WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Вчення І.Канта про політику і право - Курсова робота

Вчення І.Канта про політику і право - Курсова робота

"Міжнародне право повинне бути засноване на федералізмі вільних держав" — такий зміст другої остаточної статті. Кант вважає, що рано або пізно народи повинні об'єднатися для повної гарантії їхньої безпеки і здійснення приналежних їм прав. Але формою такого об'єднання повинний бути союз народів, а не їхніх держав. Кант рішуче виступає проти світової держави, справедливо думаючи, що неминуче виникаючі в будь-якій державній системі відносини влади-підпорядкування не можуть бути прийнятними в міждержавних відносинах. Пропонований ним союз "має на меті не придбання влади держави, а винятково лише підтримка і забезпечення волі держави для нього самого й у той же час для інших союзних держав". Подібна федерація "повинна поступово охопити всі держави і привести в такий спосіб до вічного миру".

Заключні положення другого розділу трактату Кант присвятив праву всесвітнього громадянства. Він розуміє під ним право кожного чужоземця на лояльне і дружелюбне до нього відношення в будь-якій країні з метою розширення контактів між народами. "Право на земну поверхню належить усьому людству в цілому. Тому неправомірні як захоплення чужих територій, так і встановлення перешкод для мореплавання, торгівлі і т.п."

Завершуючи свої міркування про можливість і шляхи побудови вічного миру, а також про роль в цьому процесі міжнародного права, Кант констатує, що ненасильницький миропорядок "є не порожня ідея, а задача, що дозволяється і ...стає усе ближче до здійснення". Оглядаючись із ХХ століття в століття XVІІІ, не можна не визнати геніальну прозорливість цієї і багатьох інших кантовских думок. Сьогодні можна з упевненістю сказати, що його вчення про міжнародне право і вічний мир, поряд з вченнями інших найбільших розумів людства, передбачили, підготували і зробили реальністю концепцію нового політичного мислення кінця нашого століття.

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ І.КАНТА І НОВЕ ПОЛІТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Висловлені наприкінці XVІІІ століття Кантом пропозиції про необхідність установи єдиного, заснованого на взаємній повазі і добросусідстві союзу держав з метою остаточної ліквідації воєн і встановлення міцного миру надалі неодноразово уточнювалися і розвивалися сучасниками і послідовниками німецького філософа. Однак, незважаючи на всю свою привабливість і удавану природність, ідея вічного миру дотепер не одержала скільки-небудь значимого практичного підтвердження. Більш того, війни не тільки не припинилися, але і придбали статус світових. За останні два сторіччя в збройних конфліктах загинули десятки мільйонів людей. Військова техніка протягом цього часу безупинно удосконалювалася, і сьогодні її можливості знищення практично безмежні.

Чи не означає це, що великий учений в остаточному підсумку був наївним мрійником, що видумав красиву казку про майбутнє всесвітнє царство добра і справедливості на землі? Чи не свідчить це про те, що правовий стан у відносинах між народами і державами недосяжний? Думається, що ні. Про це свідчить ряд тенденцій світового розвитку, що особливо чітко позначилися в останній чверті нашого століття. Реалії ядерно-космічної епохи пересунули в розряд болюче питання про небезпеку самознищення цивілізації. Численні регіональні конфлікти постійно нагадують про можливості спалаху всесвітньої війни. Важко розв'язними стали глобальні проблеми, що ясно показали неприпустимість і небезпеку споживчого відношення людей до природи і один до одного. Іншими словами, проведена протягом багатьох століть неправомірна політика, що стимулює міжнародну напруженість, в умовах зростаючої могутності людського інтелекту, поставила людство на грань загальної катастрофи.

У той же час саме зараз завдяки такому положенню справ, у народів з'явився реальний шанс різко змінити ситуацію до кращого. "Можливість позитивного розвитку стає реальною тільки тоді, коли вичерпані до межі можливості негативного розвитку. Сьогодні вони вичерпані багато в чому. От чому зараз питання про гуманізацію і демократизацію міжнародних відносин не чергова тема, а насущна моральна потреба". Сформований до кінця 80-х років ХХ століття характер міждержавних відносин об'єктивно визначив необхідність пошуку якісно нових методів і засобів здійснення зовнішньополітичної діяльності держав. У кардинальній перебудові потребував і сам зміст такої діяльності. Усі ці обставини з'явилися причиною проголошення концепції нового політичного мислення. Уже сьогодні можна сказати, що ця концепція одержала широке визнання у світі і дає значимі практичні результати.

У чому ж полягають її основні постулати? "Основний вихідний принцип нового політичного мислення простий: ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, економічних, ідеологічних, яких би то не було інших цілей". Вона безглузда. У ній не може бути ні переможців, ні переможених. Необхідно негайно переглянути характер існуючих військових доктрин, зробити їх строго оборонними. В основу світової політики повинні бути покладені загальнолюдські морально-етичні норми і цінності. Керівництвом до дії повинна стати аксіома: "...безпека неподільна... Єдина її солідна основа — визнання інтересів усіх народів і держав, їхньої рівності в міжнародному житті". Це, у свою чергу, означає негайну деідеологізацію міжнародних відносин що розуміється як "відмовлення від нав'язування світові чиїх би то не було цінностей, способу мислення і життя.., визнання плюралізму світу, різноманіття різних і незбіжних інтересів, волі вибору для кожного народу..." [10].

Як бачимо, основні положення нового політичного мислення по суті своїй перегукуються з кантовською програмою побудови вічного світу. Однак, як і Кант у свій час, ми усвідомлюємо, що запровадити в життя ці принципи далеко не просто. Для цього в сучасних міжнародних відносинах сформувалися реальні передумови. Але без тривалої і кропіткої роботи з ламання старих стереотипів тут не обійтися.

ВИСНОВОК

В даній курсовій роботі оглянуто основну літературу на тему "Вчення І.Канта про політику і право".

Канта можна охарактеризувати як одного із самих ранніх ідеологів буржуазного реформування.

З передових, прогресивних позицій аналізує він ключові проблеми зовнішної політики. Висловлює потреби молодої німецької буржуазії, інтереси широких верств населення Німеччини,що страждає від розорювальних війн. Кант засуджує загарбницьку, грабіжницьку війну, суворо засуджує підготовку до неї: "Найбільші біди, які оприголомшують цивілізовані народи, — наслідки війни, і саме наслідки не стільки якої-небудь нинішньої чи минулої війни, скільки постійної і нарощуваної підготовки до війни у майбутньому". Автор роботи "До вічного миру" закликає до дотримання міжнародних угод, невтручання у внутрішні справи держав, за розвиток між ними культурних і торговельних зв'язків.

І.Кант висуває проект встановлення вічного миру. Його можна досягнути в подальшому майбутьному, через заснування всеохоплючої федерації самостійних рівноправних держав, побудованих по республіканському типу. За переконанням філософа, заснуваня такого космополітичного союзу, в решті решт неминуче.

Запорукою цьому повинні бути освідченість і вихованність народів, розсудливість і добра воля правителів, а також економічні, комерційні потреби нації.

ЛІТЕРАТУРА

1. История политических и правовых учений XIX в. - М., 1993.

2. История политических и правовых учений. Под редакцией Нерсесянца ƯВ.С.- М., 1995.

3. История политических и правовых учений. Хрестомития. - Х., 1999.

4. К вопросу о философских основаниях права. Семенов В.А., Шаповалов ƯВ.Н., Шульженко Ф.Ф. - К., 1995.

5. Право и закон. Нерсесянц В.С. - М., 1983.

6.Політологія. Ф.М.Рудич. – К.: "Либідь", 2005.

7.Політологія. За редакціє О.І. Семківка.- Львів: "Світ", 1994.

8.Фельдман Д.І., Баскін Ю.Я. Навчання Канта і Гегеля про міжнародне Ư.право і сучасність. Казань, 1977. С. 4.

9.Андреєва І.С. Проблема миру в західноєвропейській філософії. М., 1975. С. Ư.237-238.

10.Поздняков Е., Шадріна І. Про гуманізацію і демократизацію міжнародних Ư.відносин // Світова економіка і міжнародні відносини. 1989. № 4. С. 18.

Loading...

 
 

Цікаве