WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державне конституційне право зарубіжних країн - Курсова робота

Державне конституційне право зарубіжних країн - Курсова робота

Державне конституційне право зарубіжних країн

Тема №1

Предмет, метод, джерела ( державного ) конституційного права зарубіжних країн

  1. Поняття конституції, предмет

  2. Метод

  3. Джерела КП

  4. Види і форми конституції. Функції конституції.

-1-

Конституція ( від. Лат. "конституціо" - устрій, установа. Установлення)

Причини прийняття Конституції:

  • обмеження влади монарха;

  • встановлення особливого права;

Перші конституції регулювали:

  1. Основи устрою держави ( з'явились перші виборчі органи).

  2. Закріплення і гарантованість важливих прав людини ( громадянські права ).

  3. Предмет ДПЗК – це система правових норм, які регулюють засади устрою суспільства, держави і статус людини в них, а також відносини пов'язані з участю населення в здійсненні публічної влади.

-2-

Методи галузі:Методи науки:

  1. Метод дозволу. 1. Порівняльно - правовий

  2. Метод обов'язку. 2. структурний ( функціональний аналіз )

  3. Метод заборони.

Норми КПЗК, їх класифікація:

I. Юридична сила:

1. Найвища юридична сила – норми Конституції, норми судових органів, які здійснюють конституційний контроль. Закони конституційного значення, підзаконні акти, які регулюють діяльність державних органів.

II. По способу впливу:

  1. Регулятивні.

  2. Охоронні.

III. За характером припису:

  1. Дозволяють

  2. Забов'язуючі.

  3. Забороняючі.

IV. За характером регулювання:

  1. Матеріальні.

  2. процесуальні ( мало )

V. За дією у часі:

1. Постійні.

2. Тимчасові.

3. Надзвичайні.

VI. За способом викладення:

  1. Пряме.

  2. Відсильні

  3. Бланкетні.

Принципи КП:

Загальні принципи:

  1. Народний суверентет

  2. Принципи поділу влади.

  3. представницьке правління.

  4. Природний характер права і свобод.

Спеціальні принципи:

  1. Недоторканість суддів.

-3-

Джерела – це зовнішнє закріплення і зовнішнє вираження норм КП:

Джерела:

1. Нормативно – правові акти:

- Конституції;

- Закони ( про вибори )

- Кодекси;

- Галузеві закони;

- Договори ( угоди )

А) міждународні.

Б) внутрішньодержавні .

- Нормативні акти вищих органів виконавчої влади;

- Акти органів конституційного контролю;

- Регламенти парламентів;

- Акти органів місцевого самоврядування.

  1. Правові звичаї – це ніде офіційно не зафіксовані правила поведінки, які застосовуються на протязі значного часу і санкціоновані державою.

  • наявність уряду;

  • голова партії переможця, керує створення уряду.

  • Обов'язки монарха погоджується рішенням двох палат парламента.

  1. Судові прецинденти ( в англо – саксонській правова система ) – рішення вищих судових органів по питанням не врегульованих правом.

  2. Доктринальні положення – офіційно опубліковані думки, судження вчених – юристів.

  3. Релігіозні джерела ( мусульманські держави )

Дія КП: у 3 вимірах, але є особливості:

  1. У часі:

  • Починає діяти вказано в Конституції.

  • Момент закінчення дії, вказано в перехідному положенні.

  • Зворотня сила відсутня, але питання з громадянства мають зворотню силу.

  1. У просторі:

  • Конституційні норми діють на всій території держави ( повітряний простір – 21 км.)

  • Норми можуть діяти в окреих регіонах.

  • Екстириторіальна дія, норми конституційного права діють на громадян України, де б вони не були.

  1. По колу осіб:

  • по відношенню до своїх громадян, а також до інших осіб.

-4-

1. Юридична Констиуція – система правових норм.

2. Фактична Конституція – система суспільних відносин ( Конституційний устрій)

Юридична Конституція використовується в 2-х значеннях:

Види:

  1. Матеріальному – це система пр. норм, які регулюють.

  2. Формальному – це нормативний акт, який має таку ж назву.

Форми Конституції:

  1. Писана ( розуміється як 1 акт або декілька актів. Кількість цих актів чітко визначена ) Наприклад – Швеція – 4 акти!

  2. Неписані ( складаються з необмеженої кількості джерел, які не можна визначити).

Функції Конституції:

  1. Юридична функція – полягає в тому, що конституція – це головне джерело всіх галузей права, визначає розвтиток всіх галузей права.

  2. Політична функція - Конституція встановлює засади організації публічної влади.

  3. Ідеолгогічна функція – в Констуції сформована кінцева мета.

Зміст Констиції:

  1. Правове становище людини і громадянина.

  2. Конституція закріплює державний устрій.

Тема №2

Конституційно – правовий статус людини і громадянина

План:

  1. Зміст інституту Конституційного права .

  2. Конституційне право і Конституційні свободи і принципи їх закріплення. Види прав і свобод.

  3. Конституційні обов'язки.

  4. Громадянство і режим іноземців.

-1-

Зміст інституту Конституційного права:

  1. Права і свободи і обов'язки

  2. Принципи і способи формолювання прав і свобод.

  3. Конституційна правосуб'єктність фізичних осіб.

  4. Громадянство і режим іноземців.

  5. Конституція гарантує права і свободи.

-2-

Констиуційні права і свободи – це визначенні Конституцією найважливіші можливості фіз. Особи по досягненні своїх інтересів в межах визначених Констиуцією або законами.

Два способи закріплення прав і свобод:

  1. Позитивний – контитуція гарантує чи встановлює, що суб'єкт володіє певним правом ( має право "може").

  2. Негативний – являє собою конституційну заборону для будь – якого суб'єкта порушити або обмежити певне право.

Принципи правового статусу:

  1. Для демократичних держава:

  1. природне походження прав і свобод.

  2. Рівноправність.

  3. Принципи верховенства міжнародного права.

  1. Для соціолістичних держав:

  1. Класовий підхід до закріплення прав і свобод.

  2. Відповідність прав і свобод будівництву соціалізма.

  1. Мусульманським державам:

  1. Принципи ісламу.

  2. Особливість закріплення прав і свобод в Констиуціїє те що вони не є вичерпним.

-3-

Обов'язки – це найважливіші повинності, які підлягають виконанню в межах встановлених Конституцією або іншими законами.

Харктерними рисами є :

  1. Конституційні обов'язки встановлюються виключно Конституцією або виключно законами.

  2. Перелік обов'язків завжди є вичерпним.

  3. Обов'язок в порівняні з правом і свободами є значно меншими.

  4. Кожному обов'язку є юридична відповідальність за не виконання конституційного обов'язку.

-4-

Громадянин, відомий в древньому Римі, зустрічається в Біблії, в період феодалізму виник термін "піданний".

Зміст громадянства:

  1. правовий стан особи, виражається в індивідуальному юридичному оформленні громадянства.

  2. Постіний характер громадянства.

  3. Громадянство – це двохстороній зв'язок між державою і фіз. Особою ( виражається в права і обов'язок і відповідальність ).

  4. Розповсюдження на громадянина суверенної влади країни, де б він не знаходився.

Громадянство – це постійний політико – правовий зв'язок між людиною і державою, що виражається у сутності їх взаємин прав, обов'язків і відповідальності.

Інститут громадянства має 3 види норм:

  1. Норми регулюють порядок набуття громадянства.

  2. Норми регулюють право припинення громадянства.

  3. Норми регулюють право розгляду справ з питань громадянства.

Набуття громадянства, підстави:

  1. Філіація – за народження, визначається 2 принципи:

  • право крові ( якого громадянство батьки)

  • право грунту ( на території якої держави народився)

  1. Натуралізація – набуття громадянства за законом, який діє в цій країні, шляхом прийняття і видачі індивідуального акта; може натуріалізуватися лише повнолітня особа, письмова заява, готовність відмовитись від іншого громадянства, знання державної мови, мінімальний строк проживання, відсутність певних хвороб, наявність законних засобів існування. Внаслідок правонаступництва держави.

  2. Оптація ( вибір ).

  3. Відновлення громадянства.

  4. Репатріація – групове надання громадянства.

  5. Дароване громадянство за особливі заслуги.

  6. Усиновлення.

Loading...

 
 

Цікаве