WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Аналіз правового статусу законодавчої й місцевої влади Угорщини - Курсова робота

Аналіз правового статусу законодавчої й місцевої влади Угорщини - Курсова робота

Повноваження Національної Асамблеї починаються з моменту її першого засідання. Національна Асамблея може оголосити про свій розпуск навіть до спливу строку своїх повноважень. Президент Республіки, призначаючи день виборів, водночас може розпустити Національну Асамблею, якщо:

  1. Національна Асамблея протягом строку своїх повноважень виражала недовіру Уряду принаймні чотири рази за дванадцять місяців;

  2. після спливу строку повноважень Уряду Національна Асамблея не обирає особу, запропоновану Президентом Республіки на посаду Прем'єр-міністра, протягом сорока днів після першої персональної пропозиції.

Перед розпуском Національної Асамблеї Президент Республіки ознайомлюється з думкою Прем'єр-міністра, Голови Національної Асамблеї та лідерів груп представників партій, представлених у Національній Асамблеї.1

Протягом трьох місяців після припинення дії мандата через оголошення про саморозпуск та розпуск Національної Асамблеї обирається нова Національна Асамблея. Національна Асамблея продовжує виконувати свої функції до першого засідання нової Національної Асамблеї.

Під час кризового або надзвичайного стану саморозпуск та розпуск Національної Асамблеї недопустимий. Якщо строк повноважень Національної Асамблеї спливає під час кризового або надзвичайного стану, її мандат продовжується до закінчення кризового або надзвичайного стану. У випадку виникнення стану війни, небезпеки війни або надзвичайного стану Президент Республіки може скликати Національну Асамблею, яка оголосила про свій саморозпуск або була розпущена. Національна Асамблея приймає рішення про продовження строку своїх повноважень.

Цікавим для дослідження є питання щодо уповноважених Національної Асамблеї.

Уповноважений Національної Асамблеї з прав людини повинен розслідувати і збирати факти порушення конституційних прав і бути ініціатором загальних або часткових заходів, спрямованих на їх усунення.

Уповноважений Національної Асамблеї з прав національних та етнічних меншин наділений тими ж функціями, що й Уповноважений Національної Асамблеї з прав людини проте його діяльність поширюється на дещо іншу сферу – забезпечення прав національних та етнічних меншин. Його функції здійснює орган, до якого входить по одному представникові від кожної національної та етнічної групи, висунутому організаціями національних та етнічних меншин та обраному Національною Асамблеєю.

Заходи, до яких вдаються уповноважені Національної Асамблеї, у випадках, передбачених законом, можуть бути ініційовані будь-якою особою.

Уповноважені з прав людини і з прав національних та етнічних меншин обираються Національною Асамблеєю за пропозицією Президента Республіки двома третинами голосів представників. Для захисту певних конституційних прав Національна Асамблея може може також обирати спеціальних уповноважених.

Уповноважені Національної Асамблеї щорічно подають їй звіт про свою діяльність.

Для прийняття рішень щодо уповноважених вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.

РОЗДІЛ ІІ. ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ

Ст. 41 визначає, що територіальними одиницями Республіки Угорщина є столиця, округи, міста з правом обласного підпорядкування та общини. Столиця ( столицею Республіки Угорщина є Будапешт (ст. 72) ) поділяється на райони. Райони можуть утворюватися також у містах.

На відміну від багатьох європейських держав, в Угорщині діє двоступенева система адміністративно-територіального устрою, в якій відсутня проміжна ланка районого рівня між адміністративно-територіальною одиницею першого рівня (округ) та низовими ланками адміністративно-територіального поділу. Однак, на сьогодні, у відповідності до сучасних тенденцій регіоналізації в Європі та у зв'язку підготовкою до вступу в Європейський Союз, в Угорщині відбувається територіально-адміністративна реформа, наслідком якої маєстати утворення регіонів, до складу яких входитимуть області і міста зправами області, що означатиме повернення до традиційної триступеневої системи адміністративно-територіального устрою.1

Особливістю територіального організації Угорщини є відсутність на місцях представників центральної влади і достатньо широка компетенція місцевих органів самоврядування. Право на місцеве самоврядування мають об'єднання виборців у общинах, містах, столиці та її районах, а також в округах. Місцеве самоврядування є формою незалежного демократичного управління місцевими громадськими справами, формою здійснення місцевої влади в інтересах населення. Виборці здійснюють місцеве самоврядування через обрані ними представницькі органи або через місцеві референдуми. Члени органів місцевого самоврядування обираються строком на чотири роки.

Органи місцевого самоврядування згідно своїх поноважень:

  1. незалежно регулюють і керують муніципальними справами; їхні рішення мають бути перевірені на відповідність законодавству;

  2. здійснюють право власності щодо муніципального майна, незалежно розпоряджаються доходом муніципалітету та мають право вступати в ділові відносини на власний розсуд;

  3. наділяються правом мати свій власний дохід, необхідний їм для виконання своїх функцій, як визначено законом, а також мають державну підтримку,– відповідно до обсягу цих функцій;

  4. визначають вили і розміри місцевих податків;

  5. утворюють свою власну організацію та визначають порядок її функціонування;

  6. створюють символіку місцевого характеру та встановлюють місцеві нагороди і звання;

  7. виступають з ініціативами щодо справ місцевої общини, звертаючись до органів, уповноважених приймати рішення;

  8. об'єднуються з іншими органами місцевого самоврядування для спільного вирішення справ у межах своєї компетенції, співпрацювати з муніципалітетами в інших країнах та бути членами міжнародних організацій муніципалітетів.

У межах своїх повноважень органи місцевого самоврядування мають право видавати постанови, що не суперечать будь –яким правовим актам вищого порядку.1

Орган місцевого самоврядування очолюється мером. Представницький орган може обирати комітети та утворювати бюро. На підставі закону або урядової постанови, прийнятої згідно із законом, мер, крім своїх муніципальних обов'язків, може виконувати певні функції державної адміністрації. Закони або урядові постанови можуть визначати обов'язки державної адміністрації, повноваження муніципальних службовців та адміністративних посадових осіб бюро представницького органу. Для прийняття закону про муніципалітети вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї. Така сама кількість голосів вимагається для прийняття закону, що обмежує основні права муніципалітетів.

Основні права муніципалітетів рівні. Обо'язки муніципалітетів можуть бути різними. Права та обов'язки муніципалітетів визначаються законом, для їх правового захисту муніципалітети звертаються до Конституційного Суду.

Для повного висвітлення питання щодо державного устрою автор вважає доцільним звернути увагу також на державну символіку країни.

Державним гімном є вірш під назвою "Гімн" на слова Ференца Колчеї на музику Ференца Еркеля.

Прапор складається із трьох горизонтальних смуг однакової ширини червоного, білого і зеленого кольорів.

Гербом є щит, розділений на дві половини, із загостреною нижньою частиною. Одна половина покрита сімома червоними і срібними смугами. На червоному тлі другої половини зображено три зелені пагорби з короною, яка височить над вивищеним середнім погорбом і переходить у срібний патрісрший хрест. На верхівці щита розміщується Свята корона Угорщини.1

Для прийняття закону про герб та прапор Республіки Угорщина, а також про їх використання вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Лемак В.В. Східна Європа: нові конституційні системи – Ужгород, 1995., с. – 49 – 50.

  2. Панов А.В. Історія держави і права зарубіжнмх країн: навчальний посібник. – Ужгород, 2003, с.– 186.

  3. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид - во "Право", 1996. – с.338

  4. Конституцiйне право зарубiжних країн: Пiдручник. - К.: АртЕк, Вища шк., 2003.- 264 с.

2 Панов А. В. Історія держави і права зарубіжних країн: навчальний посібник. – Ужгород, 2003, с.– 184.

1 Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид - во "Право", 1996. –с.321 - 322.

1 Лемак В. В. Східна Європа: нові конституційні системи – Ужгород, 1995., с. – 49 – 50.

2 Панов А. В. Історія держави і права зарубіжнмх країн: навчальний посібник. – Ужгород, 2003, с.– 184.

1 Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид - во "Право", 1996. –с.314.

1 Лемак В. В. Східна Європа: нові конституційні системи – Ужгород, 1995., с. – 49 – 50.

1 Конституцiйне право зарубiжних країн: Пiдручник. - К.: АртЕк, Вища шк., 2007.- С. 64

1Панов А. В. Історія держави і права зарубіжнмх країн: навчальний посібник. – Ужгород, 2003, с.– 186.

1 Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид - во "Право", 1996. –с.328.

1 Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. Головатий. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид - во "Право", 1996. –с.338.

Loading...

 
 

Цікаве