WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Адміністративне право України - Курсова робота

Адміністративне право України - Курсова робота

Юридичні факти — це певні дії та події, які виступають фактичною підставою для виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин.

Дії - це результат активного волевиявлення людей. Дії бувають правомірними та неправомірними.

Правомірні дії - у формі юридичних вчинків - це такі юридичні факти, що відповідають вимогам адміністративно-правових норм.

Неправомірні дії - передусім правопорушення - не відповідають вимогам адміністративно-правових норм, порушують їх. Слід зважати, що юридичним фактом, який спонукає виникненню адм-правових відносин, може бути і протиправна бездіяльність. Правовідносини, викликані протиправними вчинками, називають деліктними.

Події- це явища, незалежні від волі людей, які мають юридичне значення (наприклад, стихійне лихо, народження або смерть людини, досягнення певного віку тощо).

Суб'єкти адміністративно-правових відносин - це конкретні їх учасники (сторони цих відносин) - юридичні та фізичні особи, наділені правами та обов'язками у сфері управлінської діяльності, передбаченими та забезпеченими адміністративно-правовими нормами.

Необхідною передумовою для вступу цих суб'єктів в адміністративно-правові відносини є наявність у них адміністративної правосуб'єктності.

Об'єктом адміністративно-правових відносин є те, відносно чого вони виникають, розвиваються і припиняються. Передусім, це поведінка суб'єктів відносин (їх дії чи бездіяльность), юридичні наслідки їх поведінки, певні правові інтереси, у т. ч. майнового чи немайнового характеру та ін.

Зміст адм-правовідносин зумовлює сукупність прав та обов'язків учасників цих відносин, їх правові інтереси, характер їхніх взаємостосунків та мету відносин та ін. Такий зміст насамперед визначає опосередкована адміністративно-правовими нормами поведінка учасників управлінських стосунків, яка узгоджується з мотивами та інтересами сторін, з характером їхніх взаємних відносин, що узагальнюються правовим статусом відносно об'єкта того чи іншого правовідношення.

Слід вказати на можливість врахування і такого додаткового елементу, як предмет правовідносин, якими можуть бути окремі речі, предмети, майно тощо.

7. Види адміністративно-правових норм

Враховуючи різноманітність сфери публічного управління, можна зробити висновок, що адм-правовідносини, що складаються в його межах різні за характером, змісту та спрямованості. Звідси можливість їх видової класифікації за певними критеріями, що напрацьовані наукою АП.

1. щодоцільового призначення:

- на відносини позитивно-регулюючого (творчого)характеру;

- правоохоронні (зокрема, деліктні відносини, пов'язані з правопорушеннями).

2. залежно від управлінського характеру:

- основні – які безпосерньо виражають основну форму управлінського впливу (суб'єкт – об'єкт), тобто "владовідносини";

- неосновні – складаються поза рамками управлінського впливу, але органічно пов'язані з його існуванням (суб'єкт – суб'єкт).

3. в залежності від конкретних цілей виникнення суспільних відносин:

- внутрішні - відносини, пов'язані з формуванням управлінських структур, визначенням основ взаємодії між ними і їхніми підрозділами, із розподілом прав і обов'язків, відповідальності між посадовими особами органу управління. Сторони в цих відносинах - супідрядні державні органи, структурні підрозділи, посадові особи;

- зовнішні - відносини, пов'язані з безпосереднім впливом на об'єкти, що не входять у систему управління (наприклад, громадян, громадянські об'єднання).

4. за характером зв'язків між учасниками:

- вертикальні - тобто такі, що складаються при юридичній нерівноправності (залежності) однієї сторони щодо іншої - в межах організаційного підпорядкування або поза ним. Вони уособлюють субординаційний характер нерівнозначності правового статусу сторін;

- горизонтальні (функціональні, координаційні, власне - рівноправні).

5. за своїм змістом (порядку реалізації прав і обов'язків їх учасників):

- матеріальні - відносини в сфері управління, які регулюються матеріальними нормами адмін права;

- процесуальні - відносини, що складаються сфері управління в зв'язку з розв'язанням індивідуально-конкретних справ, що регулюються адмін-процесуальними нормами.

- договірні.

Тема 3. Сутність, ознаки і принципи державного управління та основні напрями його розвитку в перехідний період

1. Сутність соціального управління, його види.

2. Поняття та особливості державного управління.

3. Характеристика державної виконавчої влади

4. Співвідношення державного управління та виконавчої влади

5. Перспективи розвитку державного управління за Концепцією адміністративної реформи в Україні.

1. Сутність соціального управління, його види

В самому широкому сенсі управління означає керівництво ким-небудь або чим-небудь. Воно є функцією організованих систем будь-якої природи та складності і пов'язане за своїм змістом з певним впливом керуючого суб'єкта на керований об'єкт з метою виконання завдань, що стоять перед системою, елементом якої вони є, її бажаної організації та забезпечення необхідного режиму функціонування.

Управління здійснюється у механічних, інших технічних, біологічних та соціальних системах. Однак не дивлячись на суттєві відмінності, закономірності управління системами загальні.

При управлінні будь-якими системами проходять одні й ті ж процеси отримання, перетворення та передачі інформації.

Управляючий суб'єкт завжди: по-перше, отримує інформацію як про поведінку керованого об'єкта так і функціонування всієї системи, так і інформацію з-за системи; по-друге, цю інформацію певним чином інтерпретує, оцінює, аналізує і на підставі цього, виходячи з завдань системи, приймає управлінське рішення, тобто рішення про характер впливу на об'єкт управління; в-третіх, передає інформацію, пов'язану з прийнятим рішенням, керованому об'єкту, здійснюючи на нього необхідний управлінський вплив. Це все є не одностороннім процесом, а процесом взаємодії.

Таким чином управління означає будь-який цілеспрямований, організуючий вплив з боку керуючого суб'єкту на поведінку керованого об'єкта, на ті чи інші явища та процеси для приведення їх у відповідність з певними закономірностями.

Управління обумовлене:

• наявністю суб'єкта управління (той, хто управляє) і об'єкта управління (той, ким управляють);

• існуванням між об'єктом і суб'єктом прямого (подання команд, розпоряджень) і зворотного зв'язку (інформування про виконання або невиконання команд суб'єкта управління).

Управліннязводиться до керуючого впливу суб'єкта на об'єкт ізметою:

• досягнення завдань, що стоять перед системою

• організації системи;

• збереження структури системи;

• забезпечення функціонування системи.

Соціальні системи є найбільш складними системами, а управління ними – найбільш складним видом управління.

Соціальне управління - це цілеспрямована владно-організуюча діяльність людей з метою організації і оптимізації людського середовища, забезпечення координації і взаємодії поведінки окремих індивідів та людських колективів, досягнення певної упорядкованості в процесі їх сумісних дій для досягнення завдань, що стоять перед суспільством.

Ознаки соціального управління:

• соціальне управління є тільки там, де має місце спільна діяльність людей;

• головне призначення соціального управління - вплив, що упорядковує діяльність учасників спільної діяльності;

• об'єктом впливу соціального управління є поведінка учасників спільної діяльності, взаємовідносини між ними;

• соціальне управління, регулюючи поведінку учасників спільної діяльності, досягає цієї мети в рамках суспільних зв'язків, які по суті є управлінськими відносинами;

• базис соціального управління - співпідпорядкованість волі учасників управлінських відносин;

• соціальне управління вимагає наявності особливого механізму його реалізації, який уособлюють суб'єкти управління в ролі яких виступають органи управління.

Зміст управління як соціальної функції виявляється уорганізаційній діяльності, що досягається шляхом:

• збирання і опрацювання інформації;

• прогнозування (науковому передбаченні змін у розвитку яких-небудь явищ або процесів на основі об'єктивних даних);

Loading...

 
 

Цікаве