WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТеорія держави і права → Держава та право Стародавнього Сходу - Реферат

Держава та право Стародавнього Сходу - Реферат

Статті 1 - 5 присвячені процесуальним питанням, ст. 6 – 126 – майновим відносинам, ст. 127 - 195 – шлюбно-сімейному праву, ст. 196 – 214 – покаранням за тілесні ушкодження, ст. 215 – 282 – операціям з рухомим майном, пов'язаними з цим порушеннями та таксами оплати праці. Розподіл статей має свою логіку: від норм процесуального права і злочинів проти правосуддя, законодавець переходить до норм, які охороняють державну власність (нагадаємо інститут приватно власності був розвинений доволі слабко і держава фактично могла претендувати на будь яке майно). Потім законодавець переходить до договірного права. Оскільки шлюб це теж договір законодавець включає сюди й положення шлюбно-сімейного права. Далі йдуть норми кримінально-правового спрямування. Зверніть увагу, що пріоритетним є захист інтересів держави.

В Епілозі Хаммурапі іменем богів закликає дотримуватися положень судебника й погрожує карами за порушення його приписів.

Закони Хаммурапі чітко окреслюють риси права Стародавнього Сходу, зокрема:

  1. Юридичне закріплення станової нерівності й рабовласництва (проаналізуйте статті 202 - 205).

  2. Казуїстичність. Кожна норма регулює конкретне правопорушення, а загальні норми відсутні. (проаналізуйте статті 196, 197).

  3. Наявність значної кількості лакун в праві, тобто відсутність об'єктивно необхідних норм. Все життя неможливо унормувати 282 статтями.

  4. Казуїстичність та неповнота права тісно пов'язана з доволі низьким рівнем розвитку юридичної техніки. Тому багато норм сформульовано нечітко.

  5. Тісний зв'язок права з релігією. Релігійні клятви, ордалії (божий суд) присутні в багатьох статтях Законів (проаналізуйте статті 9, 20, 103, 131 та інші).

  6. Діє вкрай примітивний принцип еквівалентної віддачі - принцип таліону. На цьому принципі – еквівалентної віддачі, побудована будь-яка правова система світу, але в більш досконалому вигляді) (проаналізуйте статті 229 - 231).

  7. Домінування кримінально-правових приписів над цивільно-правовими, жорстокий та примітивний характер покарань.

Аналізуючи Закони Хаммурапі можна дійти висновку, що суспільство Стародавнього Сходу мало становий характер.

СТАНИ – соціально-правові групи людей в докапіталістичних суспільствах, що різняться між собою своїми спадковим, юридичним становищем в суспільстві, певними правами й обов'язками. Для станової організації характерна ієрархічність, яка проявляється в нерівності окремих С. Вони поділялися на вищі – привілейовані (наприклад, патриції, дворянство, духовенство та інші) та нижчі - непривілейовані (наприклад, селяни, міщани та інші). З розвитком буржуазних відносин станова організація зазнає руйнації. Однак окремі станові пережитки зберігаються в деяких країнах і до сьогодення (наприклад, збереження станового представництва у верхній палаті англійського парламенту). В Індії та деяких інших східних країнах інститутом близьким до С. є каста.

У Вавилонії існувало два стани вільного населення: авілуми (буквально – люди, мужі, мужчини, сини мужів) та мушкенуми (слуги.). Життя, гідність, майно авілумів охоронялися законами більш енергійно ніж відповідні речі приналежні мушкенуму (проаналізуйте статті 198 - 222).

Закони Хаммурапі окреслюють досить строкату картину професійного поділу суспільства. Існували такі категорії населення як воїни, торгові агенти, жерці (жриці), лікарі. Схарктеризувати правове становище, наприклад, воїнів, які посідали поважне місце в суспільстві допомагають статті 26 – 37. Різницю між положенням різних категорій торгових агентів окреслюють статті 89, 102 – 103, 106. Статті 273 – 274 допомагають з'ясувати, які групи ремісників існували у Вавилонії.

Окремий стан суспільства становили раби. Джерела рабства можна визначити проаналізувавши статтю 117. Статті 175 – 176, 279, 282 дозволяють з'ясувати які риси об'єкту права та суб'єкта права мали раби.

Оскільки виробництво та торгівля у Вавилонії були доволі розвиненими, норми цивільного права, не дивлячись на його другорядність порівняно з кримінальним, були досить детальними. В Законах Хаммурапі відсутнє узагальнююче визначення права власності. Разом з тим Закони охороняли різні форми права власності, зокрема царську, храмову, общинну, приватну. Проаналізуйте статті 6, 8, 16 та з'ясуйте, які речі могли бути об'єктами різних форм права власності. В той же час, слід пам'ятати, що за умов деспотії, вважалося, що верховним власником усього є держава, уособленням якої був правитель.

У Стародавньому Вавилоні існувало умовне держання майна. За виконання служби, передусім військової, цар надавав у користування ділянку землі або інше майно. При цьому власником землі залишався цар. Такий правовий режим називається ільк (ілку). Регулювали правоздатність держателів ілку статті 26 – 37.

Доволі детально визначено в Законах царя Хаммурапі зобов'язальне право. Для виникнення зобов'язань визначалися дві підстави: укладення договору та делікт (завдання шкоди). Умови укладення договорів містяться в наступних статтях: 1) оренда – ст. 42 – 46, 60, 73; 2) купівля-продаж – ст. 7, 9 – 12; 3) позика – ст. 48, 89, 111; 4) зберігання – ст. 122 – 126; 5) доручення – ст. 112; 6) особистий найом – ст. 273 – 274. Слід звернути на намагання Хаммурапі врегулювати норми оплат праці. Можливо це перша в світі спроба регулювання трудових відносин.

Провідним способом забезпечення виконання договору був заклад. За4клад – це забезпечення угоди майном. Кредитор в разі невиконання договору може задовольнити свої вимоги за рахунок закладених речей. Що могло бути предметом закладу визначають статті 114 – 117.

Значна кількість приписів Законів Хаммурапі стосується порядку відшкодування майнових претензій внаслідок заподіяної шкоди. У зв'язку з цим проаналізуйте ст. 53, 54, 59, 263.

Договірні відносини у Вавилонії поширювалися й на шлюб. В статтях 128, 159 – 161 визначалися умови та порядок укладення шлюбу. З'ясуйте чи були можливі випадки укладання шлюбу між представниками різних категорій населення (ст. 175 - 176).

В Законах Хаммурапі досить детально регламентувалися особисті та майнові відносини між подружжям (статті 150 – 152, 163 - 164). Передбачалося розлучення, як за ініціативою чоловіка, так і за ініціативою дружини (ст. 137, 138, 141, 145, 134 – 136, 142).

Дитина була не тільки об'єктом а й суб'єктом права. Вона могла бути предметом закладу (ст. 117). Разом з тим батько не міг довільно позбавити дитину спадщини, встановлювалася рівність дітей, навіть якщо вони були від матері рабині. Успадкування могло бути за законом та за заповітом.

В царині кримінального права майже не існувало узагальнюючих понять. Лише в окремих випадках приймається до уваги провина, обставини, які виключають, пом'якшують або обтяжують відповідальність. За Законами Хаммурапі можна виокремити наступні види злочинів: 1) проти правосуддя; 2) проти особи; 3) проти власності; 4) проти сім'ї та моралі; 5) посадові злочини. Зверніть увагу, що в Законах відсутні злочини проти держави та релігії. Чому?

Покарання мало на меті залякування. Тому воно мало надзвичайно жорстокий та примітивний характер. Правопорушника не намагалися перевиховати: лише помститися та по можливості відшкодувати збитки. Широко застосовувався принцип таліону. Зверніть увагу, що він застосовувався тільки щодо рівних за соціальним статусом. Щодо нижчих досить було штрафу. Закони Хаммурапі містять звичайний (матеріальний таліон) (наприклад, стаття 200), дзеркальний таліон (стаття 230) та символічний (стаття 195).

Закони Хаммурапі мали суттєвий вплив на формування, так званого, Мойсеєва права (давньоєврейського), а воно в свою чергу через Біблію - на європейське право.

6. Таким чином ми з'ясували, що перші в історії людства держави утворилися в регіоні який традиційно називають Стародавнім Сходом. відбулося це в ІV – ІІІ тис. до н. е. Поява цих держав вочевидь може бути пояснена за допомогою так званої іригаційної теорії. Суспільства Стародавнього Сходу були рабовласницьким. Умови існування держав призвели до поширення монархічної форми правління – східної деспотії. Відповідно право Стародавнього Сходу мало низку специфічних рис про які ми говорили. Найвидатнішими пам'ятками права розглянутого періоду є Закони Хаммурапі та Закони Ману.

Використана література

  1. Крижанівський Олег Прокопович Історія Стародавнього Сходу.- К.: Либідь, 2002.- 592с.

  2. Бессонова Марина Миколаївна Навчальні матеріали до курсу "Історія Стародавнього сходу": Основні поняття і дати (для студентів І курсу історичного факультету денного та заочного відділень).- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 19с.

  3. Демчина Антоніна. Зі Сходу на Захід.- К.: Юніверс, 2000.- 296с.

  4. Бандровський, Олександр Історія стародавнього світу: Підручник для 6 класу.- К: Благовіст, 2002.- 352с.- 15.92

  5. Буткевич Ольга Володимирівна Міжнародне право Стародавнього Світу.- К.: Україна, 2004.- 864с.

  6. Паламаренко Василь Пилипович Зі Сходу до Заходу.- К.: Азимут-Україна, 2002.- 208с.

  7. Тищик Борис Йосипович Історія держави і права країн стародавнього світу.- Львів: Світ, 2001.- 384с.

  8. Львівський національний університет ім. Івана Франка. Кафедра археології та історії стародавнього світу Львівського університету: 100 років.- Львів: ЛНУ, 2005.- 44с.

  9. Шалагінова Олександра Іллівна, Шалагінов Борис Борисович. Історія стародавнього світу: Підручник для 6 класу середньої загальноосвітньої школи..- К.: ЗОДІАК-ЕКО, 2000.- 255с.

Loading...

 
 

Цікаве