WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі - Реферат

Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі - Реферат

Реферат на тему:

Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі

Франція

Францією часто називають класичною країною феодалізму. Це стосується не лише економіки, а й її державного устрою. Саме тут набула закінченого виразу притаманна феодальній системі ієрархія у вигляді васалітету, економічний зміст якого полягає у перерозподілі феодальної ренти між пануючими верствами населення. Очолював державу король, королівськими васалами були найбільші феодали – герцоги, графи, їх васалами, у свою чергу, вважалися середні та дрібні феодали – лицарі. Васали підпорядковувалися лише своєму сюзерену, за його наказом вони за свій рахунок збирали ополчення, яке й охороняло володіння сюзерена від зовнішніх ворогів, а також було апаратом позаекономічного примусу селянства.

Проте ця система нерідко порушувалася, в результаті чого територія Франції ставала театром руйнівних внутрішніх та зовнішніх війн. Особливо тяжкі економічні наслідки мали походи північно-французьких феодалів на південь країни, а також періодичні спалахи Сторічної війни, що велася між Францією та Англією (XIV—XVст.) на території Франції. Проте Сторічна війна об'єктивно прискорила звільнення французьких селян від феодальної залежності. Для звільнення країни від англійців французьким королям знадобилася численна наймана армія, озброєна артилерією, що вимагало не лише людських, а й матеріальних ресурсів, які могли дати лише вільні селяни. Тому королівська влада всіляко підтримувала звільнення селян за плату, й до кінця XVст. більшість населення північно-французького села вже складалася з особисто вільних землеробів. Але економічний стан селян при цьому зовсім не поліпшився, адже викупні платежі та податки з успіхом замінили феодальну ренту. Земля приносила вільному французькому селянинові дохід, який не перевищував 10% її вартості, а з цього ще 20% відходило на користь церкви та держави.

До XIVст. вже виокремлюються головні зони сільськогосподарської спеціалізації: Північна та Центральна Франція – основна житниця; Південна – база виноробства тощо. Водночас чітко проявилася економічна перевага Північної Франції, яка полягала, зокрема, у становленні трипільної системи землеробства.

Англія

Головна особливість економіки феодальної Англії полягала в більшій, ніж у Франції, централізації управління. Причиною цього було завоювання (1066р.) країни французькими феодалами під керівництвом герцога Нормандії, який зайняв англійський престол. Завойовники провели загальний перепис ("Книга страшного суду"), який показує, що на той час створення феодальних маєтків, які обслуговувалися працею залежних селян, у країні вже завершилося. Але, на відміну від континентальних феодалів, власники англійських маєтків були васалами не великих феодалів, а безпосередньо короля.

Інакше було організоване й господарство феодала. Тут процвітало вівчарство та вироблялась велика кількість вовни-сирцю. Вовна не лише поліпшувала побут англійських селян, а й була важливою промисловою сировиною. Найбільший попит на вовну-сирець був у містах Фландрії – головного центру виробництва вовняних тканин у середньовічній Європі. Саме тому королі Англії всіляко заважали королям Франції поширити свою владу не Фландрію, що й стало однією з причин Сторічної(1337-1453рр.) війни.

Торгівля вовною, яку вели не лише феодали, о й селяни, підривала кріпосне господарство: до кінця ХII ст. панщина та натуральні повинності все більше замінюються грошовим оброком, а праця кріпаків – найманою працею. Середні та дрібні феодали стали перетворюватися у великих сільських господарів, центр інтересів яких був не у війні, а у вивозі вовни. Цей процес дещо затримала феодальна реакція в середині XIV ст.: після пошесті чуми, що забрала не менше третини населення Англії, власники маєтків, бажаючи закріпити за собою робочі руки, стали повертатися до панщини, що викликало широке невдоволення народних мас й вилилося в одне з найбільших повстань, очолюване Уотом Тайлером (1381 р.).

Після повстання в англійському селі настає майже повна комутація ренти, а потім і викуп селянами феодальних повинностей. У XV ст. практично всі англійські селяни стали особисто вільними – копігольдерами або фрігольдами, які були повністю вільними утримувачами землі.

У XV ст. виникає нове дворянство – джентрі, котре застосовує у своєму господарстві лише найману працю. І хоча для англійського селянина феодальна залежність вже була позаду, залишалася небезпека, що при зростанні попиту на вовну, джентрі заявлять свої права на землі копігольдерів, необхідні власникам для розширення пасовищ. Це й сталося в XVI ст..

Київська Русь

Київська Русь була типовою ранньофеодальною державою, в якій завершується становлення феодальних відносин, зростає та зміцнюється феодальне землеволодіння (вотчина). Головними галузями економіки Київської Русі, були землеробство та скотарство. Основою формою державних податків спочатку була данина, яку збирали через так зване полюддя. У 945р. законодавчо було встановлено розмір данини з одиниці обкладання – уроки, а також час та місце її збору.

Основними верствами населення Київської Русі були:

  • "мужі" – знать, бояри на чолі з Великим князем;

  • "люди"— міська знать;

  • "молодші люди" – мешканці міст;

  • "чернь" – найбідніші прошарки міста;

  • селяни (смерди)—основна маса населення;

Селяни поділялися на групи відповідно до ступеня залежності від знаті. На найнижчому шабелі знаходилися раби. Раби були одним з основних товарів, що продавали київські купці. У рабство потрапляли полонені, злочинці, боржники.

Із прийняттям християнства з'являється ще один значний прошарок суспільства – духовенство, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких богів, культів.

У Київській Русі 13-15% населення мешкало у містах і селищах, яких налічувалося близько 240. Але тільки 74 міста мало населення близько 4-5 тис. осіб. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкало 35-40 тис. осіб. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно- воєнними.

Незважаючи на значну роль торгівлі та ремесла, переважна частина населення займалася землеробством й різними промислами. Значне місце посідало скотарство: розводили велику рогату худобу, коней, свиней.

З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма, як вотчина – спадкова феодальна власність на землю. Вона виникала в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею при необмеженому розпорядженні нею. Вотчина ділилася на панське господарство та селянське держання. У дрібне господарство смерда входили наділ землі, хата, худоба, птиця. Селянин платив феодалу оброк, обробляв своїми знаряддями та своїм тяглом панське поле.

Кінець XI -середина XIII ст. увійшли в історію Київської Русі як період феодальної роздробленості, причому характерною рисою цього процесу був його прогресуючий характер, коли держава досить швидко розпадається і на теренах Русі з'являються окремі самостійні князівства та землі.

Викортстана література

  1. Історія держави і права України.- К.: Вид. дім "Ін Юре", 2003.- 580с.

  2. Історія держави і права.- К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2003.- 656с.

  3. ПриступаМ.І., Олійник М.П. Основи держави та права.- Хмельницький:

  4. Наливайко Олег Іванович Теорія держави і права.- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 39с.

  5. Історія держави і права України.- К.: Юрінком Інтер, 2004.- 512с.

  6. Загальна теорія держави і права.- К: Юрінком Інтер, 2000.- 312с.

  7. Скакун Ольга Федорівна Теорія держави і права.- Харків: Консум, 2006.-

  8. Історія держави і права України: Підручник. У 2-х частинах. Ч.2/ Ред. Рогожин А.И.- К: Ін Юре, 1996.- 448с.- 11.00

  9. Актуальні проблеми держави і права.- Одеса: Юридична література, 2002.- 165с.

  10. Музиченко Петро Павлович Історія держави і права України.- К.: Знання, 2000.- 662с.

  11. Тимченко Сергій Михайлович, Удовика Лариса Григорівна Теорія держави і права.- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.-

  12. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час).- Львів: Світ, 2006.-

  13. Макарчук Володимир Степанович Загальна історія держави і права зарубіжних країн.- К.: Атіка, 2001.- 624с.

  14. Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Вип. 18.- Одеса: Юридична література, 2003.- 968с.- 40.00

Loading...

 
 

Цікаве