WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Господарське право зарубіжних країн - Курсова робота

Господарське право зарубіжних країн - Курсова робота

Міністерство освіти і науки України

Одеській державний університет

Юридичний факультет

Контрольна робота

з Господарського права зарубіжних країн

Виконала студентка

__________________________

__________________________

Науковий керівник

__________________________

Реєстраційний номер_________

Дата ______________________

Підпис_____________________

Одеса 2005

Зміст

Вступ

1 Поясніть, у чому полягає сутність сучасної "корпоративної революції"?

2 Як здійснюється міждународно-правове регулювання ситуації, коли існують істотні розбіжності між офертою і акцептом?

Загальні висновки

Використана література

Вступ

Перехід України до розвинутих ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових форм, від створення належних умов функціонування суб`єктів господарської діяльності, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства України.

Здійснення в Україні економічної реформи істотно змінило правовий, фінансово-економічний і соціальний стан народного господарства. Замість домінувавши раніше у всіх галузях економіки підприємств, що базуються на державній власності, виникли і функціонують мільйони підприємств, що базуються на приватній, змішаній, колективній формах власності. Ринкові механізми, що набирають силу, ставлять підприємства в принципово нові відношення з державою (бюджетом) і економічними свободами, що господарюють у здійсненні діяльності підприємств встановлюються і нові економіко-правові регулятори.

Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність підприємств і організацій, що функціонують у народному господарстві, вступаючи при цьому в різноманітні виробничі, господарські та інші зв'язки. Всі ці суспільні відносини (як між підприємствами та організаціями — безпосередніми товаровиробниками, так і між ними і державними та іншими органами) потребують правового регулювання, внаслідок якого вони набувають характеру правовідносин.

Інтеграція України до світової економічної системи стимулює розвиток міжнародних господарських зв'язків, зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва.

Всі ці чинники зумовлюють необхідність не тільки відповідного правового регулювання, а й вивчення правових засад господарської діяльності.

Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ, від створення належних умов функціонування суб'єктів господарської діяльності, від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства.

Але той шлях, по якому зараз йде господарство України, проходило багато різних країн у різні століття. Наша країна має використовувати світовій досвід правового виміру економічної діяльності, вирішення господарських спорів та багато іншого. Все це визначає актуальність тих питань, що розглядаються в цій контрольній роботі та важність їхнього дослідження.

1 Поясніть, у чому полягає сутність сучасної "корпоративної революції"?

Спробуємо усвідомити сутність тієї корпоративної революції, що в умовах сучасної епохи відбулася у відносинах власності.

Насамперед укажемо, що автором і ідеологом теорії корпоративної революції є Адольфе Огастес Берлі (1895-1971 рр.) — американський економіст і соціолог, інституціоналіст. У своїй книзі „Капіталістична революція двадцятого сторіччя" (1955) він виступив як захисник великих корпорацій. У силу того, що великі корпорації володіють „необмеженими можливостями удосконалювання виробництва і здійснення технічного прогресу", Берлі оголосив їх „революційними елементами сучасного суспільства". Він звеличував досягнутий рівень організації американського суспільства, що дозволяє назвати його соціально-економічний лад „народним капіталізмом".

Дотепер існує точка зору, що приватна власність займає ведуче місце в ринковій економіці. Це далеко не так. Типовим для розвитих країн стало приблизно таке співвідношення: 10—15% — приватна власність на засоби виробництва, 60—70% — корпоративна в різних формах (колективно-кооперативна, кооперативна, акціонерна, суспільна тощо), 10—15% — державна. Під впливом управлінської і науково-технічної революцій у світі відбувається інтегрування різних форм власності. Пріоритет одержує та з них, що краще мотивує людину до праці і життя в цілому, дає найбільший ефект у створенні соціальних умов для життя кожного і сукупного національного продукту.

Таким видом власності є корпоративна. Саме вона сьогодні в конкурентному полі різних видів власності є самою прогресивною, тому що дозволяє найбільше повно пов'язати результати господарської діяльності з її соціальним змістом, а, отже, і сенсом людського існування взагалі.

Історично корпоративна революція відбулася на основі промислової революції. Перша промислова революція являла собою період часу, коли використання новітніх технологій і моделей ведення бізнесу привело до революціонизації промисловості, комерції і суспільства, коли з'явилися паровий двигун, бавовноочисна машина, новий спосіб збільшення виробництва заліза і т.д. Західне суспільство назавжди змінило способи ведення бізнесу, що зробили вплив майже на всі сторони життя суспільства.

Усе це привело до того, що відпала необхідність ручної праці ремісників, що працювали у себе вдома протягом цілих поколінь. Ремісники залишили свої домівки, щоб трудитися в загальних цехах у якості найманої робочої сили.

Друга промислова революція (так іноді ще називають корпоративну революцію) відбулася десь через 100 років після першої, приблизно в 1900 р. Саме тоді на світло з'явилися корпорації, які стали новою моделлю організації бізнесу XX століття. Їхній вплив на всі сторони життя і культуру як в Америці, так і по усьому світі, був всеохоплюючим і могутнім.

Корпорація може мати складний механізм узгодження інтересів, формальний і неформальний, і в цьому випадку не мати однозначно домінуючого учасника чи соціальну силу.

В основі корпоративної революції були дві спільно працюючі складові, що зробили її можливою, — комерційне використання нових технологій і зміна способів поширення товарів і послуг.

Як промислова, так і корпоративна революції почалися на робочому місці й орієнтувалися на комерцію.

Разом з тим результати змін уплинули на суспільство в цілому. Люди стали не тільки по-іншому працювати, але і вдягатися, спілкуватися, контактувати один з одним, цілком поміняли про раз життя.

Під час корпоративної революції робилися багатства. У 1840 р. у Сполучених Штатах було усього 20 мільйонерів. До 1879 р., у міру того як корпоративна революція початку приймати визначені обриси, їх уже було більш 100. Але до 1892 р., більш ніж через десять років після зазначеної дати, в Америці вже нараховувалося більш 4000 мільйонерів. Урок історії ясний: у часи великих змін, коли знову народжуються технології і техніка переплітаються з новими способами ведення бізнесу, деякі підприємці наживають величезні багатства.

Якщо уважно придивитися до того, що ж послужило рушійною силою корпоративної революції і змусило її викликати соціальні зміни, ми знайдемо просту формулу: технології і техніка, що нарождалися, переплелися з новими методами ведення бізнесу. Так, корпоративна революція була породжена бюрократичною моделлю ведення бізнесу в сполученні з новими методами поширення товарів (прямі продажи, франчайзинг, замовлення поштою), що, у свою чергу, призвело до широкого використання першого покоління офісних машин.

2 Як здійснюється міждународно-правове регулювання ситуації, коли існують істотні розбіжності між офертою і акцептом?

У теорії зарубіжного господарчого права процес укладення господарської угоди визначається як взаємне узгодження прагнень (волевиявлення) сторін. Для того, щоб викликати юридичні наслідки, господарські угоди повинні мати своєю метою виникнення, зміну або скасування господарських прав та обов'язків. Тільки за такої умови угода між сторонами матиме юридичну чинність.

Для того, щоб відрізняти правові угоди від неправових, у праві зарубіжних країн сформульовані умови, наявність яких зобов'язує сторони у правовому розумінні. До них належать:

— узгодження волі (волевиявлення) сторін (оферта, акцепт);

  • зустрічне зобов'язання (задоволення згідно з правом Англії та США);

  • правоспроможність та дієздатність сторін;

  • законна мета (предмет) угоди.

Наявність цих умов є обов'язковою у багатьох зарубіжних країнах незалежно від того, чи є на це безпосередня вказівка у законі чи немає.

Loading...

 
 

Цікаве