WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Юридичний склад злочину - Курсова робота

Вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Юридичний склад злочину - Курсова робота

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 135 КК, якщо потерпілим є новонароджена дитина, необхідно відрізняти від умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу ж після пологів (ст. 117) за вольовим моментом: за ст. 117 ставлення матері до смерті новонародженої дитини може бути лише умисним (прямий чи непрямий умисел), а при завідомому залишенні новонародженої нею дитини без допомоги - лише необережним (як у вигляді злочинної недбалості, так і у вигляді злочинної самовпевненості). Відповідальність за наслідки, які стали результатом бездіяльності, може настати лише у тих випадках, коли людина повинна була і могла зробити те, у невиконанні чого її звинувачують, що і становить об'єктивну сторону складу злочину; з суб'єктивної сторони - особа повинна усвідомлювати свій обов'язок вчинити певні дії і можливість їх вчинити, а також передбачати, що у випадку вчинення певних дій наслідок у вигляді смерті буде відвернений.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 135 КК, є дві категорії осіб, які: 1) зобов'язані піклуватися про осіб, що перебувають у небезпечному для життя стані; 2) самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан1. Обов'язок піклуватися про осіб, що перебувають в небезпечному для життя стані, – перша умова відповідальності – може бути зумовлений законом чи іншим нормативним актом, договором, попередньою поведінкою особи, яка своїми діями поставила іншу особу в небезпечний для життя стан (делікт поставлення в небезпеку) тощо. М. Хавронюк наводить приклад, якщо мати одразу ж після пологів не годує новонароджену дитину або виносить її па мороз з умислом на заподіяння їй смерті, вона несе відповідальність за ст. 117 КК2. Така кваліфікація дій не є безспірною. Якщо ж у наведеній ситуації проаналізувати поведінку жінки, яка хоче позбавитись дитини, то може впинитись, що мати, народивши дитину, не годувавши її, винесла немовля на мороз. При цьому вся її поведінка була усвідомленою, тобто психологічний стан не був обумовлений пологами. Це означає, що жінка умисно (завідомо) створює ситуацію, небезпечну для життя новонародженої дитини, внаслідок якої сталася смерть останньої. Згідно з правилами кваліфікації дії цієї жінки-матері містять ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.

Отже, умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК) від завідомого залишення без допомоги матір'ю своєї новонародженої дитини, якщо такі дії спричинили смерть потерпілої (ч. 3 ст. 135 КК), відрізняється:

по-перше, це об'єктом злочину. Безпосереднім основним об'єктом злочину "Вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини" (ст. 117 КК) є життя людини, а злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК, – здоров'я і нормальний розвиток дітей, додатковим безпосереднім об'єктом є життя людини;

по-друге, за ознаками об'єктивної сторони, а саме способом посягання на життя новонародженої дитини: згідно зі ст. 117 посягання на життя може бути вчинено як діями, так і бездіяльністю, а відповідно до частин 2 і 3 ст. 135 - лише бездіяльністю;

по-третє, за ознаками суб'єктивної сторони, а саме вольовою ознакою, тобто ставленням винуватої до наслідків. За ст. 117 КК винувата бажала або свідомо припускала їх настання (умисна форма вини), а за ч. 3 ст. 135 КК — легковажно розраховувала на їх відвернення або взагалі не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (необережне ставлення до наслідків);

по-четверте, за суб'єктом злочину. В обох випадках суб'єктом виступає мати новонародженої дитини. Однак згідно зі ст. 117 КК вона перебуває в особливому психофізичному стані, обумовленому пологами, а у ч. 2 ст. 135 зазначено, що дії підпадають під ознаки цього складу злочину за умови, що мати не перебувала в обумовленому пологами стані1.

Відсутність посилання на особливий психофізичний стан жінки-породіллі під час пологів або відразу після пологів є алогічним, оскільки ч. 2 ст. 135 КК, у якій передбачена відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, та у разі, коли винна особа сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо ці дії вчинені матір'ю новонародженої дитини, чітко визначено, що кримінальна відповідальність за такі дії настає за умови, що матір не перебувала в обумовленому пологами стані. Для кваліфікації злочинних діянь має значення логічна категорія дедуктивного мислення. Так, ст. 117 КК не розкриває поняття "вбивство" - для цього слід звернутися до ч. 1 ст. 115 КК. Таке порівняльне тлумачення закону вимагається і в іншому випадку, коли є потреба в розгорнутому висновку (судженні) про вимоги законодавчої норми, зокрема необхідність з'ясувати доцільність посилання на стан жінки під час пологів або відразу після пологів. Порівняння санкцій дає підстави вважати, що ст. 117 КК (умисний злочин) передбачає набагато менше покарання, ніж ч. З ст. 135 КК, яка має складну (подвійну) форму вини. На нашу думку, законодавець виходив з позиції, що умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів буде кваліфікуватися за ст. 117 КК за умови, що мати перебувала в обумовленому пологами стані1.

Твердження про те, що санкція ст. 117 КК є меншою тому, що дитина прожила мало часу, не відчула страждань тощо, суперечить загальноприйнятій доктрині, в якій зазначено, що життя людини знаходиться під кримінально-правовою охороною незалежно від його тривалості і якості. Тому пропонується у диспозиції ст. 117 КК вказати на особливий стан жінки, який обумовлюється пологами. Виходячи з цього, поняття "відразу після пологів" може охоплювати певний проміжок часу, протягом якого жінка знаходиться в обумовленому пологами стані. Обґрунтовується висновок, що формалізація часового критерію - проміжку часу між народженням дитини і її вбивством, є недоцільною, і вирішувати питання про зміст ознаки "відразу після пологів" необхідно у кожному конкретному випадку окремо, враховуючи всі обставини справи.

ВИСНОВКИ

Отже, умисне вбивство відноситься до злочинів, які мають підвищену суспільну небезпеку. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Об'єктом злочину є життя новонародженої особи. Потерпілим від цього злочину може бути лише власна новонароджена дитина матері. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — посяганням на життя новонародженого; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті; 3) причинним зв'язком між вказаними, діянням та наслідками, а також 4) часом і певною обстановкою — це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів.

Суб'єктом злочину може бути лише мати потерпілої дитини, яка є осудною і на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини може бути вчинене у співучасті. Співвиконавець цього вбивства підлягає кримінальній відповідальності залежно від обставин справи за відповідною частиною ст. 115. Дії підбурювача і пособника кваліфікуються, відповідно, за ч. ч. 3 або 4 ст. 27 і ст. 117. Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв'язку з чим вона є обмежено осудною. Якщо умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини вчинено із заздалегідь обдуманим умислом, у т.ч. за взаємною згодою подружжя, вчинене слід кваліфікувати за п. 2 ч. 2 ст. 115, а за наявності підстав — і за іншим пунктом ч. 2 цієї статті.

Loading...

 
 

Цікаве