WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державне конституційне право зарубіжних країн - Курсова робота

Державне конституційне право зарубіжних країн - Курсова робота

Характерним:

1. Партії складають списки:

- жорсткі (голосують за партію)

- гнучкі ( виборець голосує не тільки за партію, але й за конкретного члена партії).

Бар'єр – для того шоб партія могла отримати мандат, вона повинна набрати більше 5 %.

Переваги:

  1. Пропорційна система відображає реальну розстановку політичних сил в суспільстві.

  2. Дрібні партії в парламент не проходять.

Недоліки:

  1. люди не знають за кого голосують.

-3-

Референдум – це голосування виборців, якими вирішується важливе державне питання.

Види референдумів:

  1. За правовими наслідками:

  1. Постановляючі – прийняті рішення мають правові наслідки

  2. Консультативні – рішення не мають правових наслідків.

  1. Факультативні:

Обов'язкові – прямо передбачені Конституцією.

  1. За територією:

  1. Загальні.

  2. Місцеві.

Принципи реферндумуму такі ж, як і виборів.

Предмет референдуму – це те питання, яке необхідно вирішити, а вербальне вираження питання – формула:

  1. Можна відповісти Так чи Ні.

  2. Народний вибір – це коли на питання, є варіанти відповіді, яких більш ніж 2.

На референдум не виносяться питання:

  1. Про податкову систему;

  2. Про бюджет;

  3. Амністія і помилування;

  4. Ратифікування між. Угод.

Стадії проведення референдуму:

  1. Ініціатива;

  2. Формування інфраструктури референдуму;

  3. Агітація і роз'яснюванна компанія.

  4. Голосування.

  5. Підрахунок голосів.

На референдум встановлюється квота – щоб рішення було прийняти , треба щоб за нього проголосувало 50% і прийняло участь 50%.

Види народних голосувань:

  1. Відзив – відкликання депутата.

  2. Зібрання або сходи.

  3. Страйк, мітинги, бойкотування, демострацій.

Парламент і парламентаризм в зарубіжних країнах

    1. Загальна характеристика інституту парламенту.

    2. Порядок формування парламенту і статус парламенту.

    3. Структура і вн. побудова парламенту.

    4. Компетенція парламентів.

    5. Парламентська процедура і законодавчий процес.

-1-

Парламент – це представницький орган, бо його обирає народ.

Парламент займає 1 місце серед держ. органів.

Вперше парламет було закріпленно в США.

Різновид Парламенту:

  1. Стародавні парламенти в 930 в Ісландії.

  2. Класичні – утворені після перемог буржуазної революції.

  3. Сучасні парламенти – утв. після II світової війни, після розвалу СРСР.

Моделі парламентів:

  1. З президентською формою правління,особисто неможливо розпустити жодну з палат парламентту.

  2. Парламень в парламетських республіках, можуть впливати на виконавчу владу, але парламент може бути розпущений президентом.

  3. Для країн із змішаною формою правління, парламент може обмежено втручатися в діяльність уряду, президент обмежено може розпустити парламент.

  4. Парламент радянського зразка ( Вєтнам, Куба, КНДР, КНР) Особливість:

  • Ці парламети ніяких питань не вирішують, функція – формально закріпити рішення партії.

  1. Парламенти, які існують в монархіях ( абсолютно дуалістичних):

– вони не виборні;

  • вони не мають влади, носять консультативний характер.

Парламентаризм – це така організація влади в державі при якій парламент побудований на дем. Засадах, володіє не тільки юр. статусом, ай реальними повноваженнями, тобто парламент реально діючий.

-2-

Формування парламенту:

  1. Більшість парламенту обирається народом.

  2. В деяких країнах монарх може призначити певну кількість депутатів.

Є 5 способів формування парламенту:

1. Прямі вибори;

2. Непрямі, або багатоступневі вибори.

3. Шляхом призначення ( Таїланд, Ямайка).

4.На змішаній основі ( частина обирають, частина у спадок).

5. Палата Лордів

Найбільший парламент КНР =3000осіб.

Найменший парламет – Андора =20 депутатів.

Правове становище депутата:

Депутата з лат. = уповноважений, представник нації.

У депутата є:

1. Вільний мандат:

- його не можна позбавити ( крім передбаченого в законі).

- депутат не може займатися іншими видами діяльності.

2. Індемнітет – ( з лат. Безвтратність) скл. З:

1. Депутат не несе відповідальності за свої висловлювання.

2) Депутат не несе відповідальність за свою депутатську діяльність після складання повноважень.

3) Винагорода депутату, держава виплачує депутату за деп. Діяльність.

  1. Імунітет ( з лат. Звільнення).

Припинення депутатських повноважень

  1. Припинення повноважень представницьких органів.

  2. Депутат добровільно відмовляється від мандата.

  3. У зв'язку з позбавленням депутата:

  • кримінальна справа;

  • вихід з партії;

  • дисциплінарна відповідальність ( тимчасово 2 місяці).

-3-

Структура парламенту:

  1. Кількість палат.

  1. Однопалатні ( Україна)$

  2. Двопалатні ( Великобританія, США).

  1. Парламентські фракції ( лише в нижній палаті).

Узгоджувальна рада.

В МК – є парламентська партія ( є батоги).

III. Голова парламенту – "спікер"- з англ. Оратор:

  1. Одноосібний голова парламенту ( 1 голова, 2 віце – спікера);

  2. Колегіальні органи ( Президія, Орг. Комітет – Чехія).

  3. Є голова, а у голови є колегіальний орган ( Австрія).

IV.Постійні комісії і комітети:

  • утв. з деп., шляхом виборів за галузевим принципом ( які питання треба вирішити)

  • завдання – готування законопроектів.

Є тимчасові комісії, для вирішення певного питання, строк не вказаний – після доповіді припиняє дію.

V.Органи, які існують при парламенті:

1. Лічильні палати ( Рахункові палати).

2. Інф. Допоміжні органи.

VI. Уповноважений з прав людини.

  1. Допоміжний апарат депутата ( патронатна служба).

-4-

Компетенція парламенту ( повноваження, функції):

  1. представницькі повноваження парламенту – є загальнонаціональним органом:

декларація парламентарів;

  1. Повноваження по прийняття законів, які після Конституції, мають найвищу юридичну силу:

  • орган законодавчої влади:

Парламенти, щодо прийняття законів:

  1. З абсолютною компетенцією ( Італія, Франція, Великобританія, Японія).

  2. Парламент федаративних держав ( ФРН, США, Індія):

- виключна компетенція;

  • залишкова компетенція;

  • конкуруюча ( фед. Накресл. Принципи, а суб. Пр. закони).

Парламенти з обмеженою компетенцією ( Україна).

  1. Контрольні повноваження:

  • право контролю уряду;

  • різні комісії;

  • депутатські запити.

  1. Надавати згоду на встановлення податків та ін. джерел державних доходів і визначити асегнування на держ. потреби:

  • прийняття бюджету;

  • податки і збори встановлюються викл. законом;

  1. Установчі повноваження парламентом – участь парламента у формуванні ін. органів держ. влади.

  2. Повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики – обмежені повноваження:

  • парламент дає законодавчу підставу орг. зб. сил.

  • в ряді країн парламент вирішує питання війни і миру.

  • Наприклад контингент в ін. країнах.

Зовнішня політика:

  • праламентські делегації

  • ратифікація і денонсація міжн. Угод

  1. Судові або квазісудові повноваження:

  • палата парламенту судить;

  • право вирішувати питання щодо депутатських мандатів.

-5-

Термін "парламентська процедура" виник в Англії – це сукупність правил і звичаїв на підставі, яких чиняться справи в Англ. Парламенті.

Дають два різновиди порядку парламенту:

I. Сесійна ( в монархіях: Австрія, Великобританія, в біл. Держав)

II. Постійний – це система постійно діючих зборів ( ФРН, Македонія, Словачинна, Португалія).

Сесія бувають:

  1. Чергові;

  2. Надзвичайні.

Для скликання чергових сесій є форми:

  1. Не потрібно ніякого акту;

  2. Необхідний акт держави ( Австрія. Великобританія);

  3. Початок і закінчення сесії визначенно в Конституції ( Україна, Іспанія)

Loading...

 
 

Цікаве