WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937 p. - Реферат

Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937 p. - Реферат

Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937 p.
Верховна Рада і Раднарком УРСР. Прийняття Конституції СРСР 1936 p. і Конституції УРСР 1937 p. внесло важливі зміни до всієї системи вищих і місцевих органів державної влади і органів державного управління.
Відтепер вищим органом державної влади СРСР ставала двопалатна (Рада Союзу і Рада Національностей) Верховна Рада СРСР. Вищим органом державної влади УРСР була Верховна Рада республіки, місцевими органами державної влади - місцеві Ради депутатів трудящих.
12 грудня 1937 p. відбулися вибори до Верховної Ради СРСР, які провадилися під керівництвом та контролем Комуністичної партії. Від України було обрано 102 депутата в Раду Союзу і 36 депутатів в Раду Національностей.
Вибори до Верховної Ради УРСР відбулися, також під контролем партійних організацій, вже в наступному році. 25 лютого 1938 р. ЦБК УРСР затвердив Положения про вибори до Верховної Ради УРСР, які були призначені на 26 червня 1938 p. Виборча кампанія розпочалась дуже активно, особлива увага приділялася парадним формам: грали оркестри, функціонували буфети, безплатно транслювалися кінофільми тощо. Природно, під контролем репресивних органів у голосуванні взяло участь 99,6% загальної кількості виборців. Усі вони "голосували" одноголосно. Всього до Верховної Ради УРСР було обрано 304 депутати.
До відання УРСР в особі її вищих органів державної влади було віднесено: прийняття Конституції УРСР, утворення нових областей УРСР, встановлення кордонів і районного поділу областей України, видання законів УРСР, охорона державного порядку і прав громадян, затвердження народногосподарського плану і бюджету УРСР, встановлення у відповідності з законодавством СРСР державних і місцевих податків та ін. Верховній Раді належали всі права, які мала УРСР. Вона була єдиним законодавчим органом республіки.
Конституція СРСР 1936 p., а слідом за нею і Конституція УРСР 1937 p. безапеляційно встановлювали, що закони СРСР обов'язкові на території УРСР. Таке жорстке формулювання не допускало можливості опротестування вищими органами державної влади і управління республіки тих чи інших нормативних актів органів влади і управління СРСР, як це передбачалось Конституціями СРСР 1924 p. і УСРР 1929 р. Усе це свідчило про подальшу централізацію державного управління і втрату союзними республіками своїх суверенних прав.
Президії Верховної Ради УРСР, склад якої (голова, його заступники, секретар і члени) обирався Верховною Радою, було надано такі повноваження: скасовувати постанови і розпорядження Раднаркому УРСР, а також рішення і розпорядження обласних Рад депутатів трудящих, в період між сесіями Верховної Ради УРСР увільняти з посад і призначати наркомів УРСР за поданням голови Раднаркому УРСР та ін. Надання прав громадянства, присвоєння почесних звань, помилування громадян, засуджених судовими ор-ганами республіки, також увійшло до компетенції Президії Верховної Ради УРСР. Усім значним актам представницьких органів влади передували рішення відповідних партійних структур, які не тільки контролювали, а часто й підміняли державні органи, здійснюючи їх функції.
Перша сесія Верховної Ради УРСР відбулась 25-28 липня 1938 р. На сесіях, що скликалися двічі на рік, приймалися законодавчі акти, затверджувались державний бюджет республіки, укази Президії Верховної Ради УРСР.
Раднарком утворювався Верховною Радою і являв собою найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади УРСР. Він об'єднував і направляв роботу наркоматів республіки, координував діяльність уповноважених загальносоюзних наркоматів, керував виконкомами обласних Рад депутатів трудящих.
У відповідності з Конституцією СРСР і Конституцією УРСР наркомати поділялись на союзні, союзно-республіканські та республіканські. Їх кількість у складі Раднаркому УРСР не залишалась незмінною. У червні 1938 p. було утворено наркомат харчової промисловості УРСР. У зв'язку з появою наркомату промисловості будівельних матеріалів СРСР 1 квітня 1939 p. було утворено союзно-республіканський наркомат промисловості будівельних матеріалів УРСР. 22 квітня 1939 р, наркомат легкої промисловості республіки було розділено на два наркомати: текстильної промисловості і легкої промисловості, а у травні 1939 р. з наркомату харчової промисловості виділено наркомат молочної промисловості і наркомат рибної промисловості. 11 липня 1939 р. утворений наркомат автомобільного транспорту УРСР.
У 1940 р. з метою посилення державного контролю комісію радянського контролю було реорганізовано в наркомат державного контролю СРСР. 29 листопада 1940 р. в Україні теж створено союзно-республіканський наркомат державного контролю УРСР.
5 червня 1941 р. Раднарком СРСР прийняв постанову про утворення державної штатної комісії. Урядам союзних республік і відомствам було заборонено проводити без її дозволу будь-яку реорганізацію апарату, утворювати нові установи і організації та ін. Така зайва централізація негативно позначилася на розвитку ініціативи місцевих органів управління.
Раднарком СРСР і ЦК ВКП(б) 13 березня 1938 р. прийняли постанову "Про утворення колегій при Народних комісаріатах СРСР". На цій основі при наркоматах УРСР було знову утворено колегії, склад яких затверджувався Раднаркомом УРСР. Рішення колегії наркоматів за своїм значенням прирівнювались до наказу наркома.
Місцеві Ради депутатів трудящих. Наприкінці 1939 р. розпочалася нова виборча кампанія. Необхідно було обрати місцеві органи державної влади. Тут все також розпочалось з партійної директиви - постанови ЦК КП(б)У "Про підготовку до виборів в місцеві Ради депутатів трудящих УРСР", прийнятої 28 серпня 1939 р. На основі Положення про вибори до місцевих Рад депутатів трудящих УРСР розгорнулась підготовка до виборів: утворювалися виборчі округи та дільниці, організовувались виборчі комісії тощо. Відповідні парткоми намічали кандидатів в депутати.
Вибори до місцевих Рад депутатів трудящих відбулися 24 грудня 1939 р. Було обрано 15 обласних, 583 районних, 164 міських, 10 863 сільських і 442 селищних Ради депутатів трудящих.
Відповідно до нової Конституції встановлювався сесійний порядок діяльності місцевих Рад депутатів трудящих. Відразу зародилась і нова організаційна форма - постійні комісії обласних, районних, міських, сільських і селищних Рад.
Місцеві Ради депутатів трудящих обирали виконкоми у складі голови, його заступників, секретаря і членів виконкому. За Конституцією УРСР виконкоми Рад безпосередньо підлягали як Радам депутатів трудящих, що їх утворювали, так і виконкомам вищих Рад. Вони керували культурно-політичним і господарським будівництвом на своїй території, Тому місцеві Ради утворювали органи управління - відділи та управління, що підпорядковувались як самій Раді депутатів трудящих та її виконкому, так і відповідному наркомату УРСР.
Військове будівництво. У передвоєнний час було вжито низку державно-правових заходів з метою зміцнення Червоної армії та Військово-Морського флоту. Але були в цей час ітрагічні моменти. Напередодні війни було репресовано майже всю керівну верхівку армії. Тоталітарний режим шляхом репресій намагався усунути самостійно мислячих військових та поставити на їх місце безликих людей з тим, щоб перетворити армію в надійну опору тоталітарно-репресивної системи.
На жаль, в цей час були скасовані національні формування, що створювались на підставі рішень XII з'їзду РКП(б)*. Їх було ліквідовано постановою ЦК ВКП(б) і Раднаркому
Loading...

 
 

Цікаве