WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Виконавче провадження - Курсова робота

Виконавче провадження - Курсова робота

Принцип диспозитивності надає можливість сторонам вільно розпоряджатися своїми правами у виконавчому провадженні і цим самим активно впливати на його розвиток. Виконавче провадження може бути відкрите, відкладене, зупинене, закрите, закінчене за заявою стягувача або його представника при наявності відповідних повноважень (п. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 32, статті 35, 37, 39 Закону).

Відповідно до принципу процесуальної рівноправності сторони мають рівні можливості для реалізації своїх прав і обов'язків у виконавчому провадженні. Цей принцип є відображенням встановленого ст. 24 Конституції України загальноправового принципу рівності конституційних прав і свобод громадян та рівності їх перед законом.

У виконавчому провадженні зазначений принцип реалізується незалежно від походження сторін, їх соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, виду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Принцип доступності забезпечує сторонам та іншим заінтересованим особам у встановленому законом порядку вільний доступ до виконавчого провадження особисто чи через представника. Виконавчі дії органів державної виконавчої служби провадяться безкоштовно. Сторони несуть тільки деякі витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, що забезпечують примусове виконання (ст. 45 Закону). Виконавче провадження провадиться державною мовою з використанням у встановленому порядку інших мов національних меншин України (ст. 10 Конституції). Державний виконавець або сторони можуть запросити перекладача (ст. 15 Закону).

Гласність виконавчого провадження надає можливість сторонам і їх представникам знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, бути присутніми при вчиненні виконавчих дій, виконавчі дії провадяться в присутності понятих. Наслідки виконавчого провадження можуть бути висвітлені в пресі, по радіо, на телебаченні тощо. Гласність діє при проведенні публічних торгів, здійснюваних для реалізації майна боржника, на яке накладене стягнення. Але гласність не діє, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці, з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимне життя сторін та забезпечення таємниці усиновлення.

Важливою інформацією громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні є роз'яснення їм державним виконавцем їх прав відповідно до вимог Закону.

Встановлене нормативне правило покладає на державного виконавця обов'язок роз'яснити права особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій.

До осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні (учасників виконавчого провадження), належать, окрім державного виконавця, також сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, яким державний виконавець повинен роз'яснити їх права (ч. 1 ст. 10 Закону).

Державний виконавець зобов'язаний також роз'яснити права особам, які залучаються ним до проведення виконавчих дій, а саме понятим, працівникам органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому Законом.

Роз'яснити права зазначеним особам судовий виконавець повинен відповідно до Закону, тобто до ст. 29, якою встановлений їх перелік, та інших норм Закону "Про виконавче провадження".

Права експерта і спеціаліста мають бути роз'яснені відповідно до змісту ст. 14 Закону, перекладача - ст. 15 Закону, понятих - ст. 16 Закону.

Частиною 2 ст. 7 Закону на державного виконавця покладається обов'язок роз'яснити учасникам виконавчого провадження та особам, які залучаються до проведення виконавчих дій, тільки їх права. Але з метою забезпечення виконання виконавчих дій ч. 4 ст. 29 Закону покладає на учасників виконавчого провадження (ст. 14 на експерта і спеціаліста, ст. 15 - на перекладача, ст. 14 - на понятих) також певні обов'язки, зокрема, загальні - користуватися усіма наданими їм правами, які мають бути також роз'яснені цим особам державним виконавцем.

Закон не встановлює, яким чином та в якій частині виконавчого провадження мають бути роз'яснені права зазначеним особам, тому такі роз'яснення можливі в усній і письмовій формі (в постанові про залучення експертів і спеціалістів, перекладача, понятих) перед вчиненням виконавчих дій.

До гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні належить встановлене ч. 3 статті 7 право осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, на оскарження дій державного виконавця, його відмови від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з учиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця. Право на таке оскарження може бути реалізоване у порядку, встановленому цим Законом, зокрема статтями 17, 24, 26, 27, 32, 36, 37, 39 тощо.

Скарга може бути подана на ім'я начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження такого відділу, або до іншого суду згідно із законом (ст. 85 Закону).

Звернутися до суду зі скаргою мають право учасники виконавчого провадження (сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі) та особи, які залучаються до виконання дій державним виконавцем (поняті, працівники органів внутрішніх справ, опіки і піклування та інших органів), якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю виконавчої служби порушено їх права чи свободи. Суб'єкти права оскарження в цивільному процесі набувають правосуб'єктність заявника.

За результатами розгляду справи суд постановляє рішення про задоволення чи про відмову у задоволенні скарги. При встановленні обґрунтованості скарги суд визнає оскаржені рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника і усунути порушення або іншим шляхом поновлює його права чи свободи. За рішенням суду може бути допущене негайне виконання.

При встановленні судом, що оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє рішення про відмову у задоволенні скарги.

Статтею 8 Закону передбачений контроль і нагляд за законністю виконавчого провадження.

Встановлений контроль за законністю виконавчого провадження носить адміністративний характер і здійснюється начальником відділу державної виконавчої служби, в безпосередньому підпорядкуванні якого перебуває державний виконавець, а також здійснюється керівником вищестоящого органу.

До таких керівників, відповідно до ст. 10 Закону "Про державну виконавчу службу" належать керівники Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Їх контрольні функції спрямовуються на перевірку своєчасності, правильності і повноти виконання рішень державним виконавцем.

Своєчасність перевіряється дотриманням встановлених строків здійснення виконавчого провадження (ст. 25 Закону), строків відкриття виконавчого провадження (ст. 24 Закону), строків відкладення виконавчих дій (ст. 32 Закону), зупинення виконання (ст. 36 Закону), дотримання строків оскарження постанов державного виконавця та строків їх розгляду компетентними особами.

Правильність виконання рішень державним виконавцем перевіряється на підставі дотримання ним встановленого нормами Закону процесуального порядку вчинення виконавчих дій і застосування встановлених Законом і рішенням суду заходів примусового виконання, дотримання гарантій захисту прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні.

Повнота виконання визначається відповідністю стягнення предмету присудженого рішенням суду чи іншого юрисдикційного органу з його відображенням у виконавчому документі.

Перевіряється, чи стягнення на майно боржника звертаються в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання (ст. 50 Закону).

За дотриманням законності у виконавчому провадженні органами прокуратури здійснюється нагляд у передбаченому законом порядку (ч. 2 ст. 8 Закону). Нагляд прокурора у виконавчому провадженні спрямовується на захист прав громадян, інтересів держави, прав і інтересів державних підприємств і організацій. Він покликаний у межах своєї компетенції вживати заходи Щодо своєчасного і повного виконання судових рішень у справах за позовами прокурорів. З цією метою він може відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції і п. 2 ст. 18 Закону "Про виконавче провадження" подати заяву про відкриття виконавчого провадження.

На захист прав стягувача у виконавчому провадженні спрямоване правило ст. 86 Закону, за яким стягувач має право звертатися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. При цьому стягнувач звільняється від сплати державного мита.

Якщо при здійсненні виконавчого провадження державним виконавцем були заподіяні збитки громадянам чи юридичним особам, то такі підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому Законом.

Loading...

 
 

Цікаве