WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Вибір між патентною охороною та засекречуванням - Курсова робота

Вибір між патентною охороною та засекречуванням - Курсова робота

Можливість здійснювати контроль за дотриманням прав. Здійснювати контроль за патентними правами легше, ніж за правами на комерційну таємницю. Кожен патент точно встановлює обсяг прав на охоронювану інтелектуальну власність у відповідній формулі винаходу. Якщо є патент на товар або його складову частину, власник патенту може просто досліджувати наявні на ринку товари, щоб з'ясувати, чи порушують вони патент.

Про порушення прав щодо патентів на визначений спосіб виробництва товару довідатися набагато складніше, тому що найчастіше патентовласник не в змозі з'ясувати, в який спосіб було зроблено кінцевий продукт, наявний на ринку. І все ж таки патентне законодавство сприяє власникові патенту в здійсненні контролю за патентами на спосіб. Закон припускає, що має місце порушення прав на запатентований спосіб, якщо суд знайде, що цей товар, імовірно, був виготовлений запатентованим способом, а власник патенту робив розумні спроби, щоб визначити, який спосіб був насправді використаний у виробництві товару.

Комерційна таємниця зазвичай у деталях не визначається. Отже, процес аналізу товару на ринку, з метою визначення, чи використовує цю комерційну таємницю яка-небудь інша компанія, є ускладненішим. Навіть якщо комерційну таємницю використовують, Довести, що одна компанія нечесно заволоділа комерційною таємницею іншої компанії, часто буває неможливо.

Ризик втрати прав

Ризик втрати прав на комерційну таємницю на багато вищий за ризику втрати патентних прав. Права на засекречену інформацію можуть бути втрачені просто через ненавмисне розкриття. Одне випадкове розкриття таємниці з вини службовця може призвести до безповоротної втрати комерційної таємниці компанії. Комерційна таємниця може бути також загублена через незалежне розбирання товару.

Патент може бути втрачений тільки в тому разі, якщо пізніше він буде визнаний недійсним відповідно до закону. Будучи один раз виданим, патент протягом встановленого законом терміну вважається дійсним, якщо до патентного відомства продовжують надходити платежі за його підтримку. Однак наявність і обсяг патентних прав можуть бути оскаржені в суді або через спеціальні процедури повторної експертизи.

Законність патенту найчастіше піддається перевірці або при позові за фактом порушення, або при проведенні повторної експертизи. У разі позову за фактом порушення сторона, до якої пред'являється позов про порушення патенту, майже завжди будує свій захист на обґрунтуванні того, що патент позивача не дійсний. Такий захист здійснюється незалежно від доводів на користь того, що не було ніякого порушення. Сторона, обвинувачувана в порушенні, часто в агресивній формі висуває проти власника патенту зустрічний позов, домагаючись проведення повторної експертизи з обліком деяких заново виявлених зразків попередньої техніки (таких як інші патенти або публікації), яких не було в експерта під час первісної експертизи винаходу.

Патент може бути визнаний нездатним до відстоювання прав як законний інструмент, наприклад, через несплату вчасно мита на його підтримку або через невдачі в обстоюванні патентних прав у боротьбі проти іншого відомого порушника протягом певного часу. Під час патентного діловодства передбачається, що патент є дійсним. Спочатку власникові патенту не потрібно доводити його законність. Натомість обвинувачуваний у порушенні обтяжений доказом того, Що патент не дійсний. Власникові патенту необхідно лише довести, Що було порушення патенту.

На власниках комерційних таємниць споконвічно лежить додатковий тягар доведення їх існування. Якщо вони впорались із цим, то зобов'язані ще довести, що їхню комерційну таємницю було нечесно взято або привласнено.

Витрати на обстоювання прав. Якщо компанія-порушниця відмовляється придбати ліцензію або власник патенту вирішує не ліцензувати патент, то відстоювання патентних прав зазвичай передбачає судовий розгляд. Відстоювання патентних прав, як правило, дороге заняття. Складний характер технології, складності, що виникають із застосуванням законів про патентування, і величезний обсяг розслідувань, необхідних для виявлення відповідних фактів, - усе це сприяє тривалому й дорогому судовому розглядові. На розгляд можуть знадобитися роки, і позивач може понести істотні витрати на доказ того, що патент є законним і товар порушника йому шкодить. Тому позови про порушення патенту подаються, як правило, якщо обсяг угод, якими порушувалися права, перевищує прогнозовані судові витрати. Юридичний позов з відстоювання патентних прав цілком може викликати оплату гонорарів юристів і судових мит на рівні $1 000 000. Таких прикладів у світовій практиці чимало.

Відстоювання комерційної таємниці звичайно коштує дешевше. Оцінено, що в середньому судовий розгляд за позовом про складну технологічну комерційну таємницю коштує на одну-дві третини менше, ніж аналогічна справа про складну технологію, що містить патент.

Можливість впливати на порушника. Власник патенту може домогтися постанови суду про припинення діяльності, що порушує його права, а також може подати позов про відшкодування збитків, щоб компенсувати втрачені прибутки, і вже в крайньому випадку йому надається компенсація в сумі, що складає, в межах розумного, авторський гонорар із продажів (роялті). Крім того, якщо з'ясується, що компанія-порушниця свідомо й навмисно порушувала патентні права, суд може зажадати від неї відшкодування збитку, завданого правовласникові, У разі комерційної таємниці, якщо тільки власник доведе її існування, може бути визнаний факт дійсної крадіжки або, за певних обставин, факт наявності погрози крадіжки комерційної таємниці. Крім того, власник комерційної таємниці може подати позов про відшкодування збитків, яких зазнав у результаті дійсної втрати, спричиненої крадіжкою комерційної таємниці. Проте, на відміну від власників патенту, яким гарантована розумна сума відшкодування збитку, стягнута з порушників, власникам комерційних таємниць значно складніше домогтися гарантій відшкодування завданого збитку.

Чи є технологія піонерською. Якщо інновація є піонерською технологією, варто забезпечити патентну охорону. Патентні формули можуть бути доволі широкими, охоплюючи основні характеристики цієї піонерської технології. Якщо формули широкі за охопленням, то технології, розроблені іншими й засновані на запатентованій піонерській технології, будуть, найімовірніше, порушувати патентні права. Як приклад можна розглянути, яке значення мало одержання первісного патенту на перший кінескоп або на основну конструкцію транзистора, або на замінник цукру.

З іншого боку, якщо інновація є простим удосконаленням у якій-небудь переповненій технологічній галузі, патентна охорона може бути не настільки цінним. Отже, в цьому випадку охорона комерційною таємницею може стати більш економічним рішенням.

Чи готовий ринок. Якщо ринок не готовий для певної технології, не потрібно намагатися одержати патентну охорону негайно. У технологічних інноваціях, що далеко випереджають наявні на ринку товари, термін дії патентної охорони може закінчитися перш ніж ринок встигне за ними. Є безліч причин того, чому ринок відстає від технології. Наприклад, нова технологія може бути занадто дорогою, при цьому будуть доступні дешевші альтернативи. Товари (нові або старі), що необхідні для підтримки нової технології, можуть бути ще недостатньо адаптовані до неї. Кінцевий користувач може бути непідготовленим до того, щоб використовувати нову технологію без додаткових зусиль.

Якщо ринок не готовий, доцільніше зберегти нову технологію як комерційну таємницю та продовжити її доведення й удосконалення. Коли ринок буде готовим, можна спробувати одержати патентну охорону. Небезпека зволікання полягає в тому, що інші можуть забезпечити собі патентні права, випередивши того, хто зробив винахід раніше, тому що "секретний" винахід не може унеможливити патентоздатність "повторного винаходу", зробленого будь-ким іншим.

Потенціал ліцензування. І комерційні таємниці, і патенти можна продавати за ліцензійним договором іншим компаніям. Однак є одна істотна відмінність між ліцензіями на комерційну таємницю та патентні ліцензії. Патент може бути ліцензованим на термін, що не повинен перевищувати термін дії патенту. Комерційні таємниці можна ліцензувати на невизначений термін, навіть якщо Цей секрет пізніше відкривається світові.

Приклад. Зазначену відмінність можна проілюструвати справою про лістерин. Дж. Дж. Лоуренс, винахідник Listerme, ліцензував цю секретну формулу компанії "Warner-Lambert Pharmaceutical* (WL) у 1881 році в обмін на роялті від продажів лістерину. До 1949 року формула стала відомою громадськості, тому що була опублікована в багатьох професійних журналах. Компанія WL пред'явила судовий позов проти спадкоємців Дж. Дж. Лоуренса, заявляючи, що вона більше не зобов'язана сплачувати роялті за комерційну таємницю, що стала надбанням гласності. Суд прийняв рішення на користь спадкоємців Лоуренса і зобов'язав WL продовжувати виплати за використання лістерину доти, поки компанія реалізує цей продукт на ринку.

Можна припустити, на основі рішення суду, що й сьогодні, хоча пройшло вже понад 100 років після набуття чинності ліцензії на цю комерційну таємницю, компанія WL усе ще виплачує за використання ліцензії на лістерин. Тому термін дії ліцензій на комерційні таємниці не потрібно обмежувати, як у разі з ліцензіями. На практиці більшість ліцензіатів комерційних таємниць (компанії, що беруть ліцензію на секретну технологію) знають про наслідки, що описані в справі про лістерин. Тому сучасні ліцензіати, безумовно, не підуть на те, щоб допустити можливість невизначеного терміну дії ліцензії, яку беруть. Проте цей термін може бути тривалішим за термін дії патенту.

Loading...

 
 

Цікаве