WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР - Реферат

Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР - Реферат

завершилося оформлення Молдавської АСРР у складі УСРР.
Слід зазначити, що в процесіутворення Молдавської автономної республіки виникали значні труднощі, адже Лівобережна Молдавія за національним складом була неоднорідною. Окрім молдаван, тут проживали українці, поляки, євреї, болгари, росіяни, німці та ін. Але партійне і державне керівництво досить легковажно підійшло до цієї проблеми. Молдавська АСРР включала території з переважно українським населенням. За переписом 1926 p. 48,5% її мешканців становили українці і лише 30,1% - молдавани. Тимчасові кордони між Україною і АМСРР були визначені в 1924 p. досить приблизно, їх уточнення тривало аж до вересня 1926 p.
Збройні сили. Перехід до мирної господарської роботи позначився на становищі збройних сил. Було проведено скорочення Червоної армії і водночас накреслені заходи щодо її вдосконалення і зміцнення. Вся робота у збройних силах запроваджувалася на основі постанов Х і XI з'їздів РКП(б).
У свій час укладення союзного робітничо-селянського договору між РСФРР і УСРР вимагало внесення змін до організації управління збройними силами в Україні. Виходячи з цього Раднарком УСРР постановою "Про командуючого всіма збройними силами на Україні і уповноваженого РВРР на Україні" від 25 січня 1921 p. встановив, що командуючий збройними силами а Україні, будучи начальником усіх військових частин, управлінь та установ Червоної армії, які перебувають а Україні, разом з тим є уповноваженим РВРР і безпосередньо підпорядковується Реввійськраді республіки.
Нові умови викликали необхідність реформи збройних сил. Важливе значення мала розробка нових принципів комплектування Червоної армії. Першим кроком у цьому напрямку стала постанова ВУЦВК "Про обов'язкову військову службу" від 3 січня 1923 p., видана на підставі декрету ВЦВК і Раднаркому РСФРР від 28 вересня 1922 р. У постанові ВУЦВК говорилося: "Всі громадяни УСРР чоловічої статі, незалежно від їхнього місцеперебування, притягаються до відбування обов'язкової військової служби". Разом із тим цей акт закріплював принцип класового комплектування Червоної армії і флоту. Постановою визначалися строки проходження дійсної військової служби, порядок увільнення, перебування в запасі тощо.
У другій половині 1923 p. був визнаний своєчасним перехід до міліційних начал у будівництві збройних сил. З цією метою 8 серпня 1923 p. ЦВК і Раднарком СРСР видали декрет "Про організацію територіальних військових частин і проведення військової підготовки трудящих", де детально визначався порядок комплектування Червоної армії - так звана змішана система збройних сил (кадрові військові частини і територіальні військові формування).
Із метою розробки питань, пов'язаних із організацією територіальних формувань, а також допризовною позавійськовою підготовкою трудящих, постановою ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 11 листопада 1925 р. при окрвикон комах, де були розташовані територіальні частини, створюються спеціальні органи - постійні територіальні наради, в усіх інших округах - постійні наради з питань позавійськової підготовки трудящих.
У зв'язку із завершенням демобілізації та різким скороченням чисельності Червоної армії ЦК РКП(б) виробив план реформи збройних сил. Внаслідок проведення реформи розширилися і зміцніли, поряд з кадровою армією, територіальні формування, які в 1925 p. становили понад 50% усієї системи збройних сил, було реорганізовано інститут військових комісарів і в управлінні військовими частинами запроваджено принцип єдиноначальності.
Реформа Червоної армії охоплювала також реорганізацію військового управління. Перебудовувався центральний апарат і апарат військових округів. В Україні було скасовано губернські військові комісаріати і створено корпусні та дивізійні територіальні управління. Серйозні завдання у військовій галузі покладалися на місцеві органи державної влади. Активно розгорнулося будівництво національних військових частин.
Схвалений 18 вересня 1925 p. ЦВК і Раднаркомом СРСР Закон "Про обов'язкову військову службу" підбив перші підсумки реформи Червоної армії і остаточно закріпив принцип централізованого будівництва збройних сил СРСР як єдиної союзної держави.
Прокуратура, суд і ДПУ (ДПК) УСРР. Нові форми відносин, створені на основі непу, перехід до ринкової економіки і заміна прямих адміністративних методів управління нею цивільно-правовим регулюванням мали набути свого виразу в запровадженні принципу законності і захисту у судовому порядку. Все це і обумовило серйозні зміни в структурі і практичній діяльності правоохоронних органів.
Так, прийняття Основ судоустрою СРСР і союзних республік, ліквідація губерній та перехід на триступеневу систему управління потребували перебудови органів Прокуратури УСРР. Це завдання було розв'язано постановою ВУЦВК від 23 жовтня 1925 р. "Про надання чинності Положенню про судоустрій УСРР". За ним державна прокуратура, як і раніш, перебувала у складі наркомюсту, але її керівник - народний комісар юстиції одержував назву Генерального прокурора республіки. Під його загальним керівництвом перебував відділ прокуратури наркомюсту УСРР, помічники та прокурори наркомюсту УСРР. Було створено також спеціальну прокуратуру з трудових справ. Місцеві органи прокуратури УСРР складали прокурори округів, які безпосередньо підпорядковувалися Генеральному прокурору УСРР. Положення 1925 p. повніше і детальніше визначило права і обов'язки Прокуратури УСРР, її кожного округу, значно розширило ці права відповідно до завдань подальшого зміцнення законності.
Ще у ті часи, коли прокуратура тільки розпочинала свою діяльність, більшовицька партія взяла її під свій контроль. Так, у грудні 1922 р. ЦК РКП(б) своїм циркуляром встановив, що партійні органи повинні здійснювати контроль за діяльністю прокуратури, заслуховуючи доповіді прокурорів на засіданнях губкомів партії.
Прокуратура УСРР проводила досить важливу роботу. Як відзначала сесія ВУЦВК у жовтні 1925 p., "діяльність органів прокуратури було скеровано на охоплення прокурорським оглядом усіх органів влади до сільрад включно". У галузі суду і слідства прокуратура стежила за тим, щоб справи якнайшвидше проходили в судово-слідчих органах, щоб скоріше розв'язувались земельні справи тощо. Працівники органів прокуратури практикували виїзди до сіл, де приймали і розв'язували заяви і скарги селян, систематично контролювали окремі райони.
У 1926 p. ЦВК і Раднарком СРСР схвалили Положення про військові трибунали і військову прокуратуру. Згідно з цим актом військові прокурори та їхні помічники були при всіх військових з'єднаннях. Військові прокурори округів, фронтів, окремих армій підпорядковувалися старшому помічнику прокурора Верховного Суду СРСР із військової колегії та військової прокуратури. Прокурори корпусів, дивізій та інших з'єднань підлягали прокурору округу.
Серйозних змін зазнала судова система республіки. Прийняття в 1924 p. загальносоюзного закону - Основ судоустрою Союзу РСР і союзних республік - викликало необхідність
Loading...

 
 

Цікаве