WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Відшкодування матеріальної шкоди у кримінальному процесі - Курсова робота

Відшкодування матеріальної шкоди у кримінальному процесі - Курсова робота

У проекті зазначеного Закону передбачаються два види відшкодування шкоди потерпілим: при розкритих і нерозкритих злочинах. У першому випадку (стаття 14 проекту) Фонд гарантує відшкодування збитку в розмірі 30 % від загальної суми, визначеної вироком. Частина суми, що залишилася невідшкодованою, повинна бути виплачена протягом року.

Підставою для відшкодування шкоди при нерозкритих злочинах, або коли злочинець переховується від слідства і суду, є постанова органу розслідування про призупинення кримінальної справи. Відповідно до частин першої-другої статті 18 проекту Закону, Фонд також гарантує відшкодування збитку в розмірі 30% від загальної суми, визначеної постановою слідчого чи суду. Решта суми виплачується потерпілому протягом 2-х років. Схожою є висловлена в юридичній літературі пропозиція В.Тертишника і О. Тертишника. Вони вважають, що держава має взяти на себе обов'язок часткового відшкодування зі спеціального фонду шкоди, заподіяної потерпілому злочином, а після розкриття злочину шляхом регресного позову відшкодовувати свої витрати за рахунок засудженого. Крім того, слушною є пропозиція цих авторів зафіксувати у КПК положення, згідно з яким "...усі цінності, які знаходилися у власності обвинуваченого й були вилучені при провадженні у справі, або цінності, на які накладено арешт, а в передбачених законом випадках і застава- використовуються, в першу чергу, для відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди"[36,с.53].

Зазначеним законопроектом "Про відшкодування громадянам матеріального збитку, заподіяного злочинами" вперше за роки незалежності України започатковано спробу вирішити дане складне питання з метою відшкодування збитків потерпілим протягом максимум 2-х років. Однак даний законопроект, поданий ще у вересні 2001 року, донині не включений до порядку денного засідань Верховної Ради України.

Висновок.

У боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями важлива роль належить кримінально-процесуальному закону. Його положення направлені на створення майнових перепон незаконному і безпідставному використанню об'єктів усіх форм власності , забезпечення повернення майна потерпілому чи відшкодування завданої шкоди.

Захист порушеного суб'єктивного права може здійснюватись не лише за допомогою цивільного законодавства, але і кримінального та адміністративного. Це захист життя , здоров'я , права власності , честі та гідності та деякі інші .

У випадках відшкодування шкоди, завданої злочином , протиправне діяння набуває нового якісного стану, відображаючи не лише невідповідність поведінки правовим нормам, але і являється одночасно суспільно–небезпечним , тобто завдає шкоди громадянському суспільству і правовій державі .

Саме суспільна небезпечність поведінки особи, яка завдала шкоди, визначає кримінально процесуальний спосіб вирішення значної кількості питань пов'язаних із доказуванням та доказами , суб'єктами відповідальності, забезпеченням цивільного позову у кримінальній справі та інші. Причому особливості кримінально – процесуальної форми відшкодування шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням, відслідковується до порушення кримінальної справи і при її закритті у ході розслідування .

Кримінальні та адміністративні закони захищають порушене право шляхом покарання винного. У ст.50 КК України зазначено , що покарання є заходом примусу, що застосовується до особи , визнаної винної у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому законом обмежені прав і свобод засудженого. Поряд з цим кримінальне законодавство для відновлення майнових та особистих немайнових прав використовує цивільно–правові способи захисту .

Слідчий повинен враховувати зазначені особливості у своїй діяльності , пов'язаних із захистом цивільних прав від злочинних посягань .

Таким чином, аналізуючи чинне кримінальне - процесуальне законодавство України щодо забезпечення відшкодування шкоди, яка сталася внаслідок злочину, ми доходимо висновку, що на сьогодні багато питань залишається невирішеними, тому висловлені пропозиції, сподіваюсь, сприятимуть усуненню певних прогалин

Саме тому, працівники досудового слідства повинні твердо засвоїти істину, що кожен винний повинен бути притягнутий до відповідальності , а спричинена злочином шкода повинна бути відшкодована у повному обсязі .

Список використаної літератури :

  1. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М., 1958.

  2. Кузнецова Н. Ф. Значение преступных последствий . – М., 1958.

  3. Махлин А.С. Последствия преступления.- М ., 1969.

  4. Алексеев С.С. Проблемы теории права : Курс лекцый. – Свердловск , 1972. – Т.1

  5. Мазалов А. Г. Гражданский иск в уголовном процессе. – М., 1972..

  6. Зинатулин З.З. Возмещение материального ущерба вуголовном процессе – Казань , 1974 .

  7. Понарін В.А. Захист майнових прав особи у кримінальному поцесі Росії .-Вороніж 1994.

  8. М.І. Мельник , М.І. Хавронюк. Науково – практичний коментар Кримінального кодексу України .

  9. Азаров В.А. Добровільне відшкодування у кримінальному процесі матеріальних збитків, завданих злочином. – Волгоград. – 1990.

  10. Даев В.Г. современные проблемы гражданского иска в уголовном процессе . – Л.,1972.

  11. Божьев В.П. Гражданский иск в уголовном деле и приминение гражданского процессуального права // сов. Государство и право. – 1986 . - № 8

  12. Мазалов А. Г. Гражданский иск в уголовном процессе // Проблемы кодификацыи уголовного – процесуального права .- 1987.

  13. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве.–К.–1989.

  14. Тертишник В.М. Науково – практичний коментар кримінально – процесуального кодексу України. – К. – 2001.

  15. Савицький В.М. , Потеружа І.І. Потерпілий у радянському кримінапьному процесі. – М. – 1963.

  16. Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України– К. – 1998.

  17. Малеїн П. С. Про моральну шкоду // Держава і право . – 1993. – № 3.

  18. Дубрівний В.А. Потерпілий попередньому слідстві у радянському кримінальному процесі. – Саратов. – 1996.

  19. Наріжний С. Відшкодування моральної шкоди , завданого потерпілим: кримінаьно – процесуальні аспекти. // Російська юстиція . – 1996. – № 9.

  20. Паліюк В. П. Моральна (немайнова) шкода. – К. – 1999.

  21. Клименко Я. Відшкодування моральної шкоди у кримінальному процесі. // Право України . – 2000. – №6.

  22. Постанова № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. "

  23. Відшкодування матеріальної і мораьної шкоди та компенсаційні виплати :нормативні акти , роз'яснення , комкнтарі . – К. – 1998.

  24. Єрделевський А.Й. Критерії і метод оцінкирозміру компенсації моральної шкоди .// Держава і право. –1997. – № 4.

  25. Постановою ПВС України №13 від 25.12.92 та №12 від 3.12.97 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна."

26. Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28 вересня 1996 р. // Урядовий кур'єр. - 1996. - 14 листопада.

27. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан: Науч.-практич. изд. - К.: Юринком Интер, 1999. - 448 с.

28. Бойко В.Ф. Гарантовані Конституцією України права і свободи людини мають надійно захищатися незалежним, компетентним і неупередженим судом // Вісник Верховного Суду України. - 1999. - № 1.- С. 5-8.

29. Тимошенко Б.Ф. Защита прав потерпевшего в уголовном судопроизводстве и права человека // Прокурорская и следственная практика. – М., 1997.– № 1. – С. 84-89.

30. Любичева С.Ф. Некоторые проблемы защиты прав потерпевших // Прокурорская и следственная практика. – М., 1997. – № 3. – С. 79-87.

31. Козаченко І.П. Охоронна і захисна функції оперативно-розшукової діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 1. – С. 87-100.

32. Грохольський В.Л. Деякі проблеми реалізації конституційних прав, свобод і гарантій людини й громадянина на сучасному етапі // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 2. – С. 107-110.

33. Ведерникова О.Фонд для жертв преступлений // Соц. законность. – 1990. – № 11. – С. 25-28.

34. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.

35. Кучинська О.П. Законодавчо захистити права потерпілих // Право України. – 1996. – № 7. – С. 53-54, 57.

36. Тертишник В., Тертишник О. Захист прав потерпілого в умовах змагального судочинства // Вісник прокуратури. - 2003. - № 3. - С. 50-55.

Loading...

 
 

Цікаве