WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Громадянське суспільство та держава - Курсова робота

Громадянське суспільство та держава - Курсова робота

3. ДЕРЖАВА, МОЛОДІЖНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Громадянське суспільство – атмосфера волі, свободи, ініціативи, самодіяльності, самореалізації індивідів. Однією з найхарактерніших рис громадського суспільства є існування певного прошарку між особистістю, ринком і державою, прошарку "громадськості", що може об`єднуватися і відстоювати певні свої інтереси перед державою, оскільки окремому індивіду важко захищати свої права та інтереси. За допомогою створених суспільних організацій люди можуть разом ефективно реалізовувати та захищати свої права, здійснювати свободи, задовільняти свої інтереси.

Громадянське суспільство найкраще характеризується як демократична форма самоорганізації суспільства незалежно від держави і поза ринком. Це сфера спонтанного самовиявлення вільних громадян і добровільно сформованих ними організацій та об`єднань у всіх сферах життя суспільства і відносин між ними, які захищені необхідними законами від прямого втручання і надмірної регламентації їх діяльності з боку державних органів.

В Україні процес переходу від тоталітарної держави до демократії торкається проблеми формування громадського суспільства і вимагає не тільки докорінної зміни соціально-політичної та економічної системи, а й цілковитого переосмислення стосунків між особою і державою. Спільними зусиллями нам необхідно створити справжнє громадське суспільство, в якому людина, її життя і здоров`я, честь і гідність стали б, як це передбачено Конституцією, найвищою соціальною цінністю, а забезпечення прав і свобод людини визначали б напрями функціонування держави і були б її головним обов`язком.

Однією з найхарактерніших рис громадського суспільства при зіставленні особистості те держави є існування певного прошарку організованих груп людей, прошарку громадськості, яка може об`єднуватися і відстоювати визначені свої інітереси перед державою, оскільки самому індивіду важко захищати свої права та інтереси перед державою.

3.1 Держава і молодіжні організації в громадянському суспільстві

В Україні, в умовах становлення громадянського суспільства, дуже важливим є розвиток громадських організацій як важливого інституту громадянського суспільства, особливо молодіжних, оскільки молодь з її ще нереалізованим духовно-творчим потенціалом, є і, гадаємо завжди буде найперспективнішою, найенергійнішою частиною суспільства. Так, студентські страйки, голодування, студентська революція на майдані Незалежності – це, власне, і можна вважати першими паростками громадянського суспільства в Україні.

Саме молодь, не залякана репресіями часів тоталітаризму, вільна від радянської спадщини, критично із законними претензіями на провідне місце у суспільстві, може відкрито висловлювати своє незадоволення існуючим режимом чи державною політикою, будь-якими негативними явищами. А отже, цілком зрозумілою стає поява молодіжних організації, які ведуть боротьбу з корупцією, із зловживаннями посадових осіб тощо. Все це свідчить про активну громадянську позицію молоді, а також про невідворотність обов`язку держави відповідати за свою політику.

На сьогодні актуальним є пошук шляхів вдосконалення правового регулювання діяльності молодіжних організацій. Саме молодіжні громадські організації за нових життєвих реалій стають чи не єдиним посередником між молоддю і державою (молодою людиною віком від 15 до 28 років є майже кожен п`ятий житель України), створюють умови та гарантії для реалізації творчого потенціалу молоді, як у її власних інтересах, так і в інтересах усього суспільства. Вони зосереджують суспільно активну, свідому молодь, яка здобуває завжди необхідний досвід управлінської, організаційної, кадрової та іншої роботи. Люди, що мають таку підготовку є досить перспективними у майбутньому і можуть стати лідерами нової генерації.

Насамперед слід зазначити, що правовою базою молодіжних організацій на сьогодні є Декларація "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" від 15.12.1992 р., Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 05.02.1993 р. та Закон України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" від 01.12.1998 р.

Закон "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" є важливим у контексті досліджувальної проблеми тільки тим, що у статтях 14-15 він визначає правовий статус молодіжних громадських організацій та гарантії їх діяльності. Ці питання детальніше регламентуються Законом України "Про молодіжні та дитячі громадські організації". Аналізуючи останній нормативно-правовий акт, слід зазначити, що у більшості статей він дублює норми Закону України "Про об`єднання громадян", про те є норми які заслуговують на увагу, зокрема, щодо форм державної підтримки молодіжних та дитячих організацій (фінансової, інформаційної, методичної, організаційної та іншої, якщо вона не суперечить законодавству України). Крім того, такі організації звільняються від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію їх символіки.

Натомість, молодіжні організації більше відчувають вплив, тиск держави. Так, скажімо, проблеми, пов`язані з реєстрацією або легалізацією їх. Тут йдеться про надлишковий бюрократизм посадових осіб та відповідних органів, які здійснюють офіційне визнання організації; про їхні зловживання своїм службовим становищем. Таку поведінку і таке їх ставлення можна вважати відлунням минулого, але в сучасному етапі розвитку нашої держави і суспільства потрібно боротися з цими явищами, використовуючи, зокрема, своє конституційне право на звернення з позовами до суду для забезпечення своїх законних прав та інтересів.

Законом (ст. 10) передбачена фінансова підтримка діяльності молодіжних громадських організацій.

Місцеві бюджети згідно з законом можуть передбачати певні видатки, проте тільки на реалізацію певних програм молодіжних громадських організацій. Однак нерідко посадові особи державних структур розподіляють фінансування згідно з власними забаганками, хоча зовні вони дотримуються певних планів і конкурсів, оголошують тендери на здійснення тих чи інших ініціатив і проведення заходів.

Слід також відверто говорити про проблеми взаємозв`язку громадських організації і держави. Йдеться про відносини співпраці, партнерство і взаємодопомоги. Прикро стверджувати, але державні органи все ще зверхньо із острахом ставляться до громадських організацій: намагаються всебічно контролювати їхнє громадське життя, встановлювати певні межі цієї діяльності, вбачаючи в них загрозу.

В цьому контексті важливими є формування і підвищення правової свідомості та правової культури молоді, підвищення суспільної активності й ініціативи молодих людей, створення сприятливих умов для звернення громадян та їх організацій до суду для захисту своїх прав і законних інтересів. Саме так можна зменшити тиск і втручання держави у функціонування громадських організацій і завдяки цьому трансформувати відносини між ними у партнерські.

Орієнтуючись на цінності свободи і демократії, ми повинні розбудувати суспільно-політичні інституції в Україні через які можна досягти конституційної мети – формування громадянського суспільства і правової держави. Активна участь у цій діяльності молодіжних громадських організацій – запорука досягнення визначеної мети.

3.2 Місце і роль громадських організацій у громадянському суспільстві

На думку багатьох учених, саме громадські організації надають можливість суспільству нормально функціонувати і розвиватися. Аналізуючи їх теоретичні напрацювання, дійсно можна стверджувати, що завдяки діяльності громадських організацій громадяни мають можливість користуватися перевагами демократичної системи, яка дає змогу кожному висловлювати та відстоювати власну думку та погляди.

Loading...

 
 

Цікаве