WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Встановлення походження дітей. Оспарювання батьківства - Курсова робота

Встановлення походження дітей. Оспарювання батьківства - Курсова робота

Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини — за спільною заявою батька і матері дитини або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання її недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька провадиться за заявою батька.

У разі, коли мати не перебуває в шлюбі та немає спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові — за бажанням матері, запис про громадянство і національність батька — за громадянством та національністю матері.

Якщо в записі акта про народження немає відомостей про батька дитини, ці відомості можуть бути внесені за заявою матері або за заявою повнолітньої дитини.

У тих випадках, коли мати, яка не перебуває в шлюбі з батьком дитини, померла, або передала дитину на утримання і виховання за рахунок держави, тобто відмовилась взяти дитину з пологового будинку, або місце її проживання невідоме, а батьківство не встановлене, реєстрація народження дитини провадиться за заявою адміністрації лікувального закладу, в якому знаходилась мати під час народження дитини, або за заявою адміністрації дитячого закладу чи особи, під опікою якої перебуває дитина.

Про реєстрацію такої дитини орган РАЦСу повинен негайно повідомити орган опіки та піклування.

Про кожну проведену реєстрацію народження дитини орган РАЦСу зобов'язаний повідомити органи внутрішніх справ за місцем проживання батьків для статистичного обліку.

3.4 Порядок оспорювання батьківства (материнства). В силу закону України, особа, яка записана як батько чи мати дитини в книзі запису про народження, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорити проведений запис протягом року з часу, холи йому стало або повинно було стати відомим про проведення такого запису.

В житті не виключені такі ситуації, коли, наприклад, подружжя було в розлуці декілька років (тривале відрядження) і за цей час у дружини народилася дитина, батьком якої записаний її чоловік. Останній дізнався про це лише коли повернувся додому.

Наприклад, громадянка Е. звернулася до суду з позовом до громадянина К. про стягнення аліментів на дитину. Відповідач позов не визнав та подав зустрічний позов про оспорювання батьківства, мотивуючи це тим, що на час зачаття дитини з позивачкою спільно не проживав. Суд позов Е. про стягнення аліментів задовольнив, а у зустрічному позові К. відмовив. Вищестоящий суд зазначене рішення залишив без змін. Згодом судові постанови по даній справі були скасовані судовою колегією з цивільних справ Верховного Суду України, як винесені по недостатньо досліджених матеріалах. Оспорюючи походження дитини від нього, К. зазначив, що під час її зачаття разом з Е. не проживав, а знаходився у плаванні. Судом докази відповідача певним чином не були перевірені.1

У такому ж порядку може бути оспорено батьківство особою, яка не перебувала в шлюбі з матір'ю дитини, добровільно визнала себе батьком дитини, а лише згодом дізналася, що вона не є такою.

Але якщо особа, яка записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір'ю дитини, в момент подачі заяви знала, що вона фактично не є батьком цієї дитини, то вона не має права оспорювати батьківство.

Також, якщо чоловік дав письмову згоду на запліднення своєї дружини за допомогою донора, то він записується батьком народженої нею дитини і не має права оспорювати проведений запис.

У випадках встановлення батьківства у судовому порядку, оспорювання батьківства можливе лише після перегляду та скасування рішення суду про встановлення батьківства.

Іноді може оспорюватися в суді й запис про материнство. В житті такі справи зустрічаються дуже рідко, але необхідність у такому оспорюванні може виникнути у випадках, коли дитина з відома матері (або помилково) була записана не на її ім'я, а на ім'я іншої жінки. Наприклад, на ім'я одруженої сестри, сусідки по палаті пологового будинку, де переплутані новонароджені.1

Також бувають випадки, коли дружина дає письмову згоду своєму чоловіку на запліднення та народження дитини іншою жінкою (донором), вона записується матір'ю цієї дитини і не має права оспорювати проведений запис.

Оспорити запис про батьківство (материнство) можна протягом року, коли особі стало відомо про обставини, які виключають її батьківство (материнство).

Якщо до моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про те, що вона записана батьком чи матір'ю, була неповнолітньою, річний строк відраховується з дня досягнення нею 18 років.

Позови про оспорювання батьківства (материнства) можуть подаватися лише батьками дитини (одним з них). Оскільки такі позови мають суто особовий характер, вони не можуть бути заявлені опікунами, родичами і навіть прокурором.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в судовій практиці по застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю України" від 15 червня 1973 р. із змінами і доповненнями, зазначається, що "суди не повинні приймати до свого провадження позови про оспорювання батьківства, коли є рішення суду, що набрало законної сили, про стягнення аліментів на дитину. Стягнення аліментів за постановою судді не є перешкодою для розгляду справи про оспорювання батьківства. У разі надходження такої заяви суддя скасовує постанову і вимога про скасування аліментів розглядається у порядку позовного провадження разом із зустрічним позовом про оспорювання батьківства".1

ЗАКЛЮЧЕННЯ

З 1 січня 2004 року набрав чинності Сімейний Кодекс України, в якому дістали закріплення деякі нові положення, пов'язані з регулюванням сімейних відносин. Аналіз та роз'яснення цих положень стали актуальною темою в роботі державних органів реєстрації актів цивільного стану.

Народження людини, визнання батьківства (смерть, укладення та розірвання шлюбу, встановлення та зміна імені, по батькові й прізвища) - це акти цивільного стану, які визначають цивільно-правовий статус людини у суспільстві. Реєстрація народження - це юридичний факт, на підставі якого дитина, яка народилася, стає повноправним суб'єктом правовідносин, що складаються у державі. Цим фактом держава визнає її суб'єктом права.

При реєстрації народження дитини у батьків виникає багато питань. Як було вищезазначена при реєстрації народження закон регулює підстави та порядок визначення походження дитини від батьків. Якщо батьки перебувають у шлюбі між собою, це повинно бути засвідчено записом про шлюб батьків (Свідоцтво про шлюб). Закон надає запису про шлюб значення достатнього і беззаперечного доказу походження дитини від зазначених у Свідоцтві батьків. Для запису жінки, яка народила дитину, матір'ю не має значення, народилася дитина у зареєстрованому шлюбі або тоді, коли її батьки не перебували у ньому. Батьком дитини записується громадянин, зазначений у Свідоцтві про шлюб як чоловік її матері. У цьому разі закон встановлює презумпцію батьківства, тобто передбачає, що чоловік матері дитини є її батьком. Тому при народженні дитини у зареєстрованому шлюбі не потрібна згода чоловіка матері дитини на запис її батьком. СК закріплює низку нових положень, пов'язаних зі встановленням походження дитини у разі розірвання шлюбу, визнання його недійсним та укладення матір'ю дитини повторного шлюбу. А саме, якщо батьки розлучилися, але після розірвання шлюбу не пройшло 10 місяців і дитина народилася, то вважається, що дитина походить від подружжя, згідно з ч. 2 ст. 122 СК. Роз'ясненню підлягає ще один аспект походження дитини від батьків, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, але спільно не проживають та фактично не перебувають у шлюбних відносинах. У такому разі при народженні дитини у такому шлюбі дружина та чоловік мають право подати до органу РАЦСу спільну заяву про невизнання чоловіка батьком дитини. У такому разі походження дитини визначається так само, як при народженні дитини матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду (ч. З ст. 122, ч.1ст.135СК).

Кожен з нас в своєму житті намагається планувати свої дії та побажання, але іноді життя підносить несподівані сюрпризи. Так, ст. 124 СК закріплює низку нових положень про визнання батьківства у разі розірвання шлюбу, визнання його недійсним і при укладенні матір'ю дитини повторного шлюбу з іншим чоловіком. Якщо так трапилось, що дитина народилась до спливу 10 місяців після розірвання шлюбу, але після реєстрації повторного шлюбу матір'ю дитини, то вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі. Це положення може бути спростоване у судовому порядку, якщо попередній чоловік матері дитини хоче визнати себе батьком дитини, або при наявності спільної заяви попереднього чоловіка з чоловіком матері дитини у повторному шлюбі при згоді матері дитини.

Loading...

 
 

Цікаве