WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Бюджетна компетенція України та місцевих утворень - Курсова робота

Бюджетна компетенція України та місцевих утворень - Курсова робота

Правильна відповідь а)

2. Як поділяються видатки бюджету за формами бюджетного фінансування?

А) Постатейне, глобальне та змішане фінансування.

Б) Проектне та кошторисне фінансування.

В) Бюджетні кредити та бюджетні трансферти.

Г) Проектне і кошторисне фінансування, бюджетні трансферти.

Д) Бюджетні кредити, бюджетні трансферти, проектне і кошторисне фінансування.

Відповідь:

Фінансування державних видатків – це плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск грошових коштів, який виконується шляхом поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, проводиться мірою здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання функцій держави.

Нині використовуються наступні форми бюджетного фінансування: кошторисне; державне фінансування інвестицій; позики з бюджету державним підприємствам; державні дотації. Отже видатки бюджету за формами бюджетного фінансування – це бюджетні кредити, бюджетні трансферти, проектне і кошторисне фінансування.

Правильна відповідь д)

3. До видатків бюджету на управління належать:

А) державне управління, культура і мистецтво, правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави;

Б) засоби масової інформації;

В) державне управління, міжнародна діяльність, правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави;

Г) поповнення державних запасів і резервів;

Д) правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави, купівля озброєння та військової техніки;

Є) купівля озброєння та військової техніки.

Відповідь:

Поділ видатків залежно від суспільного призначення характеризує фінансове забезпечення економічної, соціальної, оборонної та управлінської функцій держави.

Відповідно до цього видатки бюджету спрямовуються:

- на економічну діяльність,

- соціальний захист населення,

- в соціальну сферу,

- оборону,

- управління,

- міжнародну діяльність,

- на обслуговування державного боргу.

Економічну функцію держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку, соціальну – видатки на соціальний захист населення, соціальне забезпечення та соціальну сферу, оборонну – на оборону, управлінську – на утримання управлінських структур (органи державної влади й управління, судові структури і прокуратура, правоохоронні органи і служба безпеки, митна і податкова служби) та на міжнародну діяльність.

Правильна відповідь а)

Задача

Під час проведення ревізій на одному з підприємств працівникам контрольно-ревізійного підрозділу було відмовлено в наданні відомостей про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, наявність вільних місць пославшись на те, що ці відомості є комерційною таємницею.

Чи правомірні дії керівництва підприємства?

Відповідь:

Комерційна таємниця – це є відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

Також відповідно до Цивільного Кодексу:

Комерційна таємниця – це інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Згідно ст.36 Господарського Кодексу відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, визначаються суб'єктом господарювання відповідно до законодавства. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", не можуть бути віднесені до комерційної таємниці:

    • установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;

    • інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

    • дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;

    • відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

    • документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

    • інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

    • документи про платоспроможність;

    • відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

    • відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Отже, дії керівництва підприємства є неправомірними, тому, що підприємства, установи та організації зобов'язані подавати перелічені відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.

Список літератури

  1. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року N 2542-III

  2. Господарський Кодекс від 16 січня 2003 року N 436-IV

  3. Конституція України. 28.06.1996. № 254 к/96-ВД.

  4. Цивільний Кодекс від 16 січня 2003 року N 435-IV

  5. Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78

  6. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р.

  7. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р.

  8. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР

  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 р. № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"

  10. Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П. Финансовое право: Учеб. пособие. — Харьков: Легас, 2003. — 360 с.

  11. Карасёва М. В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. — М.: Юристъ, 2000. — 256 с.

  12. Орлюк О. П. Фінансове право: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 528 с.

  13. Савченко Л. А., Цимбалюк А .В., Шкаруко В. Х. та ін. Фінансове право. К., 2002. — 150 с.

  14. Фінансове право: Підручник / Відпов. ред. Л. К. Воронова. — Харків: "Консум", 1999. — 496 с.

  15. Фінансове право: Курс лекцій / Під ред. В. А. Предборського. — К.: Правові джерела, 1998. — 318 с.

Loading...

 
 

Цікаве