WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР - Реферат

Перебудова державного апарату УСРР у зв'язку з утворенням СРСР - Реферат

комуністичні фракції радянських органів (від губвиконкомів доволвиконкомів) повинні стати дійсними та постійними керівниками і провідниками рішень партії в своїх установах.
Поліпшення роботи місцевих Рад, піднесення їхньої ролі в господарському і культурному будівництві було неможливим без перебудови комнезамів, котрі відігравали важливу роль на селі. В період переходу до непу КНС були фактично організацією влади на селі, нерідко підміняли собою сільради. В 1921-1922 pp. ВУЦВК і Раднарком УСРР закріплювали таке становище комнезамів, надавали їм ряд адміністративних функцій.
За нових умов необхідність реорганізації КНС ставала життєво необхідною. Прийнятий ВУЦВК і Раднаркомом УСРР 16 листопада 1925 p. декрет "Про комітети незаможних селян УСРР" набував правової основи практичної роботи щодо перетворення комнезамів на добровільні громадські організації. "Робітничо-селянський уряд, - наголошувалося в декреті, - вважає, що настав момент зовсім звільнити комітети незаможних селян від адміністративної роботи та безпосереднього виконання державних функцій, перетворивши комітети незаможних селян у добровільні громадські організації захисту інтересів сільської бідноти".
Завершення таких перетворень викликало зміни в правовому становищі окрвиконкомів та окружних з'їздів Рад. Це знайшло своє законодавче закріплення в затверджених ВУЦВК в 1925 p. Положенні про окружні з'їзди Рад і окружні виконавчі комітети, Положенні про районні з'їзди Рад і районні виконавчі комітети. Положенні про сільські Ради, Положенні про міські і селищні Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Перелічені акти чітко визначили права і обов'язки усіх місцевих органів державної влади УСРР, закріпили дальше розширення їхніх повноважень.
Як зазначалося на Х Всеукраїнському з'їзді Рад, зміцнення низових органів влади, надання їм значних адміністративних і фінансових прав значною мірою пожвавило роботу Рад. Разом із тим залишилося ще багато прорахунків у діяльності місцевих органів влади, що вимагали усунення.
Перш за все звернули увагу на сільські Ради - найбільш поширені органи влади. З метою їх зміцнення ВУЦВК і Раднарком УСРР затвердили інструкцію про роботу комісій сільських Рад, де дали перелік комісій та визначили їхні права і компетенцію. 12 жовтня 1927 p. ВУЦВК прийняв нове Положення про сільські Ради, яке значно розширювало діяльність сільрад. Великих повноважень набули вони в галузі землекористування і землевпорядкування. Сільські Ради в межах своєї компетенції ставали найвищими органами влади на підвідомчій їм території. Обирались вони на один рік. Виконавчим органом сільської Ради була президія у складі голови, його заступника і секретаря. Обиралися також двоє кандидатів у члени президії. Проте і за нових умов значний вплив на сільські Ради мала діяльність комітетів незаможних селян.
Того ж року ВУЦВК затвердив Положення про селищні Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, що створювало для них належну правову основу. Селищні Ради користувалися правами юридичної особи, відповідно до Адміністративного кодексу УСРР видавали обов'язкові для мешканців селища постанови.
Індустріалізація країни потребувала значної перебудови роботи міських Рад. Тому ВУЦВК 12 жовтня 1927 p. прийняв нове Положення про міські Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Міські Ради здобули право складати бюджети міст і розпоряджатися кредитами. Положення також надавало право міським Радам створювати районні Ради в межах міста.
Нове Положення про районні з'їзди Рад і районні виконавчі комітети значно розширювало компетенцію районних виконкомів у всіх галузях місцевого господарського і культурного будівництва, особливо у фінансово-податковій. Зростало значення райвиконкомів і в керівництві сільським господарством. 1 грудня 1928 p. ВУЦВК прийняв також нове Положення про окружні з'їзди Рад та окружні виконавчі комітети. Основна увага тут приділялась окрви-конкомам, їхнім структурі та компетенції.
Значна кількість різноманітних законодавчих актів у галузі державного права, прийнятих в УСРР, надзвичайно ускладнювала діяльність органів влади і управління всіх рівнів. Ця обставина обумовила необхідність створення адміністративного кодексу. Він був затверджений ВУЦВК 12 жовтня 1927 p. і вводився в дію 1 лютого 1928 p. Адміністративний кодекс УСРР регулював широке коло суспільних відносин, пов'язаних із правами і обов'язками органів державного управління у взаєминах між ними, а також у відносинах цих органів з громадянами.
Утворення Молдавської АСРР. Подією періоду, що розглядається, стало створення на Лівобережжі Дністра у складі радянської України Молдавської автономної республіки.
Характерно, що рішення про її утворення приймалося за вказівкою партійно-державного керівництва СРСР і розглядалося на суто партійному рівні. Так, 7 березня 1924 p. питання про національно-державне самовизначення Лівобережної Молдавії, після того як воно було схвалено ЦК РКП(б) і ЦВК СРСР, було винесено на політбюро ЦК КП(б)У, На засіданні розглядалася записка Г.Котовського "Про утворення Молдавської Соціалістичної Республіки". 29 липня 1924 p. ЦК КП(б)У прийняло постанову про утворення Молдавської автономної республіки, а 12 серпня затвердило план заходів щодо оформлення Молдавської радянської національної державності.
В основу організації Молдавської автономної республіки покладалися такі принципи: "АМСРР має повну систему центральних органів. АМСРР має державний і місцевий бюджет. Законодавча автономія в питаннях: а) організації своїх необ'єднаних наркоматів, місцевих виконкомів та їхніх відділів (за принципом організації в УСРР); б) встановлення їх штатів і мережі; в) питання мови; г) в організації народної освіти".
І тільки після того, як рішення про утворення Молдавської АСРР було остаточно вирішене партійними органами Союзу РСР і України, сесія ВУЦВК 12 жовтня 1924 p. прийняла постанову "Про утворення Автономної Молдавської СРР", де передбачалося "організувати Тимчасовий Революційний Комітет і йому надати повновладність на території АМСРР аж до скликання 1-го З'їзду Рад". 29 жовтня постановою Президії ВУЦВК було утворено Ревком АМСРР, який провів значну роботу по організації автономної республіки.
Президія ВУЦВК доручила розробку проекту Конституції Мо-лдавської АСРР Наркомату юстиції УСРР. 20 лютого 1925 p. політбюро ЦК КП(б)У ознайомилось з проектом Конституції, підготовленим Наркомюстом УСРР, та з проектом у редакції Ревкому Молдавії і передало їх разом зі своїми зауваженнями ВУЦВК для остаточної редакції. У квітні проект Конституції Молдавської АСРР схвалила Президія ВУЦВК.
19-23 квітня 1924 р. в м. Балті відбувся І Всемолдавський з'їзд Рад, який затвердив Конституцію Молдавської АСРР, обрав ЦВК республіки і делегатів до складу Ради Національностей ЦВК СРСР та на Всесоюзний і Всеукраїнський з'їзди Рад. 10 травня 1925 p. Конституцію Молдавської АСРР затвердив IX Всеукраїнський з'їзд Рад, чим і
Loading...

 
 

Цікаве