємодіє з центральною владою.

Основи конституційного права Швейцарії

Прийнята в 1999р. – вступила в силу в 2000р.

  1. Загальна характеристика Конституції.

Конституція Швейцарської конфедерації, ще 5 Конституцій:

1978р – I - ша Конституція дарована Наполеоном, унітарна держава.

1802р. – II - га Конституція відновила союз відносини між кантонами.

1848р. – II - тя Конституція встановила федералізм, неможливість виходу контонів.

1874р. – IV – та Конституція, більше централізму.

1978р. – перший проект V Конституція.

1999р. – прийняття V Конституції на всенародному референдумі.

Конституція має:

  • преамбулу;

  • 6 розділів поділяються на глави:

I-й – Загальні положення ( 6 ст.) – склад Конфедерації.

II- й – Регламент прав і свобод людини і громадянина/:

III –й – Регламент і взаємодія кантонів і комун.

IV – й – Політичні права, вибори.

V – й – Статус вищих органів влади.

VI – й – Зміна Конституції.

Особливості Конституції:

  • союзна федерація Швейцарська конфедерація.

  • Підтвердила свій 200-й нейтралітет:

  1. не надавати свою територію іншим військам.

  2. не брати участь в військових об'єднаннях.

  • не заперечує війну в 1му випадку збройна агресія.

  • Найбільш спеціалізована:

Гідна пенсія;

Забезпечення від безробіття;

Статті про охорону навколишнього середовища;

Заборона клоновання людини і тварини4

Відокремлення церкви від держави.

  • дуже детально регулює питання фінансових проблем:

встановлює, які податки, як їх знімати;

за ухилення від сплати податків – кримінальна відповідальність.

  • за способом зміни жорстка:

ініціатива, від Федеральних Зборів, однієї з палат, не менше 50 % депутатів, від кожної палати, 100000 підписів виборців.

Парламент приймає;

Референдум;

Парламент приймає закон, що підтверджує.

  • діють конституції Кантонів ( в деяких 1857, 1878р.)

2) Особливості конституційно – правового статусу людини і громадянина.

II-й розділ – основні права і громадянство і соціальні цілі.

Loading...

 
 

Цікаве