WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Адміністративне право України - Курсова робота

Адміністративне право України - Курсова робота

3) За формою припису: зобов'язуючі, заборонні, уповноважуючи, стимулюючі, рекомендаційні.

4) За галузевою належністю: Матеріальні, процесуальні.

5) За межею дії: у просторі, у часі.

6) За ступенем загальності: загальні, міжгалузеві, галузеві, місцеві.

7) За повнотою викладених велінь: визначені, банкетні.

8)За юридичною силою:

  • викладені в законі,

  • викладені в указах,

  • викладені в постановах,

  • викладені в рішеннях,

  • викладені в наказах.

15. Адміністративно – правові режими.

16. Акти публічної адміністрації.

Акт публічної адміністрації – правовий документ державно – владного характеру, який приймається уповноваженим органом виконавчої влади, іншим суб'єктом державного управління або їх посадовими особами в односторонньому порядку, з метою здійснення управлінських завдань та функцій.

Властивості:

  • під законність

  • обов'язковість

  • правомочність

  • офіційність

  • односторонність

  • належна оформленість

Види:

    1. За юридичними властивостями:

      • Нормативні (правовстановлюючі, акти загального характеру)

      • Ненормативні (індивідуальні , правозастосовні, право виконавчі, акти реалізації норм адміністративного права)

    2. За межею дії:

  • Що діють на всій території без обмежень у часі

  • Що діють на всій території протягом певного строку

  • Що діють на частині території без обмежень у часі

  • Що діють на частині території протягом певного терміну

    1. За характером компетенції органов:

  • Акти загального , галузевого , функціонального рівня.

4. За становищем органів:

  • Президент, КМУ, Міністерства, Голови держ. Адміністрацій, керівники підрозділів ДА.

17. Апеляційна інстанція в адміністративному судочинстві.

Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

У окремих випадках судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАСУ.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції.

Судові рішення суду апеляційної інстанції

1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви безрозгляду або закриття провадження у справі;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі;6) скасування ухвали суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

2. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями КАСУ. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністративного суду першої інстанції, який її розглянув.

18. Апеляційні адміністративні суди.

19. Види адміністративних проваджень.

Під адміністративним провадженням розуміють адміністративно – процесуальну діяльність компетентного суб'єкта, що здійснюється в межах конкретної адміністративної справи для її вирішення.

Види:

  • Адміністративні провадження за зверненням громадян

  • Провадження у справах про адміністративні правопорушення

  • Провадження з видачі ліцензії

  • Провадження з надання громадянам пільг

  • Виконавче провадження

Класифікація проваджень:

    1. Нормотворчі провадження – становлять специфічну діяльність уповноважених суб'єктів щодо підготовки, затвердження, офіційного оголошення нормативно – правових актів. Виділяють:

      • Провадження з впорядкування нормотворчості

      • Провадження з упорядкування нормативного матеріалу

      • Провадження із внесення змін до нормативного матеріалу.

    2. Установчі провадження – це специфічна діяльність уповноважених суб'єктів з реалізації норм матеріального адміністративного права щодо створення, реорганізації, ліквідації організаційних структур і комплектуванню їх персоналом. Виділяють:

  • Провадження щодо створення організаційних структур

  • Провадження щодо реорганізації організаційних структур

  • Провадження щодо ліквідації організаційних структур

  • Провадження щодо комплектування організаційних структур персоналом.

3. Правозастосовні провадження – становлять специфічну діяльність уповноважених суб'єктів із застосування норм матеріального адміністративного права щодо розгляду та вирішення індивідуальних управлінських справ.

  • Провадження із застосування заходів адміністративного примусу(дисциплінарні провадження, виконавчі і т.д.)

  • Провадження із вжиття в адміністративному порядку заходів заохочення і стимулювання (провадження у справах щодо преміювання, провадження у справах щодо присвоєння почесних та інших звань і т.д.).

  • Провадження з реалізації громадянами своїх прав та обов'язків (провадженням за зверненням громадян, провадження з надання громадянам спеціальних прав і т.д.).

  • Провадження з реалізації юридичними особами своїх прав і обов'язків (провадження з легалізації юридичних осіб, провадження з надання юридичним особам пільг.)

  • Контрольно – надзорні провадження (провадження з контролю за правоохоронною діяльністю, провадження щодо прокурорського нагляду).

20. Види адміністративно – примусових заходів.

Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи:

  1. заходи адміністративного попередження.

  2. заходи адміністративного припинення

  3. заходи відповідальності за порушення адміністративно – правових установлень.

Проте виділяючи у третій групі лише стягнення,слід визнати, що за межами класифікації залишаються заходи примусу, які, як і стягнення, застосовуються як заходи відповідальності адміністративного характеру.

Критерієм, за яким конкретні заходи адміністративного примусу, що входять до зазначених груп, різняться один від одного, є їх розміщення стосовно протиправної дії.

Заходи адміністративного попередження мають на меті не дозволити вчинити протиправний вчинок і застосовуються, якщо правопорушення тільки передбачається. Заходи адміністративного припинення мають не дозволити розвинутися протиправному вчинку, мінімізувати збитки. Вони застосовуються, якщо вчинок вже почав здійснюватися. Заходи відповідальності за порушення нормативно – правових установлень застосовується за умови, якщо встановлено склад протиправного вчинку, тобто вчинок уже є правопорушенням.

21. Види заходів процесуального примусу.

Заходами процесуального примусу є:

  1. попередження ;

  2. видалення із залу судового засідання;

  3. тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

  4. привід;

До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.

Loading...

 
 

Цікаве