WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Виконавче провадження як заключна стадія господарського судового процесу - Курсова робота

Виконавче провадження як заключна стадія господарського судового процесу - Курсова робота

Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.

Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати:

1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;

2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);

4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;

5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вказаних вимог розглядаються начальником органу державної виконавчої служби у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Висновки

Виконавче провадження – завершальна стадія господарського судового процесу. Воно також завершує все господарське провадження і є метою, заради якої розпочинається судочинство. Взагалі всі норми Господарського процесуального кодексу, зокрема ті, які стосуються судового виконання, є логічними і врегульовують найважливіші питання цієї стадії процесу. Чітко визначені органи примусового виконання, суб'єкти, їх процесуальні права і обов'язки, підстави виконання, виконавчі документи, процесуальні строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання та інші. Але мені хотілося б подивитись на цю специфічну стадію цивільного та господарського провадження через призму застосування положень законодавства України про виконавче провадження на практиці.

На жаль, виконання судових рішень дуже часто супроводжується затягуванням, порушенням строків виконання, недостатньою компетентністю державних виконавців. Трапляються випадки коли судові рішення зовсім не виконуються. Невиконання або неналежне виконання рішень суду є причиною незадоволення діяльністю судової влади в цілому з боку громадян та юридичних осіб, які звертаються до суду за захистом своїх законних прав та інтересів. Це також призводить до підриву авторитету судової влади та зводить нанівець всі спроби держави зробити судовий захист прав, свобод та інтересів громадян універсальним. Такий стан речей непокоїть і потребує реформування нині існуючого механізму виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Влітку 2009 року в Україні почули критику ради Європи про незадовільний стан справ із виконанням рішень судів. З цього приводу екс-міністр юстиції Микола Оніщук розповів про наміри свого відомства виправити ситуацію. Міністр ініціює зміни до законодавства і закликає Верховний Суд узагальнити практику порушення справ за невиконання судових рішень. Європейський суд з прав людини щороку отримує в середньому 4,5 тисячі справ українських громадян. З них близько сотні рішень виноситься на користь позивачів. "За період з 2001 по 2009 роки Європейський суд з прав людини розглянув і постановив 550 рішень, – повідомив міністр. – Це рішення, де відповідачем є Україна". Більшість заяв стосуються двох питань, а саме: тривале невиконання рішень українських судів та затягування слідства або судового розгляду.

Отже, через недосконалість законодавства підприємства деяких галузей, зокрема паливно-енергетичного комплексу, можуть дозволити собі зволікати із виконанням відповідних судових рішень.

До ВРУ поданий новий проект закону "Про виконавче впровадження", який передбачає додаткові заходи, які можна застосувати до керівників підприємств і всіх тих, в компетенції кого є виплата заробітної плати, у вигляді адміністративного арешту.

Також необхідно узагальнити судову практику щодо порушення кримінальних справ за невиконання судових рішень, більш активно застосовувати заборону виїзду за кордон посадовим особам і керівникам підприємств, які добровільно не виконують рішення судів. А насамперед треба розширити права судових виконавців, тому, що зараз виконавці фактично позбавлені можливості ефективно вплинути на боржника і змусити виконати вчасно рішення суду.

Я переконана, що запропоновані заходи мають позитивно вплинути на стан справ із виконанням судових рішень. Проте докорінно змінити ситуацію в Україні може лише повномасштабна реформа судочинства.

Література

  1. Конституція України від 25.06. 1996 р. № 254к/96-ВР

  2. Господарський процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991 № 1798-XII

  3. Закон України "Про державну виконавчу службу" від 24.03. 1998 р. № 202/98-ВР

  4. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 року N 606-XIV

  5. Закон України "Про заставу" від 2.10 1992 р. №2654-ХІІ

  6. Закон України "Про державну службу" вiд 16.12.1993 № 3723-XII

  7. Закон України "Про звернення громадян" вiд 02.10.1996 № 393/96-ВР

  8. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5

  9. Наказ МВС і МЮ України "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів" від 25.06. 2002 N 607/56/5

  10. Наказ МЮ України "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень" від 20.05. 2003 N 43/5

  11. Наказ МЮ України "Про затвердження Примірного положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі" від 12.06. 2007 № 384/5

  12. Наказ МЮ України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" N 68/5 від 27.10.99

  13. Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.

  14. Фуpса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навч. посіб. - К., 2002. - С.111.

  15. Білоусов Ю.В., Виконавче провадження. Навчальний посібник (рек. МОН України), Издательство: Прецедент, c. 192, 2004 г.

  16. Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. - 224 с.

  17. Роїна О.М. Господарський процес. Практичний посібник, Издательство: КНТ, с. 180, 2007 г.

  18. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права України: Навчальний посібник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2003. - 220 с.

  19. Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (www.zakon.rada.gov.ua)

  20. Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України (www.minjust.gov.ua)

  21. Карпеев О.В Хозяйственное производство на Украине // "Юрист" №8 2002, 64с.

  22. Вісник господарського судочинства, № 6, 2008, С. 145--149.

1 Ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України, www.zakon.rada.gov.ua

1 Ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 року N 606-XIV, www.minjust.gov.ua

1 Балюк І. А. Господарське процесуальне право: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. - 224 с.

1 Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження",

1 Білоусов Ю.В., Виконавче провадження. Навчальний посібник (рек. МОН України), Издательство: Прецедент, c. 192, 2004 г.

1 Білоусов Ю.В., Виконавче провадження. Навчальний посібник (рек. МОН України), Издательство: Прецедент, c. 192, 2004 г.

1 Фуpса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навч. посіб. - К., 2002. - С.111.

1 - Роїна О.М. Господарський процес. Практичний посібник, Издательство: КНТ, с. 180, 2007 г.

1 Господарський процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991 № 1798-XII

Loading...

 
 

Цікаве