WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Кормчі книги як світові пам'ятки становлення української правової свідомості - Реферат

Кормчі книги як світові пам'ятки становлення української правової свідомості - Реферат

Іншим джерелом, що свідчить про доцентрові тенденції в розвитку і формуванні держави навколо Києва, є так звані "Уроки княгині Ольги". З'явились нові правові норми: "мити" - торгові мита, "віри" - грошові сплати за правопорушення. Цією новою правовою системою замінювалася попередня система полюддя - коли князь два рази на рік відвідував усі міста, вирішував спірні питання, збирав різноманітні грошові збори. Новим правовим кроком, спрямованим на посилення центральної влади, стала нова релігійна політика. Перші митрополити, які з'явилися на Русі, були візантійського походження. Вони принесли із собою правові, законодавчі звичаї та принципи створення і функціонування церкви як типово правової організації, які стали наслідком еволюційного розвитку християнства у Візантії та мали підґрунтям видозмінене у візантійське римське право. Правова система Київської Русі, зовсім не підготовлена для появи в межах її територіальної юрисдикції такої високоорганізованої правової структури як закону правових структур (або типово юридичного закону) з власними принципами, вимогами та цілями, ані практично, ані теоретично не була в змозі задовольнити потреби її існування. Зараз дуже важко ідентифікувати, чи добре розумів усе це князь Володимир, але безперечно, що ці перспективи побачив його син, Ярослав Мудрий. Собор єпископів усіх єпископій Київської Русі, що відбувся 1051 р. в Києві і на якому митрополитом усієї землі Руської був обраний ієрей Берестовської церкви Святих Апостолів Іларіон, відкриває в історії православної церкви на території майбутньої України нову сторінку - етап руських митрополитів, який у нашому контексті презентує новий конкретно-історичний цикл соціальної активності української правової свідомості, що мав високу соціальну активність. Більшість населення Київської Русі повинно було позитивно сприйняти рішення Ярослава через наявність певних антивізантійських настроїв. їх існування можна пояснити тим, що, по-перше, після поразки дружини Вишати (воєводи Володимира Ярославича) у 1043 р. під Варною близько тисячі руських військовополонених були осліплені за наказом базилевса Костянтина Мономаха. По-друге, християнізація Київської Русі як правова процедура світової соціалізації українського права проходила не настільки мирно, як хотілося б князям та церковним ієрархам. Багато людей не хотіли відмовлятися від віри батьків, своїх традицій та звичаїв, які, безперечно, мали для них правове значення та відповідний правовий інтерес як релігійний. Санкції візантійських кодексів, за суттю, як типово правові, за злочини проти християнської моралі та християнських цінностей, з погляду слов'ян, були надто жорстокими - уже тривалий час смертна кара та членоушкодження в руському звичаєвому та княжому праві застосовувалися - пальки за найтяжчі злочини, а, наприклад, для візантійської Еклоги це були ледь не найпоширеніші санкції. Здається сумнівним, що під час церковних судів вихідці з Візантії враховували ці обставини у своїх вироках. Думаємо, що такі саме моменти спроможні ідентифікувати історичну трансгресивну видозміну релігійного права у світське, ментально опосередковане, а разом з цим першу зміну релігійного лінійного, теологічного й телеологічного принципу українського правового нормотворення на нелінійний, візантійський, позитивний, більшою мірою світський.

Доказом існування традиційно актуальних проблем, які мають вихід на соціально-правову поверхню сьогодення, що виникали з типово законодавчо-правових розбіжностей руського та візантійського (як й будь-якого іноземного) права, можна нагадати добре відому історію, що була переказана Нестором [3, 36]. Християнські єпископи прийшли до князя Володимира і стали запевняти його замінити розповсюджені ще з дохристиянських часів у законодавстві Київської Русі вири (штрафи) за розбійні напади прийнятою у візантійському законодавстві смертною карою. Поява Кормчих книг на території Київської Русі була закономірним процесом, який, безперечно, мав вплив на політичній арені тих часів. Сам факт створення збірок Кормчих переводив історію держави і права України на новий еволюційний виток.

Проведений нами методологічно-правовий зріз різночасово-просторових передумов з'явлення на території Київської Русі Кормчих книг як законодавчих документів світового зразка (за парадигмальними ознаками типових писемних правових систем, які мали різноциклові характеристики правового усвідомлення конкретно-історичних вимог і потреб україно-ментального праворефлексивного пізнання у власній соціальній активності), надає змогу ідентифікувати їх як законодавчі знаково-матеріальні відбитки візантійсько-римського права як світової писемної правової системи, що свідчать про цикловий характер розвитку української правової свідомості як соціологічного українського права (правової системи).

Думаємо, що, наприклад, дослідження віртуальних можливостей тексту Кормчих книг допомогло б швидше визначити їх міждисциплінарно-синерегтичні зв'язки з іншими сферами процесуального, соціологічно опосередкованого правового буття тогодення, а це, в свою чергу дозволило б ширше визначити істинну історичну базу хвилеподіного формування правових рефлексій як циклового конкретно-історичного тарнсформативного руху правової свідомості, створюючого здавна традиційні риси сучасного статичного українського права.

Література

1. Липшиц Е.З. Очерки истории Византийского общества и культуры. (VIII - первая половина IXв.) -М.-Л., 1961. - С. 229.

2. Соколовъ П. Овліяніи церкви на историческое развитіе права. - Бм. - С. 112

3. Рогожин А.Й. Становлення і розвиток держави і права Київської Русі. (VI- початок XII cm.) //Історія держави і права України. -К, 1996. - С 37.

4. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси. - М., 1989 - С. 14.

5. Повість времяних літ. Літопис (за Іпатським списком): Пер. В.В.Яременка. - К., 1990 -654 с.

6. Дмитрієнко ЮМ. Маргінальна правова норма як акт девіантної правосвідомості // Держава і право. Збірник наукових праць. Bun.18. - Київ, 2002. - С. 12-17

7. Дмитрієнко ЮМ. Про нетрадиційну природу посттоталітарних правових рефлексій як правової свідомості: теоретико-методологічні підходи до ідентифікації актуального стану та проблем //Науковий вісник. Серія "Філософія". Bun. 13. -Харків: ОВС, 2002. -С 23-29

Loading...

 
 

Цікаве