WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Державно-правова думка в програмних документах Кирило-Мефодіївського братства (1846-1847 рр.) щодо майбутнього устрою України - Реферат

Державно-правова думка в програмних документах Кирило-Мефодіївського братства (1846-1847 рр.) щодо майбутнього устрою України - Реферат

Чому М.Грушевський звертався до історичного досвіду державотворення, розробленого ще в 1840-х роках членами Кирило-Мефодіївського братства в своїх програмах?

Потрібно мати на увазі, що лідери Центральної Ради виступали за добровільну федерацію національно-державних утворень поневолених раніше народів Росії з наданням їм широкої політичної автономії і орієнтувались на давню традицію української державно-правової думки, започаткованої ще Шевченком, Костомаровим, Кулішем, Гулаком, Білозерським та іншими кирило-мефодіївцями.

Якою ж хотіли бачити Україну в майбутньому лідери Кирило-Мефодіївського братства? Ідеалом братчиків було створення незалежної республіканської держави, яка мала б увійти до республіканської федерації слов'янських народів на правах широкої політичної автономії. Стратегія створення такої держави була викладена в „Книзі буття українського народу" М. Костомарова, "Статуті", в „Начерках Конституції Республіки" Г. Андрузького та інших документах.

Голос України, писав М. Костомаров, що "звав усю Слов'янщину на свободу і братство, розійшовся по світі слов'янському... і встане Україна з своєї могили й знову озветься до своїх братів".

Цими словами подано образ слов'янщини, заснованої на ідеях християнської справедливості, рівності, свободі і незалежності всіх слов'янських народів. Не протиставляючи український народ іншим слов'янським народам, кирило-мефодіївці відводили велику роль Україні у визволені слов'янських народів, вважали її своєрідною месією слов'ян. "Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов'янськім"8, - писав М.І. Костомаров.

Ідея слов'янської федерації була викладена в „Начерках Конституції Республіки", яку розробив член Кирило-Мефодіївського товариства, 20-річний студент юридичного факультету Київського університету імені Святого Володимира Георгій Андрузький. До складу об'єднаної федерації мали входити сім слов'янських народів. Кожному з них надавалися рівні права і широка автономія, із збереженням вищих органів влади і управління. Кожна слов'янська держава повинна мати свій сейм (парламент), свого президента, вибраного на чотири роки. Передбачалася також посада президента як глави всеслов'янської федерації, вибраного на чотири роки та загальний сейм (парламент) із представників усіх слов'янських народів.

Такою бачилась кирило-мефодіївцям слов'янська федерація. Вона глибоко і всебічно була викладена у зверненні "До братів українців", написаному М. Костомаровим. "Ми приймаємо, - пише Костомаров, - що всі слов'яни повинні між собою поєднатись, але так, щоб кожен народ склав свою окрему республіку й управляв своїми справами незалежно від інших; щоб кожен народ мав свою мову, свою літературу і свій власний устрій. Щоб був один сейм або Рада Слов'янська, де б сходилися депутати від усіх республік... Щоб в кожній республіці був свій правитель, вибраний на кілька літ, і над цілим Союзом був би правитель, вибраний на кілька літ. Щоб у кожній республіці були загальна рівність і свобода, а станів щоб зовсім не було. Щоб депутатів і урядовців вибирали не по роду, не по багатству, а по розуму й по освіті. Щоб свята віра Христова була основою закону й усієї управи в цілому союзі і в кожній окремій республіці"9.

Становище селян в Україні в дореформений період було безправним і протиприродним. Кріпосництво було злом, що суперечило соціальному прогресу. В Україні панувало антинародне царське законодавство і судочинство, відсутність юридичних прав у кріпосних селян. Про це переконливо свідчать такі дані: абсолютна більшість судових справ з поміщиками селяни програвали через дуже низький правовий статус, бюрократизм в державних і судових органах.

Поліції, судовим та адміністративним органам згідно з царським антинародним законодавством надавалось право на фізичне покарання. Приблизно 70% покарань, які присуджувались волосними судами, передбачали побиття різками.

В 1845 році було прийнято "Уложения о наказаниях уголовнх и исправительнх". Це був перший в Росії кримінальний кодекс. В цьому Уложенні була ціла глава, яка називалась "О преступлениях крепостнх людей против своих господ".

Будь-яка непокора феодалу-кріпоснику означала для залежного селянина покарання різками від 20 до 50 ударів. За подання скарги на своїх поміщиків кріпосні селяни каралися різками до 50 ударів10.

Все зазначене свідчить, що російське законодавство посилено захищало станові права і привілеї представників пануючого класу і жорстоко карало кріпосних селян.

Ось чому в програмних документах Кирило-Мефодіївського братства ставилось завдання боротьби проти антинародного законодавства і судочинства та формування в масах, особливо серед селян, високої правової культури, юридичної освіченості.

У незакінченій поемі "Юродивий" Тарас Григорович Шевченко показав соціальну несправедливість, безправність мас тогочасної України і закликав їх "за правду пресвятую стать і за свободу". Він твердо вірив, що,

"Ми діждемося Вашінгтона

З новим і проведним законом".

Якою ж була реакція російського царизму на піднесення українського національно-культурного відродження в 40-х роках 19 століття?

У березні 1847 року за допомогою студента-іуди Олексія Петрова діяльність Кирило-Мефодіївського братства була розкрита і всі його члени заарештовані і засуджені, заслані в різні місця Росії. 17 (5) квітня 1847 року російським урядом був заарештований Т.Г. Шевченко.

Гірше всіх дісталось йому. Участь його в Кирило-Мефодіївському товаристві не була доведена, але головним обвинуваченням послужили його революційні твори "Три літа", "Кавказ", поема "Сон" і т.д. Розпорядженням шефа жандармів графа О.Ф. Орлова "надруковані твори Шевченка "Кобзар" 1840 року; Куліша – "Повість про український народ", 1846р.; Костомарова "Українські балади" і "Вістка" заборонити і вилучити з продажу"12.

В ухвалі III Відділу, оголошеній Т.Г. Шевченкові 30 квітня 1847 року сказано: "Митця Шевченка за творення бунтівливих і надзвичайно зухвалих віршів... призначити рядовим в Оренбурзький окремий корпус, ... доручивши начальству мати найсуворіший нагляд, щоб від нього ніяким чином не могли виходити бунтівливі і пасквільні твори".

На цьому вирокові цар власноручно дописав: "Під найсуворіший нагляд з забороною писати і малювати"13.

Так трагічно закінчилась біографія першої нелегальної політичної організації в Україні -Кирило-Мефодіївського товариства.

Незважаючи на короткий термін існування і діяльності, на поразку, Кирило-Мефодіївське товариство займає чільне місце на дворянському етапі суспільно-політичного руху. Його діяльність, його програмні документи мали велике значення для подальшого розвитку прогресивної державно-правової думки в Україні. Державно-правові ідеї братчиків були творчо використані і покладені в основу стратегії державотворення М. Грушевським та іншими лідерами української революції 1917-1920 років.

Література

ВІСНИК. Хмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве