WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР - Реферат

Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР - Реферат

перегляду Положення про судоустрій УСРР 1922 p., яке вже значно застаріло. З метою погодження судоустрою УСРР іззагальносоюзним законом та постановою IX Всеукраїнського з'їзду Рад про перехід на триступеневу систему управління сесія ВУЦВК 23 жовтня 1925 p. затвердила нове Положення про судоустрій УСРР.
Єдина система судових установ УСРР складалася з народних та окружних судів і Верховного Суду УСРР. Для розгляду справ особливих категорій поряд із єдиною системою діяли спеціальні суди: судово-земельні комісії, арбітражні комісії, військові трибунали тощо.
Основною ланкою в системі судових органів УСРР, як і раніше, лишався народний суд. Окружний суд складався з пленуму і відділів: цивільного, кримінального, адміністративного та дисциплінарної колегії. Верховний Суд УСРР мав такий склад: президія, пленум і декілька колегій.
Особливістю Положення про судоустрій УСРР 1925 p. було те, що воно регламентувало питання організації і діяльності не лише судових органів, а й Прокуратури УСРР, слідчих, колегії захисників, державного нотаріату, інститутів судової експертизи.
У зв'язку з тим, що до Положення про судоустрій УСРР 1925 p. протягом 1926-1929 pp. було внесено численні зміни і доповнення, ВУЦВК і Раднарком УСРР 11 вересня 1929 p. затвердили нове Положення про судоустрій УСРР.
У республіці зберігалася колишня судова система - народний суд, окружний суд, Верховний Суд УСРР. Судовими установами Молдавської АСРР були народні суди і Головний суд АМСРР. Зберігалися також спеціальні суди і арбітражні, судово-земельні, трудові сесії народного суду та ін. Мережа судів у округах визначалася за новим Положенням не наркомюстом УСРР, а окружним виконкомом. Народні судді районів обирались окружними з'їздами Рад, а в містах і селищах - пленумами міських і селищних Рад. Народні засідателі мали виконувати свої обов'язки два дні на рік, а не шість, як було раніш.
Детально визначалася структура окружного суду, який складався з пленуму, цивільного відділу, кримінального відділу, надзвичайної сесії та особливої сесії у справах про неспроможність кооперативних організацій. Дисциплінарні комісії було скасовано. У Положенні визначався також склад Верховного Суду УСРР.
До 1925 p. слідчий апарат перебував у подвійному підпорядкуванні - суду і прокуратури. Тепер, використовуючи досвід РСФРР, увесь слідчий апарат передавався прокуратурі. o Судові виконавці були як при окружних судах, так і при народних.
Положення 1925 р. мало спеціальний розділ, присвячений організації і діяльності Головного суду Молдавської АСРР - найвищого судового органу цієї республіки.
Окрім єдиної системи судових установ, як і раніше, в Україні діяли спеціальні дисциплінарні суди і військові трибунали.
Для боротьби зі службовими провинами, що не потребували переслідування в кримінальному порядку, ВУЦВК і Раднарком УСРР у лютому 1926 p. прийняли Положення про дисциплінарні суди. При ВУЦВК, окружних виконавчих комітетах діяли окружні дисциплінарні суди, члени яких обиралися окрвиконкомами строком на один рік. Дисциплінарні суди застосовували такі стягнення, як зауваження, попередження, сувора догана, переведення на іншу посаду, відшкодування заподіяних збитків тощо. В 1927 p. дисциплінарні суди було скасовано.
Справи про військові і деякі інші злочини, вчинені військово-службовцями, розглядалися трибуналами. Тут діяло загальносоюзне законодавство. 20 серпня 1926 p. ЦВК і Раднарком СРСР прийняли Положення про військові трибунали і військову прокуратуру. Згідно з Положенням трибунали утворювалися при військових округах, фронтах, арміях, флотах, корпусах, дивізіях. Працювали вони під керівництвом військової колегії Верховного Суду СРСР.
Услід за РСФРР в Україні було створено громадські суди. У 1928 p. ВУЦВК і Раднарком УСРР прийняли постанову про житлові примирні конфліктні комісії, а в червні 1929 p. затвердили Положення про громадські суди і примирні камери, які мали розглядати деякі кримінальні і цивільні справи. Громадські суди утворювалися на заводах, фабриках, у громадських і державних установах. Їхні списки складалися наркомюстом УСРР за згодою з Всеукраїнською радою профспілок, а їх організація покладалася на окружні суди. Обиралися громадські суди загальними зборами робітників і службовців строком на один рік. Вони мали право вдаватися до таких стягнень, як попередження, громадський осуд, штраф до 10 крб.
При сільських і селищних Радах утворювалися примирні камери у складі голови, його заступника і двох членів-засідателів. Голова і його заступник обиралися сільською або селищною Радою строком на один рік, засідателі - загальними зборами виборців. Засідання примирних камер відбувалися відкрито. Як і громадські суди, камери накладали такі стягнення, як громадська догана, попередження, відшкодування збитків, примусові роботи на строк до 7 діб, штраф до 10 крб. А головне, підвищилася каральна роль цього органу, він мав право на позасудову репресію.
Зміни відбувалися і в структурі ДПУ. У зв'язку з утворенням СРСР та об'єднанням діяльності союзних республік у питаннях боротьби з контрреволюцією Державне політичне управління на основі затвердженого ЦВК СРСР 15 листопада 1923 p. Положення було перетворено в Об'єднане державне політичне управління при Раднаркомі СРСР. ОДПУ діяло на правах союзного народного комісаріату, керувало через своїх уповноважених ДПУ союзних республік, а також особливими відділами армії. Положення також передбачало утворення при голові ОДПУ колегії, члени котрої затверджувалися Раднаркомом СРСР. Колегія ОДПУ мала право визначати міри покарання "ворогам народу". Це надавало можливість використовувати органи ОДПУ у внутріпартійній боротьбі за лідерство в правлячій партії, а також для придушення політичної опозиції та інакомислячих у країні.
На цій основі ВУЦВК і Раднарком УСРР 13 серпня 1924 p. затвердили нове Положення про Державне Політичне Керування Української Соціалістичної Радянської Республіки, за яким "Державне Політичне Керування УСРР (скорочена назва ДПК) засновується при Раді Народних Комісарів УСРР для боротьби з політичною контрреволюцією, шпигунством та бандитизмом". Призначуваний ВУЦВК голова ДПК при Раднаркомі УСРР водночас був і уповноваженим ОДПУ (ОДПК) СРСР при Раднаркомі УСРР. Місцеві органи ДПК УСРР функціонували спочатку при губвиконко-мах, а потім при окрвиконкомах. Діяли й особливі відділи корпусів та дивізій Українського військового округу, транспортні відділи ДПК, органи ДПК з охорони кордонів України. Голова ДПК УСРР входив до складу Раднаркому УСРР і мав право дорадчого голосу.
Роль ДПК УСРР (ДПУ) зростала. Його органи залучалися до вирішення економічних і національних питань. ДПУ брало активну участь у розв'язаному за секретною вказівкою ЦК РКП(б) кривавому поході проти церкви. У 1922-1923 pp. в Україні органи ДПУ провадили масові арешти священиків і ксьондзів, руйнували церкви, костьоли. У 1927-1928 pp. органи ДПУ "викрили" у Шахтинському районі Донбасу велику організацію
Loading...

 
 

Цікаве