WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Адвокатура, її поняття, завдання, організаційні форми, види і гарантії адвокатської діяльності, професійні права і обов’язки адвоката та підстави для - Курсова робота

Адвокатура, її поняття, завдання, організаційні форми, види і гарантії адвокатської діяльності, професійні права і обов’язки адвоката та підстави для - Курсова робота

Адвокатура, її поняття, завдання, організаційні форми, види і гарантії адвокатської діяльності, професійні права і обов'язки адвоката та підстави для припинення адвокатської діяльності

ПЛАН

Вступ

1.Поняття адвокатури та її завдання

2.Організаційні форми адвокатської діяльності

3.Види і гарантії адвокатської діяльності

4.Професійні права і обов'язки адвоката

5.Підстави для припинення адвокатської діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Поряд з державними органами, які вирішують поточні та перспективні питання господарської діяльності, техніки, освіти, науки, обороноздатності, зовнішньої політики тощо, у державі існують також органи, що створюються тільки з метою охорони й захисту права — діяльності, що називається правоохоронною.

Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності посідає захист прав і свобод людини, її життя, здоров'я, честі, гідності, недоторканності та безпеки.

Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямків, кожний з яких має специфічні завдання і здійснюється властивими тільки йому певними методами. Такими напрямами є: здійснення правосуддя; прокурорський нагляд; досудове розслідування; здійснення захисту у кримінальних справах і подання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; боротьба зі злочинністю та ін.[10,5-6]

Конституція 1996 року визначає Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну і правову державу. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в нашій країні найвищою соціальною цінністю. Утвердження й забезпечення прав та свобод людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави, за яку вона відповідає перед громадянами. Визначення завдань держави у Конституції, безперечно, сприятиме зміцненню законності та правопорядку в країні.

У сучасних умовах розвитку суспільства проблема прав людини набула глобального значення. Дотримання прав і свобод людини стало символом справедливості у внутрішніх і зовнішніх справах виключної більшості держав.

Вперше закріплено право громадян на правову допомогу в Конституції України 1996 року. Але Конституцією України не лише закріплене широке коло прав громадян, а й встановлені гарантії їх реалізації. Однією з таких гарантій є право громадян на захист суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Найбільш повному здійсненню права особи на судовий захист значною мірою сприяє юридична допомога, надання якої передбачено законодавством. Така допомога громадянам може надаватися в різноманітних формах, у тому числі й у формі представництва в цивільних справах. А представництво адвоката в процесі, звісно, є більш досконалою формою надання юридичної допомоги, оскільки, як правило, громадяни не мають достатніх спеціальних правових знань для особистого захисту прав, свобод, охоронюваних законом інтересів. [17, 84]

Після здобуття Україною незалежності в українському законодавстві зроблено перші кроки на шляху створення самостійної, незалежної адвокатури. 19 грудня 1992 року був прийнятий Закон України "Про адвокатуру" (до якого з 2002 по 2008 рік були внесені ряд змін та доповнень), за яким адвокатуру в Україні визначено як добровільне професійне громадське об'єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу (ст. 1 Закону). [16, 351]

Основна частина

1.Поняття адвокатури та її завдання

Адвокатура — це правова інституція, яка виконує важливу суспільну функцію, що полягає в захисті прав, свобод та законних інтересів громадян.

В Україні право на захист є конституційним принципом. Роль адвокатури в забезпеченні цього права та її основні завдання викладені в розд. II Конституції України, присвяченому правам, свободам і обов'язкам людини й громадянина.

Конкретно конституційний статус адвокатури визначено у ст. 59 Конституції України: "Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура".

Забезпечуючи захист прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, адвокатура своєю діяльністю сприяє утворенню правової держави, оскільки згідно з Конституцією України права та свободи людини і їх гарантія визначають зміст та спрямованість діяльності держави.

Згідно з конституційним статусом адвокатури до її завдань належать:

  • захист прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб;

  • представництво інтересів громадян і юридичних осіб як у відносинах з державою, так і між собою;

  • представництво в судах та інших державних і правоохоронних органах інтересів фізичних та юридичних осіб; подання фізичним і юридичним особам, державним і громадським установам (об'єднанням) юридичної допомоги; підвищення рівня інформованості населення у правовій галузі[10,243-244].

2.Організаційні форми адвокатської діяльності

Діяльність адвокатури регламентовано Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру", іншими законодавчими актами України та статутами адвокатських об'єднань (ст. 3 Закону).

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань.

Закон України "Про адвокатуру" закріплює, що адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрацію адвокатських об'єднань проводять у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структуру, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їхнього обрання та інші питання, що належать до їхньої діяльності, регулює статут відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати й адвокатські об'єднання відкривають розрахунковий рахунок та інші рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку — й у іноземних банках; можуть мати печатку та штампи зі своїм найменуванням. [16, 355-356]

Закон України "Про адвокатуру" визначає відносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому її самостійність і незалежність. Зокрема, Міністерство юстиції України забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави в разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням і при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність, сприяє здійсненню заходів підвищення професійного рівня адвокатів. Місцеві органи державного управління в межах своєї компетенції сприяють адвокатам і адвокатським об'єднанням у вирішення соціальних питань, забезпечують їх приміщеннями для роботи тощо.

Закон України "Про адвокатуру" вперше надав адвокатам і адвокатським об'єднанням право створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки, які представляють інтереси адвокатів у державних органах і громадських об'єднаннях, захищають їх соціальні та професійні права, здійснюють методичну і видавничу діяльність, сприяють підвищенню професійного рівня адвоката, а також створюють спеціальні фонди. Особливо слід підкреслити, що організаційне оформлення української адвокатури, її незалежне від державних структур існування, як зазначалося, відбулось у вересні 1990 р. на установчому з'їзді адвокатів, де було створено Спілку адвокатів України — добровільну, громадську, незалежну, самоврядну організацію. Мета Спілки за її статутом полягає в об'єднанні зусиль адвокатів у розбудові демократичної, правової держави, поліпшенні юридичної допомоги, підвищенні ролі адвокатури в суспільстві, сприянні розвитку індивідуальної адвокатської практики, а також набутті адвокатурою повної самостійності та самоврядування, турботі про історичні традиції української адвокатури, розвитку і поглиблення міжнародних зв'язків тощо[10,247-248].

Loading...

 
 

Цікаве