WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Громадянське суспільство та держава - Курсова робота

Громадянське суспільство та держава - Курсова робота

Простежимо досліджувальну тему на прикладі ствердження громадянського суспільства в Західно-Європейському та Центрально-Європейському регіонах Росії.

Загальновідомо, що в колишніх країнах соціалістичного табору ідею громадянськогосуспільства впровадили як мету трансформації радянського суспільства між особою і державою не скоротилася, тому виникла необхідність якоїсь загальної ідеї, яка б дала можливість об`єднати суспільство і наблизити до світових стандартів.

Якщо звернутися до практики сучасного етапу ствердження громадянського суспільства Росії, то багато науковців вважає, що сьогодні "структури громадянського суспільства в Російській Федерації мають фрагментарний характер", адже становлення державності та громадянського суспільства в одній конкретно взятій державі дуже складно проводити.

Громадянське суспільство починається з повсякденного життя, з первинних форм задоволення повсякденних інтересів. А як зробити, щоб забезпечити особисту автономію і одночасну соціалізацію особи, її включеність в суспільні процеси? Ці питання ще досить не мають однозначних відповідей. Хоча неправильно виглядатиме посилання на повну відсутність інститутів громадянського суспільства. Окремі елементи, хоча і "фрагментарно", але присутні. Про це свідчать відносна самостійність суб`єктів господарювання, поява приватного власника, нових соціальних рухів, громадських асоціацій, політичних партій, незалежних засобів масової інформаціі (хоча ми знаємо низку скандалів в Росії, які ставлять під сумнів таке твердження), вплив релігїї на формування суспільних норм моралі та нших цінностей.

Якщо провести синхронне порівняння процесів становлення громадянського суспільства щодо інших країн, то можна констатувати, що "Чеська республіка має найсталіші традиції розвитку громадянського суспільства серед усіх країн посткомуністичного світу".

На думку професора, екс-прем`єра правління Чеської республіки, це було досягнуто лише завдяки тому, що ще з початку конституційного життя Австрійської монархіі (а пізніше в Австро-Угорщини) з початку 60-х років минулого століття влада не чинила майже ніяких перепон розвиткові діяльності особливих асоціацій, політичних партій.

В Угорщині "в кінці 80-х років при напівавторитарного режиму існувало близько 70 опозиційних груп. Вони діяли не в глибокому підпіллі, оскільки мали навіть напівофіційні книжкові магазини само видання".

Це не дає підстав твердити про існування на той час громадянського суспільства в Угорщині, а лише про існування "опозиційної політичної еліти", яка являла собою соціальну основу майбутньої демократичної держави, прогресивну частину політичної системи суспільства. Позитивних зрушень на шляху затвердження громадянського суспільства було досягнуто лише тому, що в Угорщині пройшло не зіткнення громадянського суспільства з політичної влади, а здійснилась реорганізація політичної еліти.

На Заході процес до громадянського суспільства йшов від економіки. Його вихідний пункт – приватна власність і приватний інтерес особи дав можливість сформувати суспільство приватних власників. На відміну від Заходу в Російській імперії таких традицій не було. В силу історичних передумов власність, багатство визнавалися як певне суспільне благо, а не як самостійна соціальна цінність, яка є засобом для досягнення вищих і значущих цілей.

2.2 В сучасній Україні

Україні були властиві окремі елементи громадянського суспільства, такі, наприклад, як: основи місцевого самоврядування, наявність в окремих місцях Магдебургського права.

Окрім того, окремі елементи місцевого самоврядування були і в період існування Козацької республіки, які занепали після того, як була знищена Козацька республіка і відбулося об`єднання України з Росією. Окрім самоврядування Україна має свою історію і свої традиції створення і функціонування рухів, партій, інших видів громадських об`єднань.

Однією з найважливіших цінностей, які притаманні як громадянському суспільству так і державі, є людина. В Конституції України зафіксовано, що "права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави". А на значенні прав людини в умовах громадянського суспільства і держави наголошує В. Тацій, зазначаючи, що здійснення прав та основних свобод людини і громадянина є одним із основних чинників, які забезпечують стабільність громадянського суспільства та свідчать про демократичність державно-правової системи.

Для громадянського суспільства України повинні бути притаманні такі риси, як вільне існування і функціонування недержавної сфери життя, що передбачає наявність широкої мережі громадських організацій, політичних партій, рухів, незалежність засобів масової інформації, інших форм громадської самоорганізації, які мають на меті реалізацію та захист своїх прав і свобод. Крім того громадське суспільство повинно грунтуватися на вже сталому суспільстві приватних власників, які є основою такого суспільства. Система сучасного місцевого самоврядування потребує ширшого спектру повноважень, адже лише децентралізацією та надання більших прав місцевому врядуванню можна прийти до громадянського суспільства.

2.3 Порівняльний аналіз особливостей формування громадянського суспільства в окремо взятих країнах сучасності

На основі проведеного аналізу формування громадянського суспільства в Україні та країнах світу можна дійти висновку, що на Заході в більшості країн вже є сформоване громадянське суспільство, але в Україні його не має. На Заході громадянське суспільство йшло від громадян, а у нас про його побудову проголошує влада, про що свідчать укази Президента, постанови уряду, парламенту. Зусилля громадян майже не видні за винятком окремих моментів, проте потенціал є, що й обнадіює. У них воно асоціюється із приватною власністю і приватними власниками, у нас цей процес іще лише набирає обертів. У них є розвинена система місцевого врядування, у нас ще досить ідуть дискусії щодо того, чи місцеве врядування є елементом громадянського суспільства, чи складовою держави? Світова практика свідчить, що громадянське суспільство неможливе без ширшого громадянського самоврядування. Західні засоби масової інформації вже давно є самостійними і позбавленими будь-якого впливу, а у нас через матеріальну неспроможність майже немає незалежних засобів масової інформації.

Для багатьох країн характерною є наявність більшою чи меншою мірою елементів громадянського суспільства. Це пояснюється тим, що старт на таке суспільство було взято країнами в різний проміжок часу і з різними стартовими умовами. Одні грунтувалися на буржуазному суспільстві, що давало можливість лише вдосконалювати наявні інститути і набувати нових якісних характеристик, а для інших це був перехід від тоталітаризму до якісно нової формації, що потребує значно більше часу і зусиль. Для них цей процес почався заново. Тому не слід переносити автоматично досвід побудови громадянського суспільства з однієї країни на іншу, адже специфіка громадянського суспільства у різних країнах є дещо відмінна.

Окрім того, не всі моделі інших країн є бажаними і допустимим для України. Хоча не слід вигадувати свою, українську модель. У нас є свої вагомі історичні традиції, є дослідження науковців щодо ідей громадянського суспільства, які грунтуються на кращих взірцях європейської науки. Необхідно лише виважено і аналітично підходити до процесу запозичення передового досвіду в побудові громадянського суспільства. І лише тоді в нас буде свій, притаманний лише нам, шанс створити в себе таке суспільство із своєю національною специфікою. (див. Додаток А)

Loading...

 
 

Цікаве