WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Відповідальність за податкове правопорушення - Курсова робота

Відповідальність за податкове правопорушення - Курсова робота

Таким чином, юридична конструкція складу податкового правопорушення має велике значення для правозастосовчої діяльності і кваліфікації порушень податкового законодавства. Тільки встановлення в поводженні особи всіх ознак складу правопорушення дозволяє кваліфікувати це поводження як правопорушення і покласти на особу відповідні міри відповідальності.

Об'єктом правопорушення є суспільні відносини, регульовані й охоронювані законом. У сфері податкового права такими відносинами є відносини, що регулюють встановлений порядок реалізації податкового обов'язку платником податків, порядок вирахування, сплати, стягування податків, податкової звітності і податкового контролю. Фактично об'єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес формування централізованих грошових фондів.

При характеристиці об'єкта правопорушення необхідно виходити з визначеного двостороннього підходу до оцінки об'єкта. З одного боку, мова йде про внутрішній об'єкт (фактично, суспільних відносинах, на які спрямоване посягання). З іншого боку, мається на увазі зовнішній об'єкт (сукупність правових норм, що порушуються,). Особливе значення це здобуває в публічних галузях права, оскільки регулюється блок найбільш важливих відносин специфічними нормами, своєрідними методами, в основі яких лежать владні розпорядження. Ґрунтуючись на подібних підходах, ряд авторів виділяє загальний об'єкт податкового правопорушення і спеціальний об'єкт. Спостерігається і більш детальна класифікація об'єктів податкових правопорушень.

Об'єктивна сторона правопорушення показує його зовнішнє вираження. Зміст об'єктивної сторони утворюють протиправне діяння, його суспільно шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали. Об'єктивна сторона податкового правопорушення характеризується протиправністю дії (бездіяльності) суб'єкта, за яке встановлена юридична відповідальність. Цей елемент складу податкового правопорушення характеризує зовнішні прояви правопорушення в об'єктивній дійсності (момент здійснення (закінчення) правопорушення, спосіб, повторність і т.д.).

Система категорій, що охоплюють складне поняття об'єктивної сторони податкового правопорушення, припускає комплекс ознак, що характеризують зовнішні прояви правопорушення в об'єктивній дійсності формування і реалізація податкового обов'язку. Зміст правопорушення пов'язується з його суспільною небезпечністю, шкідливістю діяння.

Об'єктивна сторона – це протиправні дії чи бездіяльність суб'єкта податкових правовідносин, які виражаються в:

  • неналежному веденні або відсутності обліку доходів і витрат;

  • ухиленні від сплати податку та іншого обов'язкового платежу;

  • приховуванні або заниженні об'єкта оподаткування;

  • несвоєчасній сплаті обов'язкових платежів;

  • неподанні або несвоєчасному поданні до органів стягнення декларацій, звітів, розрахунків та іншої документації, пов'язаної з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів;

  • неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на сплату обов'язкових платежів;

  • недопущенні до обстеження приміщень, які використовуються для отримання доходів, утримання об'єктів оподаткування та документації, пов'язаної з оподаткуванням, архівів та касових приміщень посадовими особами органів оподаткування;

  • відсутності касових апаратів і лічильників там де є обов'язкова вимога щодо їх наявності.

Для органів податкової служби та їх посадових осіб об'єктивну сторону складають:

  • безпідставне завищення об'єкта оподаткування за результатами перевірки платника;

  • нанесення збитків платнику податків;

  • несвоєчасне виконання банками платіжних доручень;

  • неповідомлення податкових органів про відкриття рахунку платнику податку.

Суб'єктом правопорушення визнається особа, що досягла віку з якого настає юридична відповідальність.

Суб'єктами можуть бути:

  • посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, на котрих покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів (керівники підприємств та організацій, їхні заступники, головні бухгалтери і посадові особи бухгалтерій);

  • будь-які громадяни, в тому числі й громадяни-підприємці, котрі зобов'язані подавати до податкових адміністрацій декларації про прибутки чи сплачувати обов'язкові платежі, збори.

Існує й інша класифікація суб'єктів податкового правопорушення:

  • платники податку – фізичні і юридичні особи, на яких законом покладено обов'язок по сплаті обов'язкових платежів, посадові особи юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів;

  • органи стягнення та їх посадові особи – податкові, митні органи, органи пенсійного фонду та інші державні органи, уповноважені стягувати обов'язкові платежі;

  • особи, які сприяють сплаті податків – банки, підприємства зв'язку, податкові агенти.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризує внутрішню сторону правопорушення (на відміну від об'єктивної сторони, що деталізує зовнішній прояв правопорушення), що відбиває індивідуальну волю особи, спрямований на досягнення визначених цілей, що конкретизує психічні процеси, що відбуваються в його свідомості. Із суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини (психічним відношенням особи до вчиненого). Ступінь її разом з мотивом, метою правопорушення залежить від характеру оцінки правопорушником своїх діянь, передбачення суспільно небезпечних наслідків цього.

Усяке правопорушення характеризується виною, що визначає міру суб'єктивності діяння, — від яскраво вираженого прямого умислу до необережності. Основна маса податкових правопорушень пов'язана з приховуванням або заниженням податкових зобов'язань. При цьому необхідно враховувати, що приховування не може бути ненавмисним, тоді як заниження може носити ненавмисний характер (унаслідок тієї ж бухгалтерської описки). Необхідно мати на увазі, що в такій ситуації в справах про податкове правопорушення доведенню підлягає як сам факт податкового правопорушення, так і ступінь вини суб'єкта правопорушення (який може не збігатися з платником податків).

Вина є необхідною умовою для застосування кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності

Для фінансових санкцій або фінансової відповідальності достатньо лише факту порушення правових норм як з наявністю вини, так і без неї.

Характеризуючи податкове правопорушення, важливо врахувати визначений комплексний, стиковий характер норм. Не всі дії посадових осіб при податковому обліку, інших формах організації оподатковування можуть утворити склад податкового правопорушення. До податкового відносяться тільки ті правопорушення, що стосуються податкової системи, безпосередньо оподатковування. Наприклад, представлення посадовими особами документів, що незаконно змінюють податковий обов'язок, розглядається як посадове, а не податкове правопорушення.

2.3. Класифікація податкових правопорушень

Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями.

а) в залежності від об'єкта:

  • приховування доходу;

  • заниження доходу;

  • відсутність обліку об'єкта оподатковування або ведення його обліку з порушенням установленого порядку;

  • несвоєчасна сплата податку;

  • непредставлення документів і іншої інформації і т.д.;

б) у залежності від спрямованості діянь:

  • правопорушення проти системи податків;

  • правопорушення проти прав і свобод платників податків;

  • правопорушення проти порядку ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності;

  • правопорушення проти контрольних функцій податкових органів і т.д.;

в) у залежності від характеру санкцій і галузей, них регулюючих:

  • кримінальна;

  • адміністративна;

  • дисциплінарна;

  • фінансова.

г) в залежності від ступеня суспільної небезпеки:

  • податкові злочини;

  • податкові проступки.

В основі класифікації податкових правопорушень лежать дві групи критеріїв, які дозволяють віднести конкретне правопорушення до визначеного виду.

1. Кількісні:

  • час відхилення, непредставлення звітності по податках і зборам;

  • розмір несплачених, прихованих сум податків, зборів.

2. Якісні — обставини, що характеризують суспільну небезпечність правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій області законодавець звичайно виділяє форму вини. Так, навмисне непредставлення, відхилення від подачі податкової декларації карається відповідно до кримінального законодавства. Ненавмисне (через недбайливість і т.д.) - допускає більш м'які санкції.

3. Відповідальність за порушення податкового законодавства

Loading...

 
 

Цікаве