WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Виробництво по справах про адміністративні правопорушення - Курсова робота

Виробництво по справах про адміністративні правопорушення - Курсова робота

2.4. Оскарження й опротестування постанов по справах про адміністративні правопорушення.

1. Підстави і порядок оскарження й опротестування постанов по справах про адміністративні правопорушення є факультативною стадією виробництва по таких справах. Правом оскарження наділені особи, у відношенні яких виносяться постанови, а також потерпілі. Встановлено альтернативні шляхи подачі скарг — у порядку виробництва по справах про адміністративні правопорушення (інакше це називається оскарженням в адміністративному порядку) або в судовому порядку. Для оскарження постанови по деяких категоріях справ про адміністративні правопорушення шлях оскарження постанови визначається в залежності від виду накладеного адміністративного стягнення (попередження, позбавлення спеціального права, наданого громадянинові) установлений двоступеневий (інстанційний) порядок — скарга спочатку підлягає розглядові вищим органом (вищестоящою посадовою особою) стосовно органа (посадовій особі), винесшему постанову, і тільки після цього може бути розглянутий у суді. Постанова суду оскарженню не підлягає.

Може бути оскаржена будь-яка постанова, у тому числі в частині накладення основного або додаткового стягнення, а також і постанова про припинення виробництва в справі про адміністративне правопорушення по передбаченим законом обставинам. Правоохоронні органи випробують визначені утруднення при розгляді скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення. Це зв'язується з тим, що адміністративно-процесуальні норми, що регламентують порядок здійснення виробництва на цій стадії, нечисленні і багато в чому не забезпечують правильний розгляд скарг і протестів.

2. Розгляд скарг на постанову по справах про адміністративні правопорушення в органах, повноважних виконувати такі дії, здійснюються в два етапи. Перший етап містить у собі підготовчі дії: перевірку підвідомчості скарги або протесту; вивчення справи і перевірку наявності в справі документів, зазначених в описі; витребування необхідних документів і прилучення їх до матеріалів справи; попередню бесіду з заявником (при необхідності цього); визначення часу і місця розгляду скарги; повідомлення учасників розгляду в справі (особи, у відношенні якого винесена постанова, що потерпіли або їхніх законних представників, прокурора, представника органа, винесшего постанову). Дотримання процедурно-процесуальних правил необхідно дотримувати і при безпосередньому розгляді скарги (протесту). Схему ведення процесу розгляду скарги (протесту) можна представити в такий спосіб:

  1. оголошення справи, підмета розглядові;

  2. оголошення складу колегіального органу (представлення посадової особи), що розглядає справа;

  3. роз'яснення учасникам їхніх прав і обов'язків;

  4. розгляд питання про можливості розгляду справи у відсутності кого-небудь з осіб, що не з'явилися;

  5. дозвіл клопотань (якщо вони заявлені);

  6. доповідь справи або змісту скарги (протесту прокурора);

  7. виступ учасників розгляду по скарзі;

  8. виступ адвоката;

  9. виступ прокурора з висновком або в підтримку протесту;

  10. закрита нарада колегіального органа або винесення постанови посадовою особою;

  11. оголошення прийнятого рішення, роз'яснення його змісту і порядку можливого подальшого виробництва в справі в адміністративному або в судовому порядку.

При розгляді скарг на постанову по справах про адміністративні провини треба з'ясувати наступне: чи досить для прийняття обґрунтованого і правильного рішення в матеріалах справи даних; чи не утримується в діях притягнутого до адміністративної відповідальності особи ознак злочину; які слід ужити заходів по усуненню причин і умов, що сприяють здійсненню правопорушення. При перевірці правильності оскарженої постанови в справі про адміністративне правопорушення правомочні органи (посадові особи) вправі вийти і за межі скарги. Іншими словами, при розгляді скарг і протестів справа перевіряється в повному обсязі, як в оскарженій (опротестованої) частини, так і в не оскарженій. Орган (посадова особа), що розглядає скаргу або протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення, правомочний змінити юридичну кваліфікацію провини і застосувати адміністративне стягнення відповідно до належної статті КоАП. Однак така перекваліфікація можлива тільки у випадках, якщо це не зв'язано з посиленням накладеного стягнення (при розгляді скарги особи, притягнутого до адміністративної відповідальності), і якщо це не волоче зміну підвідомчості розгляду справи і скарги. При зміні юридичної кваліфікації адміністративного правопорушення, що волоче зміну підвідомчості розгляду справи і скарги, постанова в справі скасовується, і справа направляється компетентному органові (посадовій особі) на нове розслідування.

ВИСНОВКИ

У результаті знайомства з дослідженням в області виробництва по справах про адміністративні правопорушення можна зробити наступні висновки.

В області права поняття процесу нерозривно зв'язано з розглядом суперечки, а при виробництві по справах про адміністративні правопорушення спор у правовому змісті відсутній. При відсутності суперечки державний орган (посадова особа) діє в рамках не юридичного процесу, а матеріально-правовій процедури його функціонування.

Самостійність виробництва по справах про адміністративні правопорушення обумовлюється як мінімум двома причинами: 1) специфікою матерії, що розбираються: суперечки з відносин влади і примуса по своїй істоті далекі цивільному розглядові з його принципами усності, рівності сторін, змагальності, матеріального інтересу; 2) особливостями самого виробництва, що полягає, на думку багатьох його дослідників, у спрощеній процедурі. На мою думку, процедура не може бути спрощеної, але повинна бути адекватної для винесення відповідній правовій істині рішення, забезпечувати переконання громадян у правильності застосування до них правил, установлених державою.

Серед особливостей виробництва по справах про адміністративні правопорушення можна назвати наступні: 1) покладання часу доказу на владну сторону адміністративного процесу, на відміну від традиційного процесу; 2) можливість і усного, і письмового ведення справи, дозвіл справи у відсутності відповідача, відсутність багатьох твердих правил цивільного і карного процесів; 3) виробництво по справах про адміністративних правопорушень — це квазісудебна діяльність; 4) у виробництві по справах про адміністративні правопорушення беруть участь два суб'єкти, а не як у цивільному процесі; 5) публічний характер правопорушень, що викликають спор.

У даній курсовій роботі були викладені основні принципи й елементи виробництва по справах про адміністративні правопорушення на компілятивній основі. Глибокий і всебічний їхній аналіз авторові важко було провести у виді відсутності знань в області методології адміністративно-правових досліджень. Багато питань залишилися поза зоною уваги, але основні підходи до висвітлення проблематики виробництва по справах про адміністративні правопорушення були покладені в основу даної роботи.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституция Украины (в редакции от 26 июня 1996 г.)

  2. Гражданский процессуальный кодекс Украины (по состоянию на 1 сентября 1998 г.) "Правовісник" № 3 (6), 1998 г.

  3. Гражданское право Украины "Вентури", К., 1997 г.

  4. М.Й. Штефан "Цивільний процес" К., "Ин Юре", 1997 г.

  5. Антонов А.П. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (по материалам "Лазаревских чтений") // Государство и право.— 1998.—№8.— С.5-33.

  6. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях — М., 1989.

  7. Лория В.А. Административно-правовая деятельность и виды административных производств // Советское государство и право.— 1978.— №1.— С.119.

  8. Масленников М.Я. Производство по делам об административных правонарушениях.— М., 1994.

  9. Масленников М.Я. Порядок применения административных взысканий. Практическое руководство.— Тверь: Изд-во "Прометей", 1995.

  10. Матвеенков А.С. Производство по делам об административных правонарушениях — Караганда, 1989.

  11. Наймаловский А.С. Упрощенное производство по делам об административных правонарушениях, осуществляемое органами внутренних дел (милиции) / Автореф. дис.... канд. юрид. наук.— М., 1994.— С.10-22.

  12. Панова И.В. Актуальные проблемы административного процесса в Украине / Автореф. дис....докт. юрид наук — Киев, 2000.

  13. Производство по делам об административных правонарушениях — Свердловск, 1980.

  14. Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Проблемы теории.— Воронеж, 1988.

  15. Тищенко Н.М. Правовой статус субъектов производства по делам об административных правонарушениях / Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.— Харьков, 1988.— С.13.

  16. Фефилова В.Ф. Классификация административных производств. Производство по делам об административных правонарушениях в органах внутренних дел.— Киев, 1983.

  17. Якимов А.Ю. Административно-юрисдикционный процесс и административно-юрисдикционное производство // Государство и право.— 1999.— №3.— С.5-11.

1

2

i

Loading...

 
 

Цікаве