WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Адміністративне право України - Курсова робота

Адміністративне право України - Курсова робота

• планування (визначення напрямків, цілей управлінської діяльності, засобів і засобів їхній досягнення);

• організації (формування системи управління, упорядкування управлінських відносин між суб'єктом і об'єктом управління);

• координації, регулювання та взаємодії, які здійснюються для досягнення загальних завдань управління;

• контролю і обліку.

Види соціального управління:

державне управління;

самоуправління;

громадське управління (управління об'єднаннями громадян);

управління у недержавному (приватному) секторі;

сімейне управління.

2. Поняття та особливості державного управління

Державне управління, у широкому змісті слова, - діяльність органів та установ усіх гілок влади (законодавчої, виконавчої і судової) з створення і здійснення регулюючих, організуючих і координуючих впливів на всі сфери суспільства з метою задоволення його потреб, які змінюються. (Н.Р. Ніжник) .

Державне управління, у вузькому змісті слова, - діяльність особливого роду, зміст якої полягає у виконанні правових актів шляхом різних форм організуючого впливу на суспільні явища та процеси. (В.Б. Авер'янов). Тобто ДУ – здійснення виконавчої влади.

Державне управління - це підзаконна, юридично-владна форма державної діяльності виконавчо-розпорядчого, організуючого характеру, здійснювана органами виконавчої влади і спрямована на реалізацію на основі чинного законодавства завдань та функцій держави щодо безпосереднього і оперативного керівництва економікою, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом у державі.

Місце і роль державного управління у суспільстві визначається наступними його характеристиками:

ДУ – конкретний вид діяльності щодо здійснення єдиної державної влади, що має функціональну та компетенційну специфіку, що відрізняє її від інших видів реалізації державної влади (законотворчість, судочинство);

ДУ – діяльність виконавчо-розпорядчого характеру. Основним її напрямком є виконання законів та підзаконних нормативних актів. Досягається ця мета використанням необхідних юридично-владних повноважень;

ДУ – прерогатива спеціальних суб'єктів, які узагальнено можна назвати виконавчо-розпорядчі органи державної влади або ОДУ;

ДУ – виконавча діяльність, що здійснюється в процесі безпосереднього і безперервного управління економічним, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом;

ДУ – підзаконна діяльність, що здійснюється "на підставі і на виконання закону";

Серед інших ознак державного управління виділяють його :

універсальність (всебічність);

офіційність;

вертикальність;

соціальну цілеспрямованість;

динамізм;

громадську активність в процесі його здійснення;

різноманітність правових та організаційних форм та ін.

Управлінський процес відбувається у певній послідовності, тобто становить собою послідовне здійснення його учасниками відповідних поетапних дій, які складають певні стадії (фази або цикли) управління. Управлінський процес носить циклічний характер.

Державне управління обов'язково містить три елементи: прийняття рішення, його виконання та контроль за його реалізацією.

3. Характеристика державної виконавчої влади

Одним з конституційних принципів правової, демократичної держави є принцип розподілу влад. Цей принцип розглядається як важлива гарантія від узурпації влади в руках однієї особи чи органу. Ця теорія передбачає наявність окремих видів державних органів, незалежних у своїй діяльності однин від одного, чітке розмежування їх функцій і повноважень, форм діяльності, їх відокремлення, взаємостримування та взаємоконтроль.

Сам термін "розподіл влади" є умовним, оскільки державна влада є єдиною, джерелом якої є народ.

Одна з головних цілей розподілу влад – ефективне функціонування державного механізму й кожної гілки влади, зокрема. Бо поділ і спеціалізація праці завжди ефективні.

Різні гілки влади повинні співробітничати між собою та доповнювати одна одну, залишаючись при цьому до певної міри незалежними, але маючи можливість впливати одна на одну. Кожна з гілок влади займає своє місце в системі державної влади і виконує тільки їй притаманні завдання та функції.

Не будемо впадати в дискусію яка з гілок влади є головною, першою і так далі. Лише зазначимо, що на сьогоднішній день виконавча влада є відносно самостійною гілкою єдиної державної влади в Україні.

Виконавчу владу можна визначити як відносно самостійну гілку єдиної державної влади, яка через управлінську діяльність своїх суб'єктів функціонально призначена організовувати і забезпечувати практичне виконання законів у різних сферах і галузях суспільного життя, тісно взаємодіючи з іншими гілками державної влади.

Виконавча влада – одна з 3 гілок влади, котра організовує і спрямовує внутрішню і зовнішню діяльність держави, забезпечує здійснення втіленої в законах волі суспільства, охорону прав і свобод людини (Політолог. енциклопедичний словник).

Виконавча влада – державна влада, яка передбачає наявність особливих ланок державного апарату, діяльність яких спрямована на реалізацію загальних норм, установлених суб'єктами законодавчої (представницької) влади з метою регулювання різних сторін суспільного життя (Полянський І.А. // Правоведение 1999/4).

Виконавча влада – це своєрідна галузь (сфера, вид) публічної влади, зміст якої складає діяльність органів державної влади по здійсненню управління як цілеспрямованого впливу на розвиток різних сфер суспільного буття шляхом реалізації їх владних повноважень методами і засобами, визначеними конституційним і, насамперед, адміністративним правом (Авер'янов В.Б.)

Виконавча влада – це широка сукупність державних органів та установ, що здійснюють владно-політичні та владно-адміністративні функції (Шаповал В.М. Вищі органи суч держави. К. 1995)

ОТЖЕ, виконавча влада – це, по-перше, певний напрям державної діяльності, який узагальнено визначається як державне управління, по-друге, сукупність або система органів, котрі здійснюють повноваження за змістом цієї діяльності.

Завданням виконавчої влади є:

створення належних умов для повноцінної реалізації громадянами своїх прав і свобод;

надання населенню різноманітних управлінських послуг;

своєрідний "внутрішній" контроль за виконанням "управлінськими органами" (ОВВ), їх посадовими особами, покладених на них обов'язків по забезпеченню прав і свобод людини;

вжиття заходів адміністративного реагування у випадках оскарження громадянами рішень та дій, що порушують їх права і свободи.

Основні функції виконавчої влади:

формування та реалізація політики, що знаходить своє відображення в державних програмах загальнодержавного та регіонального масштабів (наприклад, приватизація, демонополізація, інвестиційна, житлова, енергетична та ін);

встановлення та ефективна реалізація у життя правових та організаційних основ господарського життя (наприклад, державне стимулювання малого та середнього бізнесу, забезпечення рівності всіх форм власності, охорона прав споживачів, припинення монополізму та недобросовісної конкуренції);

управління підприємствами, установами, організаціями державного сектору;

регулювання функціонування різних об'єктів недержавного сектору;

координація функціонування націоналізованого та денаціоналізованого секторів господарського, соціально-культурного та адміністративно-політичного будівництва;

забезпечення реалізації прав (включаючи їх охорону) та обов'язків ФО таЮО у сфері державного управління;

здійснення державного контролю та нагляду за роботою керованої та регульованої сфер.

Як бачимо у функціях ВВ знаходять свій прямий вирах пріоритет публічних інтересів у сфері державного управління.

4. Співвідношення державного управління та виконавчої влади

Викладені вище питання дають необхідну базу для вирішення питання про співвідношення державного управління та виконавчої влади. Раніше подібні питання не піднімалися, бо державне управління беззастережно ототожнювалося з виконавчо-розпорядчою діяльністю. Зараз це питання актуальне тому, що термін "виконавчо-розпорядча діяльність" втратив своє універсальне значення, пропав з текстів нормативно-правових актів.

Переважна більшість авторів оцінюють категорію виконавчої влади як політико-правову, а категорію державного управління – як організаційно-правову. Право на існування мають обидві ці державно-правові категорії. Відповідно, державне управління – реальність, без якої державно-владний механізм працювати практично не може. За своїм призначенням державне управління являє собою "державну діяльність в рамках якої реалізується виконавча влада". Іншими словами, державне управління практично здійснюється в межах виконавчої влади.

Loading...

 
 

Цікаве